Визначення економічної ефективності заходів з підвищення безпеки дорожнього руху на перехресті

Аналіз заходів з організації дорожнього руху. Розрахунок вартості втрат часу транспортними засобами, пасажирами суспільного та особистого автомобільного транспорту і пішоходами на перехресті. Оцінка матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ НА ПЕРЕХРЕСТІ

на курсовий проект з дисципліни «Економіка та планування організації дорожнього руху»

Зміст

Вступ

1. Визначення потрібного розміру капіталовкладень для проведення заходів з організації дорожнього руху

2. Визначення вартості страт часу транспортними засобами в існуючих та проектних умовах

3. Визначення вартості втрат часу пасажирами суспільного та особистого автомобільного транспорту в існуючих та проектних умовах

4. Визначення вартості втрат часу пішоходами в існуючих та проектних умовах

5. Визначення втрат від дорожньо-транспортних пригод в існуючих та проектних умовах

6. Розрахунок ефективності заходів з організації дорожнього руху та терміну окупності проекту організації дорожнього руху

Висновок

Перелік літератури

Додатки

Вступ

Тема даного курсового проекту «Визначення економічної ефективності заходів з підвищення безпеки дорожнього руху» є дуже актуальною.

Сучасний етап містобудування в Україні визначається значними змінами в соціальній, економічній, політико-правовій та інших сферах життєдіяльності міст. Впровадження нових умов землекористування і розвитку міської території, перерозподіл центрів тяжіння і місць праці потребують нових наукових підходів до створення функціонального і сприятливого середовища проживання населення. Масштаби нового будівництва, складність його структури, можливість багатоцільового використання територій, вплив кон'юнктури потребують прийняття оперативних рішень в процесі реалізації проектів.

Особливе значення в забезпеченні життєдіяльності міст займає транспортна система міста. Ефективна робота транспорту є потужним двигуном підйому економіки. Але поряд із позитивними моментами транспорт несе в собі низку негативних явищ економічного, технічного, санітарно-гігієнічного та іншого характеру. Стрімке зростання кількості транспортних засобів (ТЗ) за останні роки, їх зосередження в крупних і крупніших містах призвели до серйозних транспортних проблем. Вулично-дорожня мережа (ВДМ) міст виявилась не в змозі забезпечити нормальну пропускну здатність і безпеку руху транспорту і пішоходів. Як наслідок, спостерігається збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод (ДТП), тяжкості їх наслідків. Так, біля 40% всіх ДТП в Україні зареєстровані в крупних і крупніших містах - в столиці і обласних центрах. Всього на частку міст з різною щільністю населення, припадає до 60% пригод, де, в основному, переважають наїзди ТЗ на пішоходів. Важливою особливістю містобудівних заходів з підвищення безпеки дорожнього руху є безпосередній їх зв'язок із системою ВДМ як в просторі, так і в часі. Дорожня мережа міст являє собою високоорганізовану динамічну систему, яка постійно розвивається і намагається забезпечити оптимальну маршрутизацію перевезень пасажирів і вантажу в залежності від рівня пропускної здатності. Тому будь-які невеликі зміни на цій мережі, пов'язані чи з незадовільними умовами руху, чи з виникненням ДТП, можуть призвести до значних економічних витрат.

Як свідчить світовий досвід, вирішення питання організації і безпеки дорожнього руху (БДР) в містах потребує з одного боку значних капіталовкладень держави і муніципалітету, з іншого - приватних інвесторів. Це зумовлює необхідність трансформування існуючих критеріїв і методів оцінки ефективності інвестицій до сучасних умов, а також до зростаючих вимог наукового обгрунтування проектних рішень, що приймаються. При цьому важливе значення має економічна оцінка витрат від ДТП, розробка на цій основі заходів, спрямованих на зменшення кількості пригод та зниження тяжкості їх наслідків, поліпшення умов руху та скорочення часу затримок транспортних засобів і пішоходів. Однак, останнім часом проектні організації не мають змоги економічно обгрунтувати ефективність капітальних вкладень на ці заходи із-за відсутності методів визначення матеріальних збитків (МЗ) від ДТП як в містах, так і в Україні в цілому.

