Основні риси романтизму, Франція - його батьківщина. Французький романтизм у живописі, історія його виникнення, його представники доби романтизму та їх світогляд. Принципи та ідеї художників-романтиків. Життя та творчість Ежена Делакруа та Теодора Жеріко.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Херсонське міське наукове товариство учнів "Пошук"

ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИЙ ЛІЦЕЙ при ХНТУ та ДНУ

Курсова робота на тему:

"ФРАНЦУЗЬКИЙ ЖИВОПИС ХVIII-XIX СТОЛІТТЯ. РОМАНТИЗМ"

Виконала: Учениця 11-І класу

Лущик К.І.

Керівник: вчитель французької мови Майданюк В.С.,

спеціаліст

ХЕРСОН - 2011

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Романтизм та його основні риси
• 1.1 Поняття романтизму
• 1.2 Риси романтизму
• 1.3 Французький романтизм у живописі
• Розділ 2. Історія виникнення романтизму у Франції
• 2.1 Франція - батьківщина романтизму
• 2.2 Формування французького романтизму
• 2.3 Етапи французького романтизму
• Розділ 3. Представники французького живопису доби романтизму та їх світогляд
• 3.1 Принципи та ідеї художників-романтиків
• 3.2 Французькі художники-романтики
• 3.2.1 Ежен Делакруа. Життя і творчість
• 3.2.2 Теодор Жеріко. Життя і творчість
• Висновок
• Література

Вступ

У XIX столітті живопис ширше і глибше за інших видів образотворчого мистецтва вирішує складні і актуальні світоглядні проблеми, відіграє активну роль у суспільному житті, будучи часто пов'язаної з соціальними і національно-визвольними рухами; важливе значення в живописі XIX століття придбала гостра критика соціальної дійсності. У той же час протягом усього XIX століття в живописі офіційно культивувалися далекі від життя академічні канони, відвернена ідеалізація образів, виникли натуралістичні тенденції, які ігнорували самостійну експресію виразних засобів живопису. У боротьбі з цими тенденціями, з раціоналістичністю і абстрагованістю офіційної салонно-академічного живопису складається живопис романтизму з її емоційним напруженням, активним інтересом до драматичних подій історії та сучасності, показом сильних людських пристрастей, енергією живописної мови, динамікою побудов, контрастністю світла і тіні, насиченістю колориту.

Мета моєї курсової роботи - дослідити розвиток романтизму в живописі, шляхом виявлення найбільш яскравих представників цього напряму і проведення аналізу їх робіт.

французький живопис романтизм

Розділ 1. Романтизм та його основні риси

1.1 Поняття романтизму

Романтизм - ідейний і художній напрямок, що виник у європейській і американській культурі кінця 18 століття - першої половини 19 століття, як реакція на естетику класицизму. Романтизм - не просто перший за часом виникнення й один із найважливіших художніх напрямків і стилів XIX століття. Цим терміном можна визначити цілу культуру, загальне світовідчування історичної епохи, що почалася після Великої французької революції.

1.2 Риси романтизму

Романтизм - це естетична революція, що замість науки й розуму ставить художню творчість індивідуума, що стає зразком, "парадигмою" для всіх видів культурної діяльності. Новими критеріями в мистецтві стали воля самовираження, підвищена увага до індивідуальних, неповторних рис людини, природність, щирість і розкутість, що прийшли на зміну наслідуванню класичним зразкам 18 століття.

Основна риса романтизму як руху - прагнення протиставити бюргерському, "філістерському" світу розуму, закону, індивідуалізму, утилітаризму, наївної віри в лінійний прогрес - нову систему цінностей: культ творчості, перевага уяви над розумом, критику логічних, естетичних і моральних абстракцій, заклик до розкріпачення особистісних сил людини, слідувати за природою, міф, символ, прагнення до синтезу й виявлення взаємозв'язку всього з усім.

Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого, інколи втеча від довколишньої дійсності в ідеалізоване минуле або у вимріяне майбутнє чи й у фантастику.

1.3 Французький романтизм у живописі

Романтизм виявляється в таких сферах, як образотворче мистецтво, література, наука, філософія, а також в інших аспектах життя. В образотворчому мистецтві XIX ст. на перше місце висувається живопис, у якому яскраво знайшов відображення романтизм. Провідною країною в художньому житті Європи залишалася Франція, тому доцільно розглянути саме французький романтизм у живописі.

