Історичні долі угорського народу. Розквіт національної культури до середини XIX століття. Розвиток народної музики - селянської, куруцької, міської. Характерні риси стилю вербункош. Життєвий і творчий шлях Ф. Еркеля. Творчість видатного класика Ф. Листа.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ

КУРСОВА РОБОТА

«Музична культура Угорщини ХІХ ст.»

КИЇВ-2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історичні відомості про формування угорської музики ХІХ ст.

1.1 Історичні долі угорського народу. Розквіт національної культури до середини XIX століття

1.2 Народна музика - селянська, куруцька, міська. Стиль вербункош

Розділ 2. Ференц Еркель та Ференц Ліст - найвидатніші класики угорської музики ХІХ ст.

2.1 Ференц Еркель. Життєвий і творчий шлях

2.2 Опери «Ласло Хуньяди» і «Банк-бан» - як основа оперного мистецтва Угорщини

2.3 Творчість Ф. Листа - як видатного класика угорської музики

Висновок

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Витоки музичної культури Угорщини в її багатому музичному фольклорі. Становлення і розвиток угорської музики визначав складний, суперечливий взаємозв'язок її давньої східної основи, що виражається в мелодиці гомофонного складу, пентатоніці, багатою мелізматикою і вільних ритмів, і пізніших західних впливів. Боротьба цих суперечливих начал і переважання в різні історичні. періоди то національні, то західноєвропейські традицій знайшли відображення в історії розвитку угорської музики.

Формування народного угорського музичного стилю пов'язано з появою в кінці XVIII столітті вербункош. Вербункош виник як мистецтво мандрівних музикантів-циган. З вербункош пов'язана "угорська гамма" з двома збільшеними секундами. Розповсюджувався вербункош циганськими оркестрами в їх виконанні, відрізнявся свободою темпів і ритму, блиском імпровізаційних прикрас, незабаром зробився надбанням і аристократичної і міської культури. Творці угорської танцювальної музики,які одержали європейську популярність-скрипаль і композитор Я. Біхарі, якому вербункош, головним чином,зобов'язаний своєю популярністю, скрипаль-композитор Я. Лавотта, автор програмно-циклічних творів, і А. Чермак, автор танців для камерного ансамблю і основоположник камерної угорської музики. Стиль вербункош став у XIX столітті визнаним музичною мовою угорського романтизму. До середини XIX століття вплив вербункош проявився у всіх жанрах угорської музики - у національно-романтичної опері, симфонічній, камерно-вокальній та пісенно-хоровій музиці. На основі розробки характерних елементів вербункош була створена угорська опера - "Втеча Бели" (1822) Й. Рузічка, потім його ж "Кемень Шимон" (бл.1822). Популярність придбали також "Аурелія" (1837) і "Хитрість" (1839) А. Барто і "Шукач скарбу з Вишеграда" M. Рожавельді. Ці опери представляли собою змішання різних музичних стилів: ліричні епізоди написані в стилі італійської та віденської оперної музики, героїчні - в характері вербункош.

Подальший розвиток вербункош призвів до виникнення швидкого вербункошу, який пізніше перетворився на чардаш. У 1840-х рр. чардаш був використаний М. Рожавельді в його танцювальних сюїтах і таким чином проник в інструментальну музику. У національно-романтичну оперу вербункош ввів її творець Ф. Еркель, в симфонічні і фортепіанні твори - Ф. Ліст і М. Мошон, в пісенно-хорову музику народного складу - Б. Егрешши. У романтичних операх Ф. Еркеля "Ласло Хуньяді" (1844), "Банк бан" (1861) і "Дьордь Дожа" (1867), написаних на героїчні сюжети з історії національно-визвольних рухів, в яких знайшли відображення ідеї боротьби за національну незалежність.

Вербункош відіграв важливу роль і в західноєвропейській музиці: він використаний у творах Й. Гайдна, В.А. Моцарта, Л. Бетховена, К.М. Вебера, пізніше - І. Брамса.

Важливе значення для розвитку національної угорської музики мала діяльність Ф. Ліста. Хоча Ліст провів більшу частину життя поза Угорщиною, у своїй творчості він постійно повертався до втілення угорської тематики і національного музичного матеріалу, ніколи не втрачаючи зв'язку з батьківщиною. Національна тематика отримала відображення в його 19 угорських рапсодіях (1847-85), створених на основі вербункош і пісень в нар. стилі, в "героїчно марші в угорському стилі" (1840) для фортепіано, в симфонічній поемі "Угорщина" (1854), в "Угорської коронаційної месі" (1867) для солістів, хору і оркестру і особливо в пізніх творах для фортепіано - "угорські портрети "(1885), де Ліст дає муз. психологічні характеристики видатних діячів угорської культури - Ш. Петефі, М. Верешмарті, Мошон та ін., в п'єсі "Спогади викликають сльози" з циклу "Роки мандрів" (1836-77), "Упертий Чардаш" (1884) і "Похмурі чардаш "(1882). Для селянського пісенного суспільства Ліст написав хор "Пісня наснаги" (1871), в якому використані елементи народної угорської музики.

