Характеристика рослинних асоціацій ботанічного саду "Поділля"

Характеристика ботанічних садів, особливості їх формування. Природні умови формування ботанічного саду "Поділля". Оцінка стану і проектування заходів щодо покращення стану фітоасоціації деревостанів ботанічного саду, загальноприйняті методи у лісівництві.
Краткое сожержание материала:

28

Размещено на

Размещено на

Міністерство аграрної політики України

Вінницький державний аграрний університет

Агрономічний факультет

Спеціальність 6.130102-«Агрономія»

Характеристика рослинних асоціацій ботанічного саду “Поділля”

Вінниця - 2010

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до дипломної роботи “Характеристика рослинних асоціацій ботанічного саду Поділля. Об'єкт дослідження - фітоасоціації ботанічного саду, особливості їх формування та сучасного стану.

Мета роботи - оцінити стан та запроектувати заходи щодо покращення стану фіто асоціацій ботанічного саду.

Методи дослідження - методи дослідження фітоасоціацій, зокрема деревостанів а також загальноприйняті методи у лісівництві.

Результати дипломного проектування рекомендується використовувати з метою впровадження заходів щодо підвищення продуктивності та покращення стану фітоасоціацій ботанічного саду.

Ключові слова: Ботанічний сад, фітоасоціації, лісові насадження, деревостани.

ВСТУП

Ботанічні сади є об'єктами збереження біорізноманіття та представляють велику кількість рослинних видів. Основна мета створення ботанічних садів це не тільки збереження цінних аборигенних видів, але й розмноження та розведення рідкісних рослин - інтродуцентів. Велика кількість ботанічних садів в Україні була закладена у минулому столітті. Такі ботанічні сади були створені у більшості університетів України. Зокрема, це ботанічні сади Чернівецького, Львівського, Київського, Дніпропетровського та інших університетів. Поряд із об'єктом збереження біорізноманіття ботанічні сади почали відігравати роль науково-пізнавальну та дослідну. З огляду на це окремі великі ботанічні сади стали типовими науковими установами де проводяться наукові дослідження. Поряд із розвитком ботанічних садів спостерігався і їх занепад. Зокрема, наприкінці 80-90-их років минулого століття. Такий занепад відбувся у зв'язку із кризою та недофінансуванням цих установ. Покращився стан лише на початку 2000-их років.

Ботанічний сад “Поділля” Вінницького національного аграрного університету був створений на початку 60-их років минулого століття. Основна мета створення - науково-пізнавальна. У Ботанічному саді були закладені лісові асоціації, які представляли не тільки флору Поділля, але й Карпат, Полісся, Сполучених Штатів, Канади. Зокрема, у Ботанічному саді створена велика кількість насаджень із інтродукованих деревних порід, зокрема дуба червоного та дугласії.

Актуальність теми пов'язана із тим, що поряд із створенням великої кількості асоціацій деревної рослинності у Ботанічному саді “Поділля” (їх налічується понад 30) стан окремих із них суттєво погіршився. Це зумовлено відмінними біолого-екологічними особливостями деревних порід, які формують асоціації. У зв'язку із цим виникає необхідність у дослідженні особливостей стану та розвитку деревостанів та запровадження заходів щодо покращення їх росту у асоціативних групах.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА БОТАНІЧНИХ САДІВ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ФОРМУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами. Ботанічним садам місцевого значення у встановленому порядку може бути надано статус науково-дослідної установи. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються ботанічним садам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

На території ботанічних садів забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню колекцій флори. У межах ботанічних садів для забезпечення необхідного режиму охорони та ефективного використання можуть бути виділені зони: експозиційна - її відвідування дозволяється в порядку, що встановлюється адміністрацією ботанічного саду; наукова - до складу зони входять колекції, експериментальні ділянки тощо, на відвідування її мають право лише співробітники ботанічного саду у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, а також спеціалісти інших установ з дозволу адміністрації саду; заповідна - відвідування її забороняється, крім випадків, коли воно пов'язано з проведенням наукових спостережень; адміністративно-господарська.

