Технологія виробництва м’яса качок

Характеристика сучасних порід і кросів качок. Особливості годівлі і утримання птиці у період вирощування та продуктивний період. Забій, обробка і збереження м’яса. Оборот поголів’я та економічна ефективність виробництва. Ветеринарно-профілактичні заходи.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство аграрної політики і продовольства України

Подільський державний аграрно-технічний університет

Біотехнологічний факультет

Кафедра технології виробництва продукції тваринництва

Курсовий проект

Технологія виробництва м'яса качок

Виконала:

студентка 2/1 підгрупи 3 курсу

біотехнологічного факультету

Павлова Марина Володимирівна

Перевірