Аналіз ефективності діяльності готельно-ресторанного комплексу "Ані"

Показники оцінки ефективності діяльності готельного підприємства. Структура номерного фонду, цінова пропозиція готельно-ресторанного комплексу, система управління. Аналіз рентабельності й ліквідності організації, резерви подальшого збільшення прибутку.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

готельний фінансовий ресторанний планування

Вступ

1. Теоретичні основи ефективності діяльності готельного підприємства

1.1 Поняття «ефективності» діяльності готельного підприємства та його економічна суть

1.2 Оцінка ефективності діяльності готельного підприємства.

1.3 Планування ефективності діяльності готельного підприємства

2.Аналіз ефективності діяльності готельно-ресторанного комплексу «АНІ»

2.1 Загальна характеристика підприємства

2.2 Аналіз фінансових показників готельно-ресторанного комплексу

3. Шляхи підвищення ефективності діяльності готельно-ресторанного комплексу

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

готельний фінансовий ресторанний планування

Актуальність дослідження. Готельне господарство - це складне багатофункціональне господарство, до якого у більшості випадків входить значна кількість підрозділів, що є основними для суміжних сфер діяльності. Це пов'язано з тим, що за своїм призначенням, крім основної послуги - надання ночівлі, готельне господарство надає значну кількість додаткових послуг. Сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств готельного господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічного продукту - готельної послуги, зростанням цін на послуги та недостатнім рівнем якості обслуговування при невисокій еластичності попиту за ціною, організаційним консерватизмом процесу управління. За останні роки завантаження підприємств готельного господарства України не перевищувало 25 % пропускної спроможності; питома вага збиткових підприємств у загальній кількості готельних підприємств складала близько 30%, майже 80% потребують модернізації, автоматизації та комп'ютеризації. Ситуація також ускладнюється нестабільністю зовнішнього середовища, неузгодженістю процесів, які відбуваються всередині підприємств, не адекватному ринковим вимогам управлінню господарською діяльністю.

Проведений аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури виявив неповноту висвітлення, а у деяких випадках практично повну відсутність теоретичних розробок і практичних досліджень з питань надання додаткових послуг в готельному господарстві. Більшість науковців, зокрема Браймер Р.А., Бугаєнко В.С., Ісмаєв Д.К., Коган Т.Л., Наслєдніков А.В., Новіков В.М., Семенов В.С, Квартальнов В.А., Ходорков Л.Ф., якщо і приділяють увагу проблемам розвитку готельного господарства, то тільки як одній з складових туризму, тобто досить скорочено і неповно. Крім того, значно ускладнює проведення аналізу існуюча недосконала статистика з туризму та готельного господарства України. Все це свідчить про недостатню увагу як з боку держави, так науковців і спеціалістів до теоретичних і практичних проблем розвитку готельного господарства. Все вищенаведене потребує науково обґрунтованого і комплексного розгляду проблем управління готельним господарством як складової сфери послуг з урахуванням особливостей, що йому властиві. Не існує ідеальної і єдиної моделі управління готелем. Але всі рішення обумовлені необхідністю задоволення потреб клієнтів, спираються на строго зафіксовану управлінську ієрархію.

Проблема ефективності діяльності підприємства завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - - від власників приватного підприємства до керівників держави. Готельне господарство надає туристам комплекс різноманітних послуг, що є характерною особливістю цієї сфери діяльності. Послуги готелів можна розділити на основні (надання житлового приміщення для тимчасового проживання) і додаткові (послуги харчування, зв'язку, спортивні, медичні, побутові, розважальні тощо). Окрім того, особливістю готельної діяльності слід підкреслити те, що надання обов'язкових додаткових послуг є необхідним навіть у тому випадку, коли вони не приносять прибутку, бо виявляються складовою часткою продукту під назвою “готельна послуга”. У зв'язку з цим підприємства готельної індустрії характеризуються високою фондоємністю, в структурі фондів мають перевагу основні - будівлі, споруди, обладнання, меблі. Тому строк окупності інвестицій у готельний бізнес досить тривалий.Отже для здійснення процесу виробництва та надання готельних послуг кожне підприємство повинно не тільки володіти основними фондами і певною масою різноманітних засобів праці, а й постійно добиватися підвищення ефективності їх використання.Сукупність усіх засобів і предметів праці, що використовуються в процесі створення та надання готельних послуг, являє собою матеріально-технічну базу готельного господарства.