На даний момент в Україні процес організації і безпеки дорожнього руху (ОБДР) регулюється різними законодавчими актами і постановами Кабінету міністнів України (КМУ), а також ДБН і ДСТУ, які з'явилися за роки незалежності. Найбільш ефективні результати по зниженню кількості ДТП, загиблих і поранених були досягнуті в тих країнах, де в повній мірі були реалізовані цільові комплексні програми з підвищення БДР. В Україні вперше “Програма забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів” була реалізована в період 1998 - 2002 рр.” На сьогоднішній день затверджена і діє “Державна програма забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003 - 2007 рр.”. Одним з пунктів реалізації даної програми є розробка і впровадження в Україні методів оцінки матеріальних збитків від ДТП.

Необхідність розробки методів визначення матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод як складової частини методології оцінки ефективності містобудівних заходів з підвищення безпеки дорожнього руху в умовах становлення ринкових відносин визначають актуальність даного дослідження та його мету.

Мета і задачі дослідження. Метою курсового проекту є розробка методів визначення матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод як складової частини методології оцінки ефективності містобудівних заходів з підвищення безпеки дорожнього руху в умовах становлення ринкових відносин.

На досягнення поставленої мети було спрямоване вирішення наступних задач:

- оцінка впливу містобудівних факторів на безпеку дорожнього руху;

- аналіз і обгрунтування містобудівних заходів з підвищення безпеки дорожнього руху, розробка їх класифікації;

- аналіз і систематизація методів оцінки ефективності містобудівних заходів з підвищення безпеки дорожнього руху;

- обгрунтування методів визначення матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод у світовій практиці, їх систематизація;

- розробка структурно-логічної моделі матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод в умовах становлення ринкових відносин;

- розробка математичної моделі розрахунку матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод;

- розробка методів визначення матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод;

- практична реалізація методів і моделей визначення матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод в містах України.

Об'єкт дослідження: містобудівні заходи з підвищення безпеки дорожнього руху в містах України.

Предмет дослідження: методи визначення матеріальних збитків від дорожньо-транстпортних пригод як складова частина методології оцінки ефективності містобудівних заходів з підвищення безпеки дорожнього руху в умовах становлення ринкових відносин.

1. Визначення потрібного розміру капіталовкладень для проведення заходів з організації дорожнього руху

В Україні недосконале законодавство про безпеку дорожнього руху та система управління безпекою. Функції управління, виконання а також функції контролю за виконанням та за ефективністю управління покладено на один і той же орган - Міністерство внутрішніх справ України. Така організація управління не ефективна, так як порушено основні принципи побудови системи управління; відсутній незалежний позавідомчий орган державного управління безпекою дорожнього руху; не розділені функції виконання та функції контролю за виконанням обов'язків забезпечення БДР між виконавчими органами влади; законодавством не встановлено завдання та відповідальність виконавців за неналежне виконання покладених функцій. Відсутні конкретні вимірні цілі та відповідальність виконавців за їх реалізацію. Не забезпечено об'єктивне, незалежне, незацікавлене формування висновків чи рішень стосовно розслідування ДТП. Орган, що зобов'язаний контролювати власну ефективність і давати оцінку своїй роботі та на підставі цього, удосконалювати систему - не забезпечує об'єктивності і ефективності. Три чверті загиблих в ДТП громадян, ДАІ МВС визначила, як таких, що загинули з вини водіїв. Разом з тим, ДАІ відповідальна за допуск водіїв до керування КТЗ і вона ж контролює їх під час руху.

У переважній більшості країн до функцій дорожньої поліції віднесено чотири функції: контроль за дотриманням вимог правил дорожнього руху на вулицях та дорогах; безпосереднє керування дорожнім рухом на вулицях та дорогах; первинний розбір та реєстрація ДТП; допомога водіям та пішоходам. В Україні ДАІ неефективно виконує десятки функцій.

Напрямки удосконалення системи управління.

1) Утворити державний комітет (агентство) з управління системою безпеки дорожнього руху.

2) Розподілити між центральними органами виконавчої влади функції з убезпечення дорожнього руху і функції нагляду та контролю

3) Реформувати ДАІ МВС в орган дорожнього нагляду та регулювання руху.

4) Визначити сферу відповідальності учасників та конкретні вимірні цілі для кожного центрального та місцевого органу влади щодо удосконалення системи управління БДР та зменшення рівня аварійності.

Дослідження проблем безпеки дорожнього руху, системи аналізування ДТП та їх статистичного обліку.

ДТП - явище, що піддається раціональному аналізу і коригувальн...