Туристично-рекреаційні ресурси Болгарії

Болгарія - держава в східній частині Балканського півострова: загальна характеристика, коротка історія, державний лад; економіка, флора і фауна, бальнеологічні ресурси. Рекреаційно-туристична галузь Болгарії: природоохоронні території, пам’ятки культури.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти науки молоді та спорту України

Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Реферат

на тему:

Рекреаційно-туристична характеристика Болгарії

Виконала студентка

57 ГІ групи

Мелінишин Марта

Київ 2012



Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика Болгарії

2. Природно-рекреаційні ресурси

3. Природоохоронні території

4. Історико-культурний потенціал

5. Рекреаційно-туристична галузь Болгарії

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Болгарія знаходиться в самому центрі Балканського півосторова.

В цій країні великий вибір курортів на будь-який смак та можливості. Взагалі, Болгарія - це дуже привабливий відпочинок для туристів, тим більше, що тут відсутні проблеми з візою. Все, що потрібно, це закордонний паспорт, заповнена анкета та фотографії.

Назва країни Болгарія етимологічно має тюркське походження. Ймовірно від кореня “бул” - заважати, змішувати. Слово “булга” означало “баламут”, а також “змішання племен” - тобто з точки зору осілих племен це було, мабуть, щось типу “всякого зброду”. На території Болгарії змішалися кочові тюркські племена з придунайськими слов'янами і скіфо-слов'янами, прийнявши на себе назву “болгари”. Відбувалося це в VII-VIII століттях.

Болгарія радує м'яким кліматом, природою, традиціями, чудовою кухнею й відсутністю язикового бар'єра. Активності напрямку сприяє маркетингові зусилля всіх зацікавлених у розвитку напрямку. Цією весною в складі інфотурів Болгарію відвідало близько 400 фахівців з туризму. Вікторія Удод, менеджер по туризму туркомпанії «Орбіта», відзначає, що побудовано багато нових готелів, але бентежить перезабудова таких курортів, як Золоті Піски.



1. Загальна характеристика Болгарії

Болгарія - держава в Південній Європі. Вона розташована в східній частині Балканського півострова. Зі сходу Болгарія омивається Чорним морем, на півночі по кордону з Румунією тече Дунай, на півдні Болгарія межує з Туреччиною і Грецією, а на заході - з Сербією і Македонією, де кордон проходить по гірських хребтах. Площа країни становить приблизно 110.9 тис. км2. Територія країни простягнулася з півночі на південь більш як на 250 км, і з сходу на захід - майже на 500 км. Країна займає вигідне географічне положення на Балканах. Через її територію проходить найкоротший шлях з Європи на Близький Схід. Болгарія розташована поблизу проток Босфор і Дарданелли. ЇЇ морськими сусідами є країни СНД. Поверхня країни різноманітна. Переважають горбисті ландшафти з висотами 200-600 м над рівнем моря. Значні простори займають гори: Балканські гори (Стара Планина, 1500-2000 м над рівнем моря), хребти Средна гора паралельно їм на півдні, Родопський масив (до 2925м), який називають болгарським Уралом з огляду на багатство і різноманітність корисних копалин. На південних пологих схилах масиву розташована Верхньо-Фракійська (Марицька) низовина з родючими ґрунтами, захищена горами від холодних північних вітрів і тому придатна для культивування плодових культур, винограду, троянд. Виноград, троянди і сади, що становлять важливу статтю сільського господарства держави, вирощують також в Казанлицькій, Софійській та інших улоговинах, що розташовані між Старою Планиною і Средною горою, і є також добре захищеними від північного холоду. На півночі Болгарії лежить родюча Дунайська рівнина, де вирощують зернові та олійні культури, цукрові буряки, коноплю, сою. Найбільшою рікою країни є Дунай, який протікає по кордону з Румунією. На півдні течуть ріки Мариця з притоками Тунджа і Струма. Більшість рік має гірський характер, а тому значні запаси гідроенергії. Клімат на більшій частині Болгарії помірно континентальний - літо жарке, а зима м'яка, що зробило курортний і туристський бізнес однією з основних статей доходів болгар на півдні країни. Крім того природні ресурси Болгарії сприятливі для гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, та для сільськогосподарського виробництва.

Коротка історія

У зв'язку з участю у балканських війнах у 1912-13 роках та першій світовій війні 1914-1918 роках (в результаті яких до Болгарії відійшли невеликі області Пірінської Македонії і частина Західної Фракії з портом Дедегач в Егейському морі) Болгарія втратила близько 150 тис. населення.

Крім того наслідком першої світової війни для Болгарії було підписання 27 листопада 1919 року Ньойїського мирного договору, за яким Болгарія уступила Королівству сербів, хорватів і словенців свої західні території з містами Кула, Цариброд, Босшеград та Струмиця площею 2566 км2, а Греції - Західну Фракію, площею 7712 км2. Це позбавило її виходу до Егейського моря. Румунії Болгарія віддала Південну Добруджу. Розмір репарацій становив 2250 млн. франків, армія її скоротилась до 20 тис. чоловік.

