Творчість труверів
РЕФЕРАТна тему:Творчість труверівПЛАНВступ1. Передумови виникнення творчості труверів2. Поезія французьких труверів3. Представлення про любов у творчості труверів4. Основні етапи розвитку поезії труверівВисновокСписок використаної літературиВступУ середньовічній Європі військові форми мистецтва були представлені бардами, скальдами, труверами, менестрелями, мінезингерами. У Х-ХІ ст. виникає і починає літературно оформлюватись царська поезія трубадурів та труверів. Назва цих слів лінгвістично .ох0дить від провансальського дієслова trobar (фр. trouver), яке означало «знаходити», «вишукувати», «створювати». Проте поміж трубадурами і труверами існувала відмінність. Власне трубадури - ліричні співці, поети, котрі створювали свої поеми провансальською мовою, відображали у завжди порівняно невеликих творах свої особисті почуття чи погляд на певну особу, ту чи іншу подію і поширювали їх серед вищих станів феодального суспільства. Тобто, їх можна розглядати як ліричних співців французького півдня. Трувери -- епічні співці північної Франції. Ними був створений середньовічний лицарський героїчний епос Chanson de gest - пісенні розповіді про подвиги, діяння чи родовід героя. Він складається з трьох циклів. Перший цикл - усі поеми, в котрих звеличуються подвиги Карла Великого і його паладинів (соратників), так званий карловінгський чи французький цикл. Другий - поеми, які продовжують легенди Арморіки (Бретані), легенди про короля Артура (романи Круглого столу). Третій цикл - поеми, де відтворені подвиги героїв античності, проте на середньовічному ґрунті і з середньовічним забарвленням - так званий античний цикл. У ХІІ-ХШ ст. лицарська поезія трубадурів і труверів досягла свого найвищого розквіту. У той самий час і в Німеччині на власному німецькому ґрунті розвивалися ліричні співці-мінезингери. Варто підкреслити, що трубадурами, труверами, мінезингерами були не городяни або селяни, а лицарі, воїни-професіонали, які виявили талант до поезії та музики. Вони не тільки творили лицарську поезію та епос, але змагалися на лицарських турнірах, забезпечували захист своєї землі від завойовників, брали участь у хрестових походах, зі зброєю та військовою піснею відстоювали лицарську честь. Вони поставали також духовними і патріотичними вихователями, наставниками лицарської молоді: саме з їхніх героїчних пісень вона вбирала в себе славетні і звитяжні традиції європейського лицарства, саме в них знаходила гарні взірці для наслідування.1. Передумови виникнення творчості труверів Трувери - це поети, які жили на півночі Франції із середини 12-го століття до кінця 13-го. У більш вузькому змісті це слово означає наслідувачів техніки і стилю трубадурів. Також, труверами можна назвати тих, хто удосконалював придворну поезію. Переважно стверджують, що трубадурська лірика одержала поширення на півночі Франції завдяки заступництву трубадурам Елеонори Аквітанської та її дочок, Марії Шампанської й Але де Блуа. Але навряд чи це заступництво було б успішним, якби вже не існували відповідні соціальні умови. Устрій суспільства був схожим на півночі і на півдні Франції: феодалізм, наявність багатих дворів, і культурні умови: вплив Ренесансу 12-го століття.Трувери і трубадури підтримували близькі відносини одні з одним, як при феодальних дворах Шампані та Блуа, так і, трохи пізніше, у хрестових походах. Результатом цих відносин для труверів було придбання глибокого знання про "куртуазну любов" і трубадурській техніці.Перше, що привертає увагу при вивчення труверів, це те, що здебільшого перші французькі наслідувачі трубадурів були великими феодалами; трувери ж більш низького стану знаходилися в постійній залежності від одного визначеного двору.2. Поезія французьких труверівПоява куртуазної лірики в землях Північної Франції не можна пояснити лише прямим впливом літератури Провансу. Трубадури були безсумнівно добре відомі при північно-французьких дворах, а з 1137 по 1152 р. французькою королевою (дружиною Людовіка VII) була онученяти першого провансальського поета Гільема Аквітанського. Однак у Північній Франції в лицарської поезії минулого і свої джерела для виникнення - найбагатша фольклорна основа, що відбилася в народній ліриці (так називані «травневі пісні», «пісні швачок», пісні про хрестові походи і т.