Рекреаційні курорти України: аналіз розвитку, проблеми та перспективи використання в оздоровчих цілях

Рекреаційний потенціал України. Фактори, що сприяють розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності. Загальні перспективи розвитку ефективності використання рекреаційних курортів в оздоровчих цілях. Шляхи підвищення якості надання рекреаційних послуг.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МУКАЧІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦІЇ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з «Організації рекреаційних послуг»

на тему: Рекреаційні курорти України: аналіз розвитку, проблеми та перспективи використання в оздоровчих цілях

Студента 3-го курсу групи Т-31

напряму підготовки Туризм

спеціальності Туризм

Кошшої Ю. С.

Керівник: завідувач кафедрою ГРС, доктор економічних наук, профессор Мілашовська О.І.

м. Мукачево - 2013



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА КУРОРТИ УКРАЇНИ

1.1 Рекреаційний потенціал України

1.2 Зародження і розвиток українських курортів

1.3 Територіальна організація рекреаційної діяльності в Україні

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КУРОРТІВ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз розвитку рекреаційних закладів в Україні

2.2 Фактори, що сприяють розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні

2.3 Проблеми розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ КУРОРТІВ В ОЗДОРОВЧИХ ЦІЛЯХ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

3.1 Перспективи розвитку і шляхи підвищення ефективності використання рекреаційних курортів в оздоровчих цілях

3.2 Шляхи підвищення якості надання рекреаційних послуг

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

рекреаційний курорт оздоровча послуга

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі актуальність даної теми є очевидною, оскільки рекреаційні курорти України не є досконалими і потребують аналізу і проблем та перспектив розвитку даної галузі. Туризм протягом усієї історії свого економічного існування переконливо утримує репутацію специфічної сфери, яка динамічно розвивається у складі галузей обслуговування і посідає все більш помітне місце у світовій економіці за показником швидкості обігу капіталу, числом зайнятих, обсягом експорту послуг, як джерело доходів для національних бюджетів. Рівень споживання туристичних послуг є одним із важливих індикаторів якості життя.

Вагомою структурною складовою економіки України стає рекреацій-но-туристичний комплекс для розвитку якого є необхідні природні умови, історико-культурні, матеріальні та трудові ресурси. Рекреаційно-туристичний комплекс можна розглядати в двох аспектах: з одного боку, як міжгалузевий комплекс у складі сфери послуг, де виникають і набувають розвитку економічні відносини з виробництва, обміну і споживання рекреаційно-туристичного продукту; з другого -- як складову соціальної інфраструктури територій різного рівня, що становить комплексну систему (мережу) підприємств і закладів з виробництва, просування і реалізації рекреаційно-туристичних послуг.

Рекреаційно-туристичний комплекс має ознаки самостійного об'єкта: спеціалізовану матеріально-технічну базу; специфічні природно-антропогенні ресурси; унікальність продукування послуг і власної технології обслуговування; формування принципово нової схеми міжгалузевого і територіального управління; суспільну значимість, в тому числі економічну, соціальну, екологічну і політичну. Практично туризм є відправною точкою формування міжгалузевого рекреаційно-туристичного комплексу, складовими якого є підприємства, заклади та організації різних сфер економіки.

Розвиток рекреаційно-туристичного комплексу України є пріоритетним напрямком національної економіки і культури, важливим фактором підвищення міжнародного престижу країни, джерелом соціально-економічного розвитку регіонів, важливою умовою збереження історико-культурної спадщини.

Об'єктом курсової роботи є дослідження розвитку й функціонування рекреаційних курортів України.

Предметом курсової роботи є аналіз розвитку українських рекреаційних курортів, виявлення проблем та перспектив їх використання в оздоровчих цілях.

Мета курсової роботи - розглянути рекреаційні курорти України: аналіз їх розвитку, проблеми та перспективи використання в оздоровчих цілях.

Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

дослідити рекреаційний потенціал України;

розглянути історію розвитку українських курортів;

розглянути територіальну організацію рекреаційної діяльності в Україні;

проаналізувати розвиток рекреаційних закладів в Україні;

переглянути фактори, що сприяють розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні;

розглянути проблеми розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності в Україні;

розробити перспективи розвитку і шляхи підвищення ефективності використання рекреаційних курортів в оздоровчих цілях та підвищення якості надання рекреаційних послуг.

Вибір методів дослідження обумовлено поставленою метою і специфікою предметної області. В курсовій роботі використовувались загальнонаукові методи аналізу, синтезу і узагальнення; систематизації; а також спеціальні методи: методи збору і обробки інформації, методи дослідження, оцінки і узагальнення отриманої інформації; методи прогнозування.

У процесі написання курсової роботи були використані навчальні посібники, наукові статті, періодичні видання, матеріали конференцій, електронні та інші джерела інформації написані такими авторами, як: Щербіна Н.М., Москаленко В.Ф., Фоменко Н.В., Кравців B.C., Любіцева О.О., Стафійчук В.І. та іншими.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, три розділи, висновок, список використаної літератури із вісімнадцяти найменувань та семи додатків. Загальний обсяг роботи 49 сторінок.



РОЗДІЛ 1. РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА КУРОРТИ УКРАЇНИ

1.1 Рекреаційний потенціал України

Після переходу від ручного до машинного виробництва в людей з'явилося більше вільного часу, який можна було використати для відновлення фізичних та духовних сил втрачених в процесі трудової діяльності. Для цього необхідним є наявність певних ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини прийнято називати рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у релаксації, лікуванні, оздоровленні, рекреаційною діяльністю. Кожна країна прагне володіти розвиненою інфраструктурою та курортними закладами для відпочинку, лікування й оздоровлення своїх громадян. Завдяки вдалому компонуванню умов для рекреації в окремих державах створилися потужні комплекси відпочинку, лікування, туризму. Такі комплекси одержали назву рекреаційних [1; с. 12].

Багатофункціональний рекреаційний комплекс поділяють на три групи:

1) лікувально-оздоровчий;

2) пізнавальний;

3) економічний.

Комплекс зазвичай розглядають як частину світового господарства, зв'язану з освоєнням територій для рекреації, профілактичного та реабілітаційного лікування, туризму. В окремих країнах він приносить серйозні прибутки державі, зрівнюючись з промисловістю та сільським господарством.

Рекреаційні ресурси -- це об'єкти, явища і процеси природного та антропогенного походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму.

Рекреамція -- це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням.

Зазначимо, що рекреаційні ресурси свідчать про потенційні можливості території, а не реалізацію. Усі рекреаційні ресурси за ступенем впливу на формування та розвиток рекреаційної діяльності на певній території можна розділити на такі групи: 1) ресурси, функціонально необхідні для конкретних видів відпочинку; 2) ресурси, що впливають на процес відпочинку та його ефективність; 3) ресурси, що впливають на можливість рекреаційного будівництва та функціонування інфраструктури [7; с. 84].

В Україні переважну частину ресурсного потенціалу складають: ландшафти лісові, приморські та гірські, ресурси мінеральних вод та лікувальних грязей, національні природні та регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та інші, пам'ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та інші.

Це безцінні ресурси для раціонального розвитку рекреаційних територій і курортів та максимально збережена частина природного середовища.

Площа розроблених та потенційних рекреаційних зон в Україні сягає 12,8% території країни і розподіляється згідно до унікальних природних особливостей семи рекреаційних регіонів. При визначенні цих регіонів враховувались наступні фактори [1; с. 15]:

геополітичне положення;

наявність природно-рекреаційних ресурсів;

наявність і стан туристично-рекреаційної інфраструктури;

попит та пропозицію на рекреаційнупослугу і туризм;

туристично-...