Болгарія в період між двома світовими війнами

Діяльність уряду не задовольняла реакційні сили болгарської буржуазії, яка погрожувала об'єднатись з метою державного перевороту. Був створений так званий "Чорний блок" національно-ліберальної, народно-прогресивної, демократичної і радикальної партій з О. Цанковим на чолі. Водночас посилилися комуністи. В 1923 р.

Прихід до влади реакційних кіл у Болгарії дуже позначився на її міжнародному становищі. Болгарія погіршила відносини з сусідами на Балканах - Грецією, Румунією, Югославією, зате почала самостійно орієнтуватися на фашистську Італію. З приходом у Німеччині до влади Гітлера, Болгарія почала звертати свою увагу і на Берлін. Економіка Болгарії залежала від італійського і німецького капіталу, підпорядкованого інтересам Італії і Німеччини. В 1934 р. Болгарія відмовилась увійти до Балканської Антанти (Румунія, Греція, Югославія, Туреччина), яка була створена Францією для забезпечення політичного становища на Балканах. До кінця 30-х років у Болгарії встановилася монархо-фашистська диктатура. Правлячі кола на чолі з Борисом ІІІ стали на шлях повного підпорядкування фашистській Німеччині. Країна перетворилась на аграрний придаток і джерело сировини ІІІ Рейху. У 1938 р. за підтримкою Німеччини Болгарія уклала в Солоніках угоди з балканськими країнами, які відміняли умови Ньоїйського договору про обмеження збройних сил у Болгарії.

Болгарія після другої світової війни

На відміну від інших союзниць Німеччини, Болгарія після початку, в червні 1941 р., німецько-радянської війни залишилась осторонь від неї, підтримуючи дипломатичні відносини з СРСР. СРСР вдалось за допомогою комуністичної агентури організовувати у Болгарії партизанський рух і комуністичну пропоганду, тому прихід радянських військ у Болгарію і здійснення 9 вересня 1944 р. комуністичного державного перевороту було радо сприйнято її населенням. Опорою нового уряду стали радянські військові власті. 15 вересня 1946 р. Болгарія урочисто проголошена Народною республікою. Ліквідована монархія. Уряд очолив відомий болгарський комуніст Т. Димитров. Єдиною територіальною зміною було повернення Болгарії Румунією Південної Добруджі за Паризьким мирним договором 10 лютого 1947 року, який крім того визнавав новий болгарський уряд.

Наприкінці 1947 року була прийнята нова конституція, яка націоналізувала виробництво, банки, ліквідувала залишки багатопартійної системи, проголосила стратегічну лінію "побудови соціалізму". У 1955 р. Болгарія увійшла до ООН. Фактично до 1998 року Болгарія була державою сателітом СРСР, болгарське керівництво старанно копіювало всі дії КПРС. Особливо це було помітно під час, по суті єдиновладного правління Т. Живкова 1956-1989рр.

Демократичний поворот у Болгарії 1989-1997

Під впливом революційних подій у Польщі, Угорщині та НДР, Болгарське керівництво зважилось на зміну свого лідера. З боку Москви заперечення не надійшло. Оголошено перехід економіки до ринкових відносин. БКП змінила у 1990 р. свій статут і свою назву на Болгарську соціалістичну партію (БСП). Крім того, незабаром після початку революційних подій у країні почали виникати нові політичні демократичні партії і угруповання. У 1990 році президентом Болгарії було обрано видатного філософа і соціолога Желю Желева. В липні 1991 р. було прийнято нову Конституцію Республіки Болгарія. Новий уряд очолив 67-річний економіст безпартійний Любен Беров.

Державний лад

Державний устрій Болгарії - президентсько-парламентська республіка. Глава держави - президент, Законодавчий і Виконавчий орган - Народні збори. Столицею держави є місто Софія з населенням 1129 тис. чол.1, розташоване на заході країни. Болгарський державний прапор триколірний: біла, зелена та червоні горизонтальні полоси (зверху вниз). Державна мова в країні болгарська. Грошова одиниця - лев.

Діє конституція, яка набула чинності 13 липня 1991 року зі змінами від 26 вересня 2003 року, 25 лютого 2005 року та 2 лютого 2007 року.

Глава держави - президент, який обирається народом шляхом прямого і таємного голосування на 5 років і не більше ніж на два строки. Обраним вважається кандидат, який отримав більше половини голосів, за умови, що в голосуванні прийняли участь більше половини виборців. Віце-президент обирається одночасно і одним бюлетенем з президентом. Президент представляє державу у міжнародних відносинах, призначає дату виборів у...