д.), розвинута традиція героїчного епосу, породженого в дружинному середовищі і слухача, що привчив, до наспівності зв'язаних асонансами віршів, що зміцнювалася й ускладнювалася придворна культура. Тому зв'язок між поезією трубадурів і лірикою труверів (так називалися на Півночі Франції куртуазні поети) не тільки чи, бути може, не стільки генетична, скільки типологічна. Це не виходить, звичайно, що трувери у своїх шуканнях зовсім незалежні від трубадурів. Стрімкий розквіт у середині XII сторіччя поезії труверів може бути пояснений саме тим, що північно-французькі поети змогли плідно використовувати найбагатший досвід, накопичений на той час поетами Півдня. Поезія труверів не була, однак, повторенням на іншому ґрунті досвіду трубадурів. Відзначимо насамперед більше тяжіння північно-французьких поетів до сильних феодальних центрів, яких не було в Провансі. Крім королівського домену, такими притягальними пунктами, де поет знаходив притулок і винагороду за свою творчість, були культурні центри Блуа - на південно-заході, і Шампані - на південно-сході. Таким же найважливішим культурним центром був двір, що кочує, англійських Плантагенетів. Про нього варто сказати особливо. Генріх II Плантагенет і його діти Генріх Молодший і Ричард Левине Серце по мові і по вихованню належали романській культурі. Усі вони говорили французькою мовою, розбирали по-латинському, розуміли по-провансальськи і по-італійськи. Англійська мова в їх оточенні була не в ходу. Тому двір Плантагенетів із загальноєвропейським авантюристичним розмахом їх територіальних домагань став провідником французької поезії й в Англії, де куртуазна лірика рідною мовою дала лише спізнілі і кволі втечі. Тяжіння до сильних феодальних центрів відбилося і на соціальному стані північно-французьких поетів. Трувери були дуже часто вихідцями зі збіднілого лицарства, що розгубило свої землі і пам'ять про славне минуле в нескінченних феодальних усобицях, тобто так званих міністеріалів. Тому серед труверів рідко можна зустріти поета-лицаря (хоча Ричард Левине Серце залишив кілька віршів, а одним із самих прославлених труверів був Тібо IV, граф Шампанський). Трувери вибирали інший шлях; їх виховання протікало не в сідлі і не на бівуаку, а за збагненням «тривіума» і «квадрівіума». У своїй більшості вони були не воїнами, а кліриками, тобто латиністами, книгарями. Саме в такій якості вони супроводжували своїх коронованих заступників у лихих феодальних авантюрах. У походах у їхнього стегна висів не меч, а чорнильниця, рука стискала не спис, а перо. Таким чином, трувери належали до того клану...
Другие файлы:
Пісенна творчість Сумщини
Календарно-обрядова творчість, її особливості. Зимові пісні: новорічні, масляничні. Весняно-літні пісні: веснянки, русальні, купальські, петрівські. О...
Тарас Григорович Шевченко
Дитинство та юнацькі роки. Рання творчість. Життя і творчість перед засланням. Після арешту і на засланні. Життя і творчість останніх років. Тарас Гри...
Культура та мистецтво України XVIII століття. Поява творів світського характеру в літературі та театральному мистецтві
Розвиток української медицини. Архітектура й образотворче мистецтво. Творчість Растреллі, будівництво Андріївської церкви. Дерев'яна архітектура Захід...
Стародавні жартують
Висміювання життя простолюду та показної мудрості у творах Феокрита та Лукіана. Творчість Езопа – раба, мудрішого за вільних та вищого за красенів. Тв...
Модернізм в літературі. В. Маяковський
Витоки модернізму та його світоглядні засади. Напрями модерністської літератури: антидемократична, елітарна творчість. Модернізм як протест і заперече...
