Етноботанічні характеристики рідкісних видів рослин флори Чернігівщини
Міністерство освіти і науки УкраїниЧернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. ШевченкаКафедра екології та охорони природиТерещенко Катерина ОлександрівнаЕтноботанічні характеристики рідкісних видів рослин флори ЧернігівщиниКУРСОВА РОБОТАНауковий керівник:к. б. н, доцент кафедри екології та охорони природи Карпенко Ю.ОЧернігів – 2006ЗмістВступ1 Систематичний огляд видів рослин, які мають етноботанічне значення2 Етноботанічна характеристика окремих видів рослин2.1 Квітка богині весни Остари й освідчення в коханні — конвалія2.2 Цариця вод і квітка русалок – лілея2.3 Сніг і підсніжник2.4 Ряст2.5 Сон-трава3 Використання етноботанічного матеріалу у виховній роботі з біології в школіВисновкиСписок використаної літературиВступЧернігівщина. Край зачарованої Десни, розміщений на границі лісової та лісостепової зон, край з досить теплим літом і помірно м'якою зимою. Природа неначе створила його для того, щоб людина використовувала дари її природи, любила та шанувала її.Чернігівщина — край річок, лісів та боліт. Близько 1200 річок басейну Дніпра нараховується на території області. Це — славетна Десна та ії притоки Убіль, Мена, Снов, Сейм, Остер та інші. Численні "голубі очі" Чернігівщини — її озера та ставки, водосховища. На Чернігівській землі створено чимало природно-заповідних територій і об'єктів, в яких охороняються ліси і водойми, типові рослинні угруповання і фауністичні комплекси. Значна увага приділена охороні раритетної компоненти нашого біорізноманіття — рідкісних видів рослин і тварин, рідкісних рослинних угруповань. Багатовікова історія нашого краю багата на легенди та перекази, які безпосередньо стосуються і рослин. Етноботаніка – це наука, яка займається вивченням різних переказів, повір`їв, легенд про біологічні об`єкти, а саме про рослини.Досить цікавим матеріалом є вивчення рідкісних видів рослин. Про більшість із них також існують легенди та перекази.Мета нашої роботи – узагальнити відомості про етноботанічні особливості окремих видів рослин.Завданнями роботи є: дати систематичний огляд видів рослин, які мають етноботанічне значення; навести легенди про деякі рідкісні види рослин; розробити виховний захід з використанням легенд та переказів про рослини. 1 Систематичний огляд видів рослин, які мають етноботанічне значенняВідділ Квіткові, або Покритонасінні (Magnoliophyta, або Angiospermae)Характерними особливостями рослин цього відділу, що відрізняють їх від усіх інших відділів вищих рослин, є такі:1) насінні зачатки, вміщені в більш або менш замкнуту порожнину (зав'язь), утворену однією або кількома зрослими карпелами (плодолистками);2) пилкові зерна вловлюються не самим мікропіле насінних зачатків, а приймочкою;3) гаметофіти позбавлені гаметангіїв і розвиваються в результаті мінімальної кількості мітотичних поділів;4) так зване «подвійне запліднення», яке характеризується тим, що в результаті потрійного злиття (злиття одного з двох сперміїв з двома полярними ядрами) утворюється триплоїдне первинне ядро ендосперму — спеціальної поживної тканини для зародка, що розвивається, яка притаманна лише для покритонасінних. Від інших насінних рослин покритонасінні відрізняються досить сильно, і проміжні форми між ними до цього часу не знайдені.Дані з цілком достовірних викопних залишків покритонасінних належать до епохи нижньої крейди. Вважають, що вони виникли задовго до барремського віку, найшвидше ще до крейдового періоду. Аналіз географічного поширення і філогенетичних відносин (філогенетичної фітогеографії) найбільш архаїчних груп нині живучих покритонасінних, або квіткових, привів А. Л. Тахтаджяна до висновку, що первинний центр формування і диференціації цих рослин знаходиться скоріше всього десь в Південно-Східній Азії (включаючи Малазію) і Меланезії.У відділі Magnoliophyta 2 класи, 533 родини, близько 13 000 родів і, очевидно, не менше 250 000 видів.Клас магноліопсиди, або Дводольні (Magnoliopsida, або Dicotyledones)Зародок у магноліопсид з 2 сім'ядолями, іноді з 1 сім'ядолею, рідко з 3—4 сім'ядолями. Сім'ядолі звичайно з 3 провідними пучками. Листки з пірчастим, рідше пальчатим, жилкуванням, іноді жилкування дугоподібне або паралельне, звичайно незамкнуте. Черешок звичайно чітко виражений. Листових слідів 1—3, іноді більше. Профілли і брактеоли звичайно парні. Провідна система стебла звичайно складається з одного кільця провідних пучків, як правило, з камбієм. У флоемі звичайно є паренхіма. Кора і серцевина стебла звичайно добре диференційовані. Первинний (зародковий) корінець звичайно розвивається в головний корінь. Чохлик і епідерма кореня мають в онтогенезі спільне походження (за винятком порядку Nymphaeales). Деревні або трав'янисті рослини, іноді вторинні деревні рослини. Квітки найчастіше 5- або (рідше) 4-членні, і лише у деяких переважно примітивних таксонів 3-член-ні. Нектарники різних типів. Оболонка пилкових зерен звичайно 3-кольпатна або похідн...
Другие файлы:
Флора і рослинність урочища Пагур
Напрямки та методика вивчення флори урочища Пагур. Встановлення переліку видів рослин урочища. Проведення флористичного аналізу. Встановлення рідкісни...
Еколого-біологічна характеристика флори рослин, які використовуються в косметології
Вивчення фіторізноманіття властивостей лікарських видів рослин, що зростають у Харківській області. Еколого-біологічна характеристика та біохімічний с...
Флора и фауна Украины
Фізико-географічне положення, особливості літо генної основи та геологічного розвитку, рельєфу, клімату, залягання підземних і поверхневих вод, густот...
Рідкісні види рослин і тварин Сумщини
Занесення у Красну Книгу рідких представників флори і фауни, яким загрожує зникнення. Перелік рідкісних рослин, тварин в книзі "Заповідні скарби Сумщи...
Тварини "Червоної книги України"
"Червона книга України" – основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення,...
