Історія містечка Теплик 20-30-ті роки XX століття

Адміністративно-територіальний устрій Теплика (органи управління, їх повноваження: виконкоми, партійні структури). Соціально-економічний розвиток міста. Трагічні сторінки голодомору 1932-1933 рр. Культурно-освітнє життя міста (школи, клуби, бібліотеки).
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Вінницький державний педагогічний університет

Імені Михайла Коцюбинського

Інститут історії, етнології і права

Курсова робота на тему:

«Історія містечка Теплик 20-30-ті роки XX століття»

Вінниця2012



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТЕПЛИКА (ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ: ВИКОНКОМИ, ПАРТІЙНІ СТРУКТУРИ).

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТЕЧКА

РОЗДІЛ 3. ТРАГІЧНІ СТОРІНКИ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР.

РОЗДІЛ 4. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ МІСТЕЧКА (ШКОЛИ, КЛУБИ, БІБЛІОТЕКИ, КІНО, ГАЗЕТИ)

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

ДОДАТОК 3

ДОДАТОК 4

ДОДАТОК 5

ДОДАТОК 6

ДОДАТОК 7



ВСТУП

Актуальність теми. Звернення до найважливіших подій минулого нашої української історії дає можливість сучасникам розуміти і оцінювати ті минулі події, що відбувалися в певну історичну добу. Вивчення цих подій завжди збагачує нас унікальним матеріалом для глибокого розуміння сучасності, спонукає для правильного вирішення цілого ряду питань у майбутньому. До розгляду вивчення таких подій серед багатьох інших належить історія селища міського типу - Теплика та самого Теплицького району Вінницької області, яка може мати важливе значення для сучасних і прийдешніх поколінь, що проживають і житимуть у ньому.

Актуальність теми визначається також тим, що на даному етапі розвитку Теплика, його історія не повністю досліджена та розкрита. Багато документів знаходиться не тільки в архівах Вінницької області та України а й сусідніх країнах, які нами ще не опрацьовані. Саме сьогодні громадянам України необхідно пізнати і зрозуміти велич нашої народно-традиційної культури, її одвічний гуманізм, добробут, всепрощення, доброзичливість, щиру гостинність, щоб врівноважити свої вчинки, спрямувати їх на утвердження української державності, забезпечення душевного затишку усім, хто живе на етнічній землі України. А тому слід розуміти особливості української душі, оскільки у тотожності філософії держави та національної вдачі заховані нуртуючі джерела державотворчої енергії. На складному етапі розвитку Української держави заглиблена у народну спадщину, вивчення і збереження минулого, звернення до народних джерел - одне з важливих завдань сучасності, важливий елемент у становленні справжніх патріотів своєї держави, а також важливий внесок у збереження національного багатства українського народу, його самобутньої, багатої і давньої культури.

Але вивчення духовної культури будь-якого народу неможливе без вивчення історії цього ж народу. На мою думку, таке дослідження буде менш повним, насиченим. Отже, ми можемо говорити про важливість дослідження історії та топоніміки населеного пункту.

На сьогоднішній день немає жодної доступної праці, яка б містила достовірні і ґрунтовні відомості про походження назв сіл, топоніми та мікротопоніми, культуру, побутові особливості, звичаї, традиції та обряди. Такі матеріали ми черпаємо зі спогадів очевидців.

Збереглися тільки свідчення старожилів села, які розповідають нам про той чи інший період в історії села. За їхніми переказами ми дізнаємося якою багатою є культура села, а насамперед усна народна творчість. З уст старожилів лунає велика кількість пісень, які немовби, звеселяють їх душу, легенд, переказів, які переходять з покоління в покоління.

Об'єктом дослідження є історія селища міського типу Теплик в період 20-30-х років XX ст.

Мета і завдання дослідження полягає у науково - дослідницькому опрацюванні матеріалів з історії селища, як почерпнутих нами з писемних пам'яток, а також підтверджених наукових гіпотез на основі архівних документів, так із фольклорних джерел: легенд, переказів та оповідей старожилів села.

Поставлена мета курсової роботи обумовила необхідність розв'язання наступних завдань дослідження:

- розглянути історію Теплика в цей період;

- опрацювати матеріали архіву та письмові джерела з історії цього села.

- зібрати усні перекази та достовірні факти про села з уст старожилів.

- поєднати письмові та усні матеріали з дослідженої теми в курсовій роботі.