Зонування території ботанічних садів проводиться відповідно до Положення про ботанічний сад та Проекту організації території ботанічного саду, що розробляється спеціалізованими науковими та проектними установами і затверджується органом, у підпорядкуванні якого перебуває ботанічний сад, за погодженням з: центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища - щодо ботанічних садів загальнодержавного значення; органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях - щодо ботанічних садів місцевого значення.

Історія ботанічних садів тісно пов'язана з розвитком суспільства, а їх існування зумовлене рівнем його культури та науки. Історія створення ботанічних садів розпочинається з ХVІ століття. Вони виникали на базі розсадників лікарських рослин або декоративних насаджень, які існували при монастирях, панських маєтках, університетах.

Розсадники лікарських рослин, сади і парки ставали ботанічними садами лише після того як перебирали на себе науково-освітню функцію (для спеціалістів ботанічних напрямків науки, студентів, школярів, пересічних громадян). Не випадково, що існуючі старі ботанічні сади - виключно університетські. В сучасному суспільстві розвиток науки й освіти як суспільних інститутів додали ботанічні сади академічного типу.

Розсадники лікарських рослин, сади і парки ставали ботанічними садами лише після того як перебирали на себе науково-освітню функцію (для спеціалістів ботанічних напрямків науки, студентів, школярів, пересічних громадян). Не випадково, що існуючі старі ботанічні сади - виключно університетські. В сучасному суспільстві розвиток науки й освіти як суспільних інститутів додали ботанічні сади академічного типу.

Ботанічні сади всеціло або частково виконують такі функції:

· мобілізація рослинних ресурсів різного призначення;

· дослідження з систематики, цитології, екології, фізіології рослин; селекція;

· навчально-виховна, освітня;

· рекреаційна.

Зараз в Україні функціонує 22 ботанічних сади (17 - загальнодержавного значення (створені до 1991 року) та 5 - місцевого значення (створені впродовж 1992-1998 рр.) загальною площею близько 1 тис га.

Криворізький ботанічний сад є державною, бюджетною, неприбутковою науковою установою, що перебуває у віданні Національної Академії наук України, яка створена для організації творчої роботи колективу вчених і вирішення актуальних проблем розвитку фундаментальних та прикладних досліджень в галузі біологічної науки. Ботанічний сад є об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. З 2004 року, згідно розпорядження Кабінету Міністрів, колекція деревних і чагарникових рослин визнана національним надбанням України. Криворізький ботанічний сад засновано 1983 року. Його площа становить 75 га. Огляд тематики наукових досліджень свідчить про багатогранну наукову та практичну діяльність саду. На цей час визначились і основні напрямки наукових досліджень:

· вивчення антропогенних змін біогеоценотичного покриву Криворіжжя, розробка наукових основ рекультивації порушених промисловістю земель;

· оцінка стану екологічної ситуації регіону Кривбасу з метою розробки заходів щодо її покращення;

· інтродукція та акліматизація нових видів рослин світової та місцевої флори з метою збереження біологічного різноманіття та відбору перспектив-них видів рослин для оптимізації довкілля і використання в народному господарстві;

· вивчення фізіолого-біохімічних та анатомо-морфологічних особливостей інтродуцентів при дії несприятливих екологічних факторів;

· наукові основи охорони фітогенофонду природної флори в індустріальних регіонах Правобережного степового Придніпров'я; збереження, збагачення та раціональне використання біологічного різноманіття екосистем;

Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка - заснований в 1839 році - є одним із найстаріших ботанічних закладів України. Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій. Зусиллями кількох поколінь ботаніків зібрано унікальну колекцію рослин різного географічного походження, яка налічує біля 9000 видів, різновидностей, форм та сортів і є однієї з найчисельніших в Україні.

Вулиця Федьковича у Чернівцях - давня і улюблена міська артерія для неспішних променадів з обов'язковим розгляданням ошатних віл, які вишикувались в ряд. З іншого боку вулиці - зелений масив. Один з найстаріших в Укр...