Студенческий сайт КФУ - ex ТНУ » Учебный раздел » Учебные файлы »Философия

Роль оцінки у суспільному пізнанні істина й омана

Тип: реферат
Категория: Философия
Скачать
Купить
Міністерство освіти УкраїниКиївський Національний Економічний УніверситетКафедра філософіїТема : “Роль оцінки у суспільному пізнанні: істина й омана”КИЇВ 2000П Л А Н :Вступ : 3
  • Пізнання як творчічть.Проблеми істини 3
  • Пізнавальна творчість як пізнання можливостей;
  • Об”єктивні і суб”єктивні характеристики істини;
  • Абсолютні й відносні характеристики істини.
  • Шляхи і способи пізнавального освоєння світу 11
  • Наукове передбачення;
  • Межі передбачення;
  • Роль “божевільних “ ідей в науковому пізнанні.
  • Досвідно-практичні джерела пізнання. 18
  • Логіко-дискурсивний та інтуїтивний рівні пізнавального процесу.
  • Досвідний рівень пізнання;
  • Проблема інтуїції;
  • Пізнавальний процес як взаємодія логіки й інтуїції.
  • Висновок 26Література 28ВступОсновною метою вивчення цієї теми є більш доцільне ознайомлення з пізнанням , як творчістю , з проблемами істини , з об”єктивними і суб”єктивними характеристики істини, з абсолютними й відносними характкристиками істини , з шляхами та способами пізнавального освоєння світу , з джерелами пізнання. Пізнання-процес цілеспрямованого , активного відображення дійсності в всвідомості людини , зумовлений суспільно-історичною практикою людства.він є предметом дослідження такгоь розділу філософії, як теорія пізнання.Теорія пізнання(гносеологія)-це розділ філософії ,що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини , її пізнавальні можлвості та здібності; передумови ,засоби та форми пізнання ,а також відношення знання до дійсності ,закони його функціонування та умови й критерії його істинності й достовірності.Визначемо також ,що у теорії пізнання є питання про відношення знання про світ до власне світу ,чи спроможна наша свідомість (мислення, відчуття, уявлення) давати адекватне водображення дійсності.Тривалий час матеріалістична філософія процес пізнання розгладала ізольовоно від свідомості суспільно-політичної практики людства, виключно, як пасивний споглядальний процес , у якому суб”єктом був окремий абстрактний індивід з вічними і незмінними пізнавальними здібностями, заданими йому природою ,а об”єктом –така ж вічна і незмінна в своїх закономірностях природа.Для сучасної матеріалістичної філософії процес пізнання носить суспільно-історичний характер ,що виявляється , по-перше ,у тому, що всі людські пізнавальні здібності й можливості формуються на основі практики і зумовленінею; по-друге, окрема людина навчається мислити і пізнавати разом із засвоєнням форм і способів людської діяльності, набутих людством знан, мови, тобто завдяки зосвоєнню суспільно-історичного досвіду , нагромадженого попереднім поколіннями ; по-третє ,сам процес оволодіння цим досвідом передбачає життя в суспільстві, в людському колективі; по-четверте ,те ,що людина може пізнати і що вона пізнає , теж визначається рівнем суспільно-історичного розвитку людста,всесвітньо-історичним розвитком загальної системи знань , закріплених у предметах матеріальної та духовної культури, в категоріальній будові мислення, в його структурі , в мові. Пізнавальна творчість як пізнання можливостей. Пізнання є процесом ідеального освоєння реального світу. Реалізуючись у ході відображення його свідомістю, пізнавальний процес посягає принципово творчим відображенням об’єктивної реальності, оскільки його результатом не є створення ідеальної копії наявного стану речей, «повторення» в ідеальній формі того, що є (а саме так уявлялася суть пізнання в матеріалізмі, та й багато хто з природодослідників саме так уявляюгь зміст пізнання). Пізнання виявляє об’єктивний зміст реальності як діалектичної єдності дійсності (того, що є) і можливості (того, що могло бути в минулому, але не здійснилося, і того, що буде і може бути в майбутньому). Таким чином, пізнання відображає не тільки дійсно існуючі (або ті, що дійсно існували чи будуть дійсно існувати) предмети, процеси і явища, але й усі їх можливі модифікації. Інакше кажучи, пізнання відображає загальне.Згадаймо у зв’язку з цим полеміку середньовічних номіналістів і реалістів щодо статусу існування загального. І ті, й інші мали рацію і, водночас, помилялися. Головна помилка обох сторін полягала в ототожненні поняття «існування» з існуванням у формі наявного, дійсного. Звідси прагнення реалістів ствердити існування «будинку взагалі» як однопорядкового з існуванням конкретних одиничних будинків (звичайно ж, «будинок взагалі» в такий спосіб не існує, він існує як єдність дійсного...
    Другие файлы:

    Роль оцінки у суспільному пізнанні: істина й омана
    Основною метою вивчення цієї теми є більш доцільне ознайомлення з пізнанням , як творчістю , з проблемами істини , з об”єктивними і суб”єктивними хара...

    История Омана
    Территория Омана - один из центров формирования цивилизаций. Образование Оманской морской державы. Социально-экономическое и политическое развитие во...

    Місце та роль ринкової конкуренції у суспільному виробництві
    Дослідження поняття, видів та ознак ринкової конкуренції у суспільному виробництві. Характеристика основних рис досконалої та недосконалої конкуренції...

    Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні

    ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА КРЕДИТУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ ВІДТВОРЕННІ