Визволення Проскурова

Мобілізація сил трудящих на відсіч ворогові. Створення патріотичного підпілля та розгортання боротьби в тилу ворога в період Великої Вітчизняної війни. Створення проскурівського гетто Німеччиною. Визволення Проскурова від німецько-фашистських окупантів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

проскуров мобілізація війна гетто

Вступ

1. Проскурів в період Великої Вітчизняної війни (червень 1941- 1945 роки)

1.1 Мобілізація сил трудящих на відсіч ворогові

1.2 Створення патріотичного підпілля та розгортання боротьби в тилу ворога

1.3 Проскурівське гетто

2. Визволення Проскурова від німецько-фашистських окупантів

2.1 Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція

2.2 Фоторепортажі воєнних років

2.3 Спогади людей, які приймали участь у визволенні Проскурова

3. Нащадки - пам'ятають, визволителі - вчать

3.1 Святкування 70-ти річчя визволення

Висновок

Список літератури



Вступ

Місто Хмельницький має майже 600-річну історію і веде свій родовід від невеличкого поселення Плоскирів або Плоскирівці. Дата заснування міста не відома а от, що стосується першої згадки, то достовірно можна стверджувати про існування Плоскирова (Плоскировець) вже в першій половині ХV століття. Плоскирів (Плоскирівці) виник серед грузьких заплав у місця річки Плоскої до Південного Бугу (тоді річка мала назву Бог). Саме таким місце розташуванням й пояснюється перша назва поселення.

Тривалий час Плоскирів був невеличким пунктом. Так, "Реєстр димів Подільського воєводства 1493р." Повідомляв про наявність в поселенні усього 7 димів, тобто дворів.

Наступні триста років (1493- 1793рр.) Плоскирів, перебуваючи під польською владою, отримав статус містечка й виконує функції центра плоскирівського староства. З'являються цехи, розвиваються ремесла і торгівля, проводяться ярмарки.

Під час Визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького Плоскирів та його околиці неодноразово опинялися в центрі протидії козацьких та польських військ, й неодноразово зазнавав спустошень.

Після приєднання Поділля до Російської імперії , 5 липня 1795 року імператорським указам була утворена Подільська губернія. Один із повітів губернії став називатися Проскурівським, а його центром зазначене місто Проскурів. Саме в цьому імператорському указі вперше зустрічається назва Проскурів. Цікаво, що деякий час дві назви існували одночасно, але з 1801 року остаточно утвердилася нова - Проскурів, яка була співзвучна із словом "проскура" - так українці іменують хлібець, котрий вживається у християнських обрядах.

У ХХ столітті не обминули Проскурів трагічні події Першої світової та громадянської війни.

З початку Першої світової війни Проскурів став прифронтовим містом. В цей час тут побувало чимало відомих воєначальників Російської армії, серед яких командуючий 8-ої армії Південно-Західного фронту, видатний полководець, генерал Олексій Брусілов.

В перші роки радянської влади Проскурів в1923 році стає окружним центром. Місто поступово розбудовується та стає найбільшим за населенням, військово- стратегічним значенням та помисловим потенціалом у регіоні, а згодом, від березня 1941 року - обласним центром Кам'янець - Подільської області (утворена у 1937 році).

Мирне життя перервала війна - 8 липня 1941 року німецько-фашистські війська окупували Проскурів, який визволили 25 березня 1944 року. Очевидцем визволення Проскурова став видатний англійський письменник Джеймс Олдрідж, який на той час був зарубіжним військовим кореспондентом.

Після повоєнної відбудови народного господарства й налагодження мирного життя, із 1950-х років починається розбудова фактично нового міста, яке 16 січня 1954 року було перейменовано у Хмельницький, з відповідним перейменуванням й області. Значно збільшується площа міста, особливо після приєднання приміських сіл Заріччя та Гречани. Виникає ряд заводів всесоюзного значення - трансформаторних підстанцій, "Трактородеталь", радіотехнічний, термопластавтоматів, "Катіон".

В 1991 році хмельничани одностайно підтримали проголошення незалежної України, та перейшовши на принципово інші умови господарювання, зуміли зберегти поступальний розвиток міста, переорієнтувавшись на нову економічну модель. Хмельницький став на той час одним з найбільших у Східній Європі торгівельних центрів.



1. Проскурів в період Великої Вітчизняної війни (червень 1941 -1945 роки)

Велика Вітчизняна війна 1941- 1945 років була найтяжчим із випробувань, будь-коли пережитих народами нашої Батьківщини. В цій війні вирішувалася доля першої в світі соціалістичної держави, майбутнє всієї світової цивілізації, прогресу і демократії. Німецький фашизм, який розв'язав другу світову війну, ставив за мету встановити своє панування над світом, поневолити та винищити цілі народи,т Радянський Союз став головною силою, яка заступила шлях німецькому фашизму до світового панування.