Джерела та історіографія. Праці, які були написані та опубліковані з історії селища Теплик включають в себе різні статті з газети « Теплицький обрій», районної газети «Вісті Тепличчини» та обласної газети «Вінницька правда». Також основним джерелом з історії містечка є комплексний довідник «Історія міст та сіл України. Вінницька область, 1976 року».Основним джерелом інформації були свідчення старожилів сіл про історію становлення та розвиток, на основі різних переказів.

Особливо активно збагачувалась історіографія цих села, після отримання Україною незалежності, оскільки до того часу землі України розглядались як частина інших країн (відповідно до певного періоду історії України), тому багато матеріалів міститься далеко за межами самої України.

Наукова новизна роботи. Вперше з науковим підходом розпочато систематичний збір різноманітних даних про селище Теплик, чого не будо зроблено досі ніким.

Практичне застосування. Дана робота може бути використана в шкільному чи краєзнавчому музеї, на уроках краєзнавства, а також виховних годинах. Так вона пригодиться для написання фахових спеціальних книг з історії Теплицького району.



РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ТЕПЛИКА (ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ: ВИКОНКОМИ, ПАРТІЙНІ СТРУКТУРИ)

Перед революцією у Теплику було біля 40 криниць, в центрі містечка - 8. Криниця біля волості мала 10 сажень. При її копанні викопували чорнозем, жовту глину, каолін. Біля споживчої крамниці та в економії Потоцького криниці мали по 10 сажень глибини, криниця Веремія - 5 сажень, води - 2 сажні. Криниця на майдані - 8 сажень. В інших місцях криниці по 3 - 4 сажні глибини.

У вересні 1920 року між селянами розділено 1909 десятин поміщицької та церковної землі, вилучено в громадське користування 811 десятин лісу. Засновано комітет незаможних селян, утворено фонд допомоги бідноті насінням, що нараховував 224 пуди зерна, про що свідчать архівні документи. (Дод.2)

Центр Теплика між річкою Свинаркою і ставком, здавна був забудований єврейськими будинками, магазинами тощо. Де побуткомбінат - був будинок єврея Пуріца. Де нині Дошка пошани - промтоварний магазин Раці. Де меблевий магазин на даний час - знаходилося дві кузні, а після війни побудована була автобусна зупинка.

В районі Ощадбанку працювали фотографії Холоїдовського та Зубатого.

З 1889 року діяла синагога. Казенний равін - Нута-Давид Янкелевич Тонконогий.

Крім того, євреї влаштовували молитовні будинки, зокрема, спочатку їх було 3, а у 1892 році - 4. У синагогу ходили по суботах, в молитовні будинки у свята та при потребі.

Єврейське кладовище спочатку знаходилося біля провалля. Де закінчується вулиця, стояла хипка. Там жив чоловік, який копав ями. Цвинтар був обкопаний ровом. При потребі єврейська громада докуповувала землю, і цю ділянку знову обкопували.

В 1921 році ввели в дію паровий млин. Тут працювало 11 робітників, 3 службовці.

З 1923 року Теплик - районний центр. У тому ж році проливні дощі змили греблю. Водяний млин, що знаходився нижче ринку, зупинився. Часи були важкі, тож мельник Кирило зробив невеличку загату, яка давала млинові можливість працювати періодично - по дві години на добу. Невдовзі він, не витримавши податкового навантаження, покинув млин. Будівельні матеріали з нього використали для зведення бараків колгоспу "Шевченків хутір."

У 1924 році ремісники організували "Райкустпром." У багатьох галузях - миловаріння, чинбарство, столярство, фарбування; виробництво круп'яних і ковбасних виробів, створено промартілі.

З вересня 1931 року почала виходити районна газета "За більшовицьку перемогу."

В 1921 році ввели в дію паровий млин. Тут працювало 11 робітників, 3 службовці.

З 1923 року Теплик - районний центр. У тому ж році проливні дощі змили греблю. Водяний млин, що знаходився нижче ринку, зупинився. Часи були важкі, тож мельник Кирило зробив невеличку загату, яка давала млинові можливість працювати періодично - по дві години на добу. Невдовзі він, не витримавши податкового навантаження, покинув млин. Будівельні матеріали з нього використали для зведення бараків колгоспу "Шевченків хутір."

У 1924 році ремісники організували "Райкустпром." У багатьох галузях - миловаріння, чинбарство, столярство, фарбування; виробництво круп'яних і ковбасних виробів, створено промартілі.

З вересня 1931 року почала виходити районна газета "За більшовицьку перемогу."

У роки повоєнних п'ятирічок з відновленням старих, зруйнованих підприємств будуються нові, зокрема ті, що переробляють сільськогосподарську продукцію. В селищі побудовано нові приміщення комбінату побутового обслуговування, рай...