Об'єктом дослідження є готельно-ресторанний комплекс «Ані». Предметом дослідження є гостинність як секретний елемент організації обслуговування в засобах розміщення. Актуальністю зумовлена мета дослідження - проаналізувати фінансовий стан підприємства, розглянути шляхи підвищення ефективності діяльності готельно-ресторанного комплексу. Для реалізації мети дослідження нами були поставлені наступні завдання:- дослідити теоретичні основи ефективності діяльності готельного підприємства ;

- проаналізувати фінансові показники та показники ефективності діяльності готельно-ресторанного комплексу «Ані»;

- запропонувати шляхи підвищення показників ефективності діяльності в готельно-ресторанному комплексі. Інформаційну базу дослідження склали монографії вітчизняних і закордонних фахівців в області готельно-ресторанного бізнесу, статистичні дані, періодичні видання з готельної справи, інформаційно-аналітичні бюлетені. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.



1. Теоретичні основи ефективності діяльності готельного підприємства

1.1 Поняття «ефективності» діяльності готельного підприємства та його економічна суть

Проблема ефективності діяльності підприємства завжди посідала важливе місце серед актуальних проблем економічної науки. Зацікавленість нею виникає на різних рівнях управління економікою - - від власників приватного підприємства до керівників держави. Термін "ефект" уперекладі з латинської означає "результат". Отже, категорія "ефективність" може інтерпретуватись як "результативність". Термін ефект має значення результату, наслідку зміни стану певного об'єкта, зумовленої дією зовнішнього або внутрішнього фактора. Якщо провести математичну аналогію, то ефект - це дельта, приріст деякої змінної або різниця її попереднього і наступного значень. Зрозуміло, що значення цієї дельти може бути як додатним, так і від'ємним або взагалі нульовим. Подібно до цього й ефект може бути як позитивним, коли зміни є корисними, так і негативним, коли зміни деструктивні, або нульовим, коли змін немає. Утім, останній випадок, а саме коли результат нульовий, можна в конкретних умовах вважати або позитивним, або негативним ефектом і окремо не розглядати.Таким чином, існує як об'єктивна зміна стану певної системи (об'єкта), так і її оцінка. Ця оцінка може мати кількісний і якісний характер. Типовий приклад якісних оцінок ми вже навели, розділивши множину ефектів на позитивні та негативні. Що ж стосується кількісного оцінювання, то воно здійснюється за допомогою різноманітних кількісних показників, які можна поділити на дві великі групи: часткові та загальні.Отже, фактично визначення ефективності діяльності підприємства полягає в оцінці його результатів. Такими результатами можуть бути обсяги виготовленої продукції в натуральному чи вартісному (за оптовими цінами або за собівартістю) виразі або прибуток. Але ж сама по собі величина цих результатів не дає змоги робити висновки про ефективність або неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективності підприємства необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати. Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобів праці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудові ресурси). Крім того, істотним чином на діяльность підприємства впливає фінансовий стан підприємства, а також певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси. Тож за оцінку витрат логічно взяти оцінку всіх перелічених ресурсів. Виходячи з цього можна дати таке визначення ефективності: ефективність підприємства являє собою комплексну оцінку кінцевих результатів використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу.Загальна методологія визначення ефективності може бути формалізована таким співвідношенням:

F=E/P,(1.1)

де F - ефективність;

Е - ефект (результати);

Р - витрати (ресурси).При цьому слід мати на увазі, що, звичайно, перелік ресурсів підприємства, котрі визначають його ефективність, не є вичерпним, тобто в конкретних умовах на ефективність діяльності підприємства можуть чинити істотний вплив інші фактори. Але для середньостатистичного підприємства, яке діє в умовах ринку, урахування зазначених факторів гарантує отримання найбільш адекватної оцінки стану с...