Зв'язок творчого світогляду і практики дизайну
Зв’язок творчого світогляду і практики дизайнуПоняття "мистецтво", "художня творчість" ще в XVIII столітті ніколи не вживалися стосовно проектування рядових поселень, роботи ремісників створенню одягу й побутових речей.Початок нашого сторіччя приніс надзвичайні відкриття й зміни в науці, техніці. Раптом виявилося необхідним втручання фантазії художника в промислове виробництво й через нього у повсякденність.Зробити це стало можливим у вигляді нового типу творчості дизайну, конструювання масових виробів зі стандартним рівнем якості, розвитку національної естетики. Головні події відбувалися в Німеччині. У цій країні пізно, у порівнянні з іншими західноєвропейськими країнами, відбувся перехід від ручної праці до промислового виробництва.Первісне байдуже відношення до машини й індустріалізації, що змінилося широким їх визнанням, мало серйозні наслідки. Близько 1900р. у Німеччині відбулася раптова зміна, де, разом з Австрією, стали виникати нові течії в архітектурі.Протягом найближчих 30 років Німеччина була країною, де легше всього прищеплювалися ідеї, запозичені з інших країн; видатні іноземні архітектори запрошувалися на роботу, влаштовувалися виставки робіт передових художників.Виставки прикладного мистецтва, що проводилися на початку XX століття, зокрема Міжнародна виставка в Дрездені в 1906р., на якій експонувалися повністю обладнані інтер'єри, аж до робочого житла, показали, що предмети щоденного використання не відповідають вимогам ринку.Тим часом Німеччині, суперниці Англії у світовій торгівлі, було потрібно забезпечити перевагу й у цій області. Однак на виставці стали помітні особливості німецького руху, смак й якість якого свідчили про розрахунок на "середнього споживача".Істотно важливим і новим був чіткий поділ між прикладним мистецтвом і промисловим дизайном. У першому випадку мова йшла про створення окремих виробів, у другому про проекти для масового виробництва.У результаті виникла ідея організації, у якій промисловці й комерсанти разом з художниками й архітекторами вирішили б проблему: як додати промисловому виробу художні вартості, що не поступаються тим, якими володіють кустарні вироби.Така організація була створена в 1907р. у Мюнхені й отримала назву "Німецький Веркбунд" (der Werkbund) "Виробничий союз". У цьому місті протягом 5 років до переїзду в 1912р. у Берлін перебувало її правління.В програмі союзу говорилося, що його ціль облагородити роботу, переборовши розрив між створенням виробів безпосередньо майстрами й виготовленням їх промисловим шляхом для того, щоб "у такий спосіб облагородити країну".Це повинні зробити художники, які стають найважливішими учасниками виробництва. І неодноразово зазначувалося, що основне – це перемога в економічному змаганні з іншими країнами, тому що "в естетичній силі укладені найбільші економічні цінності".Таке об'єднання не було принципово новим. Ще в 1847р. Генрі Коль, один з перших реформаторів промисловості в Англії, організував суспільство Art Manufacturers, щоб "сприяти розвитку смаку публіки до краси виробів механічного виробництва".Поява Веркбунда була й результатом боротьби за простоту компанії, що вів Герман Мутезіус, тому що високі ціни й слово kunstgewerbe (художні ремесла) обмежували більшу частину збуту областю торгівлі предметами розкоші.Деякі провідні фірми розділяли погляди Мутезіуса, і в назві нової організації були відсутні такі поняття, як "мистецтво" або "художній". М.Мутезіус відігравав керівну роль у Веркбунді, очолюючи в той час відділ у Міністерстві торгівлі по школах прикладного мистецтва, але насамперед він був архітектором і художником-декоратором.Сім років, проведені у Великобританії на дипломатичній службі, Мутезіус використав для вивчення англійського руху мистецтв і ремесел. В 1904р. він опублікував 3-томну працю "Англійський житловий будинок", привертаючи увагу до необхідності реформи житла в Німеччині.Мюнхен прекрасно підходив для здійснення великої програми Мутезіуса і його прихильників. Душею співтовариства був Х.Обріст, скульптор й орнаменталіст.Він розвинув кипучу діяльність, виступаючи з лекціями, просвітлюючи й агітуючи за мистецтво майбутнього. Його дії дозволили зібрати групи художників в об'єднання виробничої орієнтації. Об'єднані майстерні мистецтва в ручній роботі стали діловою конторою одиночних майстерень.Звичайно, наскільки взагалі можливе об'єднання творчих людей. В 1903 р. це переросло в Союз прикладного мистецтва з 70 чоловік, які ставили завдання "охопити все життя міста, включаючи проектування будинків, індустріальний дизайн, оформлення інтер'єрів й інші області формування оточення".У суперечках ішов пошук істини в принципах нового дизайну. Наприклад, Генрі ван де Вельде вважав, що час для стандартизації ще не наступив й зараз обмежить волю художника, відкриє можливості для нетворчого наслідування.На практиці ідея стандартизації, що вирішувалася у зв'язку із предметами, незабаром набула актуальності в архітектурі. Домобудівництво Західної Європи стало галуззю промисловості в 1959р.На початку століття не було поняття "дизайнер", у яке ми зараз вкладаємо свій зміст. У величезній більшості дизайнери виросли насамперед з архітекторів. Законодавцями форм стали споконвічно твори скульптури, живопису й архітектури.Зовнішня естетика й форми так добре знайомих предметів (побутових приладів, меблів) установилися в ті часи. Їхній принцип і філософія використання майже не змінилися за 90 років. Фотографії 1906-11 рр. говорять, що ці речі сучасно виглядали б і у нас."Транспортні засоби, машини, технічні вироби повсякденного користування досягають досконалості своїх форм. У технічному виробництві справді відбувається зростання і створення іншої природи. Виникає питання, у чом...
Другие файлы:
Дизайн-освіта майбутнього вчителя трудового навчання
Історія становлення дизайну та функціональна роль творчого складу мислення у становленні особистості. Інтеграція мистецтва в розвиток художньо-естетич...
Розвиток творчого мислення молодших школярів в процесі навчання
Передумови розвитку творчого мислення, його зв’язок з навчальними діями. Шляхи розвитку та рівень сформованості творчого інтелекту у молодших школярів...
Мистецтво дизайну
Мистецтво дизайну як одна з найважливіших сфер сучасної художньої культури. Історія зародження та розвитку дизайну в Україні. Характеристика вимог до...
Дизайн як маркетинговий інструмент
Сутність, сфери застосування, принципи та види дизайну. Візуальний вплив на поводження споживачів як функція дизайну, його головні завдання в якості м...
Відображення традиційного українського світогляду в загадках
Онтологічна характеристика світогляду українського народу на прикладі загадок, характеристика чинників (а також особливостей історичної епохи), що зум...