Предмет дослідження: музична культура Угорщини ХІХ ст..

Об'єкт дослідження: особливості розвитку угорської народної музики; та вклад угорських композиторів в розквіт вітчизняної музики.

Мета: провести комплексний аналіз та показати особливості та історичні чинники розвитку музики в Угорщині.

Для написання курсової роботи необхідно дослідити низку основних завдань, таких як:

· систематизувати джерела з обраної теми дослідження;

· уточнити ключове поняття «вербункош», «угорська музика» та виокремити його особливості;

Для виконання поставлених завдань було обрано наступні методи дослідження:

· аналіз історичної, культурологічної, музичної та іншої літератури;

· висновки з основних завдань.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями. Робота складається із вступу, кількох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1. Історичні відомості про формування угорської музики ХІХ ст.

1.1 Історичні долі угорського народу. Розквіт національної культури до середини XIX століття

У 1526 році в битві з турками під Мохаче Угорщина на три з половиною століття втратила державну незалежність. Її більша частина аж до кінця XVII століття перебувала під ярмом турків; західна ж Угорщина разом з Чехією опинилася під владою австрійських Габсбургів. Країна була роздроблена на три частини, з яких тільки Ердейске князівство (Трансільванія), лавіруючи між двома могутніми владиками, зберігало відносну незалежність.

Протягом XVII століття австрійці поступово витіснили турків з Угорщини, але національний гніт не зменшився. Відповіддю служили численні повстання, що потрясали всю країну. Найбільш грізною була війна куруців («хрестоносців» - в основному селян-кріпаків), очолена трансильванським князем Ференцем Ракоці II, яка тривала вісім років (1703-1711). Народні пісні прославляли доблесть куруцького воїнства, а після розгрому повстання оплакували сумну долю вигнанців.

З 1784 року по всій Австрійській імперії державною мовою оголошується німецька - таким шляхом Габсбурги намагалися підпорядкувати своєму впливу багатонаціональну країну. Цією мовою вчили в єзуїтських школах, в які брали, лише дітей, що говорять по-німецьки, на цій мові йшли театральні вистави. На захист рідної мови піднімається могутній патріотичний рух, що охопив найрізноманітніші верстви населення.

Цей рух збігся з новою хвилею національно-визвольної боротьби, що загострилася під впливом революційних подій у Франції. Наприкінці XVIII століття в Угорщині виникають таємні змовницькі організації, що ставили своєю метою не тільки звільнення від влади Габсбургів, а й революційну перебудову суспільства, встановлення республіканського режиму. Змова була розкрита, багато учасників його страчені, інші заточені в тюрми або вигнані з країни. Серед них перші угорські просвітителі: перекладач «Марсельєзи» поет Ференц Верешегі, поет і критик Ференц Казінці. Врятувавшись від страти і вийшовши з в'язниці після семирічного ув'язнення, Казінці очолив літературне життя Угорщини початку XIX століття.

Широкий просвітницький рух призвів до виникнення ряду національних культурних організацій:

1779 - організується «Угорське патріотичне товариство» в Пешті.

1789 - видається рідною мовою літературний журнал «Угорський музей».

1790 - даються спектаклі угорської театральної трупи у Буді (за шість тижнів

поставлено дев'ятнадцять п'єс).

1793 - прем'єра в Буді першої угорської комедії з музикою («Принц Пікко і Ютка Пержі» Йожефа Худі).

1796 - починаються подання пересувних труп угорського «бродячого театру», акторів якого народ назвав «апостолами угорської мови».

1819 - відкривається консерваторія в Коложварі (нині Клуж - Румунія).

1822 - поставлена перша угорська опера (на історичний сюжет) «Втеча Бели» Йожефа Рузічка.

1825 - засновується угорська Академія наук.

Діячами першої хвилі просвітництва - руху за «оновлення мови і відродження літератури» - є великі поети і драматурги: Міхай Фазекаш (1766-1828) - автор популярної антикріпосницькою поеми «Мати Лудаш» (1804), в якій оспівуються розум, кмітливість і винахідливість простого селянського хлопця, що мстить поміщику за утиски; ім'я цього веселого народного героя стало в Угорщині прозивним; Міхай Вітез Чоконаї (1773-1805) - жив у злиднях і передчасно загиблий від сухот драматург і поет, який писав вірші в дусі народних пісень, поети наступних поколінь на...