Розділ 2. Історія виникнення романтизму у Франції

2.1 Франція - батьківщина романтизму

Батьківщиною романтизму можна вважати Францію. Його поява була результатом розчарування в колишніх ідеалах устрою світу. Віра просвітителів в існування суспільства на "природних" і "розумних" засадах серйозно похитнулася. Реальна історія виявилася непідвладна нормам розуму, а сучасне суспільство - вороже природі людини та її особистої свободи. Велика Французька революція 1789-1794 років спробувала втілити ці настрої в реальний результат. Недарма в революційному гімні пролетарів є відомі рядки: "Отречемся от старого мира, отряхнем его прах с наших ног… Мы наш, мы новый мир построим!"

2.2 Формування французького романтизму

Французький романтизм сформувався пізніше, ніж англійський і німецький. Статус загальнонаціонального явища він набув лише у 20-х рр. ХІХ ст. Каталізатором розвитку романтизму завжди ставав розвиток буржуазних настроїв у суспільстві. На заміну феодальним, релігійним цінностям прийшли цінності інші. Відмовившись від суворого давнього Бога, люди післяреволюційної епохи створили нового кумира - грошового, який ніяким чином не міг задовольнити художньо налаштовані душі. Так було в Англії на початку індустріальної революції, так було в Німеччині, де геніальна особистість вимушена була усамітнитися, відгородити себе від світу філістерів. Ставлення до буржуа у Франції на початку ХХ ст. було іншим: там буржуа виступили революційною силою, вони проливали кров на барикадах, героїчно руйнуючи жорстокий світ абсолютизму. Тому на відміну від англійського і німецького, французький романтизм не відмовлявся від реальності, навпаки - він її стверджував як реальність героїчну. Мова йшла про сучасне суспільство і сучасного героя. Романтичні ідеї Франції навіть не припускали відокремленості художника від сучасності, яка була романтичною сама по собі. Хоча на пізньому етапі розвитку саме французький романтизм зробить ґрунт для виникнення напрямку "мистецтва заради мистецтва”. Головною метою французького романтизму було знищення тиранічних правил і табу "класичного віку”. Художники-романтики намагались довести французькій публіці: мірилом "доброго смаку" можуть бути і народне мистецтво, і героїчна сучасність, а не тільки застарілі класицистичні нормативи. Традиційне для німецьких і англійських романтиків тяжіння до ірраціонального проявилося в колі французького романтизму лише "на периферії”, але воно завжди було спровокованим німецькими або англійськими моделями і мало раціональне пояснення. Фантастичне і позареальне взагалі не є притаманним французькому духу, який завжди схилявся до раціонального осмислення дійсності. Єдиною широко розкритою містичною тематикою у французькому романтизмі була тематика християнська. Але християнська міфологія теж набула інтересу до соціального життя.

2.3 Етапи французького романтизму

Історичні рамки романтизму обмежуються періодом з 1770 по 1840 рік. У його розвитку фахівці виділяють три етапи: предромантизм (1770-1800); зрілий романтизм (1800-1824), викликаний французькою революцією 1789 року і військовими кампаніями Наполеона (Гойя, Жеріко, Делакруа раннє творчості); розквіт романтизму-з 1824 по 1840. Якщо в передромантизму переважали смаки і форми англійської чутливості, то зрілий романтизм - повністю французький. У цей період з'являється новий історичний живопис і сучасна школа пейзажу.

Розділ 3. Представники французького живопису доби романтизму та їх світогляд

3.1 Принципи та ідеї художників-романтиків

У живописі романтизм виявив себе у спростуванні класичних принципів і правил заради відновлення чогось більш давнього

і більш вільного, особистого й екзотичного. Він пробудив у європейській свідомості інтерес до національного минулого, традицій фольклору і культури свого народу. Місце грецьких і римських зразків займає фольклорне минуле північних цивілізацій - англійської, скандинавської та шотландської. Художники-романтики черпали свої теми із середньовіччя, Сходу і сучасності. Особливо виразною була тяга до середньовічного, неясного, меланхолійного і живописного. Тоді ж спалахнув і новий інтерес до християнства і готики.

Романтики зрівнюють високе і низьке, трагічне і комічне, буденне і незвичне. Цей стиль характеризується стрімкістю руху, драматизмом сюжету, напруженням пристрастей. Особиста реакція творця - на сучасну подію або на якусь сцену - стає критерієм мистецтва, а живопис - виразним засобом. Романтизм - це...