1.1 Мобілізація сил трудящих на відсіч ворогові

На світанку 22 червня 1941 року фашистська Німеччина, віроломно порушивши договір про ненапад, без оголошення війни напала на нашу країну.

Комуністична партія підняла весь народ на священну боротьбу із загарбниками. На заклик партії і уряду разом з усім радянським народом піднялися трудящі Хмельниччини.

В усьому і скрізь приклад подавали комуністи. У перші дні війни в армію влилося 47 процентів складу обласної, партійної організації. Наслідуючи приклад комуністів, в армію пішли тисячі радянських громадян. Масово записувалися добровольцями жителі Проскурова, Кам'янець -Подільського, а також інших районів.

Жителька міста Проскурова М.І. Рудківська в своїй заяві про добровільний вступ в армію писала: "Я - домашня господарка, мені 43 роки. Але ж в дні, коли кровожерливий Гітлер напав на нашу священну і недоторкану землю, я не можу сидіти вдома, Хочу віддати своє уміння, що набула на курсах сандружинниць, Як і мій син, лейтенант, допомагатиму Батьківщині трощити гітлерівську зграю ."

Події на фронтах розгорталися дуже швидко, тому здійснити повністю евакуацію не вдалося. 30 червня 1941 року Ставка Головного командування, оцінивши обстановку, прийняла рішення відвести війська Південно-Західного і правого крила Південного фронту на рубіж Білокоровичі -Новоград-Волинський - Шепетівка - Проскурів - Кам'янець-Подільський. Однак ворогові вдалося прорвати оборону радянських військ в районі Новоград -Волинського. 8 липня 1941 року було окуповано Проскурів.

На загарбаній території гітлерівці встановили жорсткий окупаційний режим. Вони ліквідували наукові, культурно-освітні та медичні заклади, закривали інститути, технікуми, школи, театри, музеї, бібліотеки, лікарні, поліклініки, а натомість їх приміщення перетворювали в казарми, поліцейські дільниці. Промислові підприємства руйнувалися або використовалися для обслуговування гітлерівської армії.

Важко перерахувати всі ті жахливі злочини, що їх чинили гітлерівці на тимчасово окупованій території області,Проте ні масові розстріли, ні криваві насильства, ні тортури не змогли залякати подолян і вбити віру в перемогу Червоної Армії над фашистськими загарбниками. Разом з усім радянським народом вони чинили опір окупантам, зривали їх заходи, створювали підпільні організації, йшли в партизанські загони і під керівництвом комуністів із зброєю в руках вели нещадну боротьбу проти ворога.

1.2 Створення патріотичного підпілля та розгортання боротьби в тилу ворога

Важливою складовою частиною величезної організаторскої діяльності партії по мобілізації всіх сил на розгром ворога в роки Великої Вітчизняної війни було утворення патріотичного підпілля і розгортання партизанського руху на окупованій території.

Підпільні групи у Проскурові, створені з комуністів, комсомольців і безпартійних радянських патріотів, у вересні 1941 року об'єдналися в загальноміську підпільну організацію . Її очолив міський комітет партії, до складу якого ввійшли М. А. Храновський, П. М. Семенюк, Й. І. Селіванов, Ф. В. Назаров та інші. Члени комітету до кінця 1941 року створили підпільні групи на більшості промислових підприємств міста, Меджибізькому, Фельштинському (Гвардійському) , Ярмолиньскому районах і на залізничній станції Коронівці.

У жорстоких умовах гітлерівської окупації однією із основних форм масово-політичної роботи серед населення було виготовлення і розповсюдження листівок. Для їх підготовки використовувались матеріали Радінформбюро, а також факти з місцевого життя. Так, Проскурівська підпільна організація спочатку розмножила листівки від руки по 150-200 примірників. Через деякий час її учасники придбали машинку, а потім організували свою друкарню.

У червні 1942 року проскурівські підпільники виготовили друкарським способом "Відозву до населення ", яка закликала радянських людей до партизанського боротьби проти окупантів. У відповідь на спроби гітлерівців мобілізувати для рейху робочу силу була розповсюджена листівка під назвою " Лист до матері з німецької неволі" - правдива розповідь про каторжні умови праці і знущання над радянськими людьми у фашистській Німеччині. У жовтні з'явилася третя листівка, яка розкривала звірячу розправу гітлерівців над радянськими людьми і закликала до боротьби з ворогом.

Розлючені диверсіями радянські патріотів, гітлерівці все робили , щоб загальмувати розвиток підпільного і партизанського руху. У квітні 1943 року геста...