Аналіз документальних матеріалів та літературних джерел як метод наукових досліджень

Загальна характеристика документальних матеріалів. Друковані, рукописні, громадські та офіційні документи, кіноплівки і магнітні стрічки. Фронтальний і вибірковий аналіз. Проблема вірогідності документальної інформації. Процедури контент-аналізу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

20203 - 20 -

Аналіз документальних матеріалів та літературних джерел як метод наукових досліджень

1. Загальна характеристика документальних матеріалів

Змістовну й цінну інформацію про предмет дослідження можна одержати, аналізуючи документальні матеріали, оскільки в них віддзеркалюється чимало сторін фізичного виховання та спортивного тренування. До них відносять будь-яку інформацію, зафіксовану в друкованому або рукописному тексті, на магнітній стрічці, на фото- або кіноплівці. Зауважимо, що в нашому випадку значення терміна „документ” відрізняється від загальновживаного: зазвичай, документом називають лише офіційні матеріали.

До найінформативніших документів відносять: плани роботи та особисті щоденники учнів і спортсменів; протоколи змагань; сценарії масових заходів; документи та постанови МОН і керівних органів та спортивних організацій України; матеріали інспекторських перевірок; навчальні плани і програми; карточки медичних оглядів; звіти спортивних організацій усіх рівнів тощо.

Аналізуючи плани роботи вчителя чи тренера, можна одержати інформацію про: напрям навчального чи тренувального процесу; основні і допоміжні засоби, які використовує педагог та їх відповідність завданням навчання, тренування і виховання; систему застосування засобів і питому вагу в ній тих чи інших вправ.

Аналізуючи конспекти проведених уроків, щоденники спортсменів, можна довідатись про: обсяг та інтенсивність тренувальних навантажень; кількість повторень вправ, їх достатність; методи навчання, тренування і виховання, їх відповідність віковим та індивідуальним особливостям, рівню підготовленості тих, хто займається; їх спортивно-технічні показники; участь у змаганнях та їх результати; самопочуття учнів та спортсменів; суб'єктивну оцінку учнів і спортсменів щодо ефективності засобів і методів, що використовуються на заняттях; систему самостійної роботи.

Яскравим прикладом цінності аналізу документальних матеріалів є дослідження Л.П. Матвєєва, який на основі аналізу щоденників найсильніших спортсменів світу порівняв величину тренувальних навантажень з динамікою спортивних результатів і на цій базі зробив висновок про характер динаміки навантажень в різні періоди тренувального циклу. Одержати такі дані іншими методами було б неможливо.

Аналіз документальних матеріалів корисний на ранній стадії дослідження, коли визначається його тема, актуальність, способи вирішення порушеної проблеми. Зважаючи на те, що чимало проблем фізичного виховання в минулому не були оприлюднені в публікаціях, аналіз архівних матеріалів дозволить „не ломитись у відчинені двері” й уникнути помилок.

Друковані документи - це постанови урядових організацій, політичних партій, профспілок з питань розвитку фізичної культури і спорту в країні; постанови і рішення місцевих органів влади та громадських організацій; газетні статті й публікації в науково-методичних виданнях.

Рукописні документи - це робочі плани; конспекти; графіки; щоденники учнів, спортсменів, тренерів; протоколи змагань тощо.

Кіноплівки і магнітні стрічки містять інформацію, записану „на живо” та з теле- і радіопередач.

До особистих документів належать щоденники, конспекти уроків, анкети, звіти, мемуари, спогади про події і людей, бібліотечні формуляри, характеристики, рекомендовані листи, листи, заяви. Такий тип документів дозволяє одержати інформацію про те, як оцінює автор документа події і факти, що є предметом дослідження. Найбільшу цінність такі документи мають у випадках, коли вивчається особистість автора інформації, викладеної у документі, що аналізується.

Громадські документи не мають авторства. Це статути, статистичні матеріали, рішення, архівні матеріали про події, дані преси, протоколи засідань і зборів. Ці документи використовують, якщо необхідно одержати інформацію про події та явища в минулому.

Громадські документи мають переваги над особистими, в яких закладена можливість суб єктивізму..

Офіційні документи часто мають характер нормативних матеріалів. Це постанови, заяви, комюніке, стенограми офіційних засідань, інструкції державних і громадських організацій; дані державної і відомчої статистики; фінансові звіти. Цьому типові документів більш, ніж іншим властива об'єктивність, оскільки їх авторами не є конкретні люди, яким властиві власні погляди і судження при оцінці дійсності.

Первинні документи складаються на основі прямого спостереження або опитування, на основі безпосередньої реєстрації подій, що відбуваються. Це, наприклад, класні журнали; протоколи і стенограми нарад, засідань, зборів; плани тренувань і робочі плани, написані рукою тренера або вчителя. Документи цього типу мають бути підписані автором, а в окремих випадках і керівником установи.

Вторинні документи формуються на базі первинних. Вони можуть бути машинописними або світлинними копіями, відповідним чином засвідченими. Вторинним документом можуть бути зведені дані з декількох первинних; книга, стаття, акт обстеження, якщо в них узагальнюються й аналізуються первинні джерела.

Використовуючи вторинні документи, необхідно враховувати можливі викривлення первинних даних.

Для кожного документа одночасно притаманні всі, або більшість ознак (характеристик). Так, наприклад, особистий документ може бути одночасно: рукописним (або друкованим), офіційним (або неофіційним), первинним (або вторинним). Водночас друковані документи можуть бути тільки громадськими офіційними та первинними (або вторинними).

2. Аналіз документальних матеріалів

Кожен документ слід аналізувати із позицій їх чинності. Іншими словами: чи він чинний, чи архівний. Аналізуючи чинні документи, бажано визначати їх вплив на практичну діяльність фахівців галузі та рівень реалізації.

Документальні матеріали можуть мати не тільки словесний текст, але і цифрові дані. Більше того, статистичний матеріал, зазвичай супроводжується текстовим. Використання при аналізі статистичних даних надає подіям і фактам більшої достовірності та істинної науковості. Якщо в дослідженні потрібно: 1) порівняти показники за декілька років і виявити їх динаміку (наприклад, вивчаючи успішність учнів школи; 2) порівняти дані, зібрані з різних установ і організацій (наприклад, аналізуючи успішність учнів різних шкіл), то аналіз статистичних матеріалів передбачає не тільки використання даних первинних документів, але і складання на їх основі таблиць, (Ашмарін Б.А.).

У випадках, коли два документи подають різні статистичні дані, варто знайти ще один документ з досліджуваної проблеми і порівняти з ним перші два. Якщо третій документ не знайдено, то треба наводити обидва перші. При цьому, в усіх випадках автор дослідження має пояснити виявлені розбіжності.

Аналізуючи документи, необхідно враховувати їх хронологічні, географічні і тематичні ознаки.

Підбирати документи для їх наступного аналізу можна фронтальним і вибірковим способом. Перший передбачає вивчення документів, які характеризують діяльність всіх взаємозв'язаних організацій і установ за короткий час. Наприклад, при вивченні особливостей навчальної, позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання в ЗОШ в період введення в країні „Державних тестів і нормативів фізичної підготовленості населення України” необхідно проаналізувати різноманітні документи шкіл, ДЮСШ, відділів освіти МОН України, спорткомітетів і ДСТ за 1997-1998 роки.

Вибірковий спосіб полягає у відборі лише тих документів, які характеризують певне педагогічне явище протягом тривалого часу. Наприклад, аналіз зміни змісту фізичного виховання учнів ЗОШ вимагає вивчення навчальних програм за десятиліття.

В окремих дослідженнях використовують і фронтальний, і вибірковий методи відбору матеріалу.

Якщо з одного і того ж питання виявлено декілька різних документів (наприклад, протокол і стенограму, а можливо і резолюцію засідання (конференції, зборів тощо), то слід спочатку виявити, чи не подають вони суперечливі дані, і лише потім відібрати документ, зміст якого найбільше відповідає завданню дослідження. Якщо дослідника цікавлять думки різних осіб щодо обговорюваного питання, то необхідно обрати стенограму; якщо для нього інтерес представляє лише кінцеве рішення, то досить взяти резолюцію.

3. Проблема вірогідності документальної інформації

Зрозуміло, що кожен дослідник прагне одержати об'єктивні результати, які залежать від вірогідності й об'єктивності інформації, яка міститься в документах, які він аналізує, користуючись цим методом.

Вірогідність інформації залежить, в першу чергу, від джерела документа. Різні джерела мають наперед відому вірогідність інформації, яку вони подають. У будь-яких випадках первинні дані надійніші вторинних. Тому офіційний особистий документ, одержаний з перших рук, надійніший і достовірніший, ніж неофіційний громадський, і до того ж складений на основі інших документів. Тому при використанні вторинних документів важливо виявити їх джерело.

В практиці наукових досліджень з використанням документальних матеріалів напрацьовано немало прийомів, за допомогою яких визначають рівень вірогідності відомостей, оцінюючи зміст документальної інформації.

Перше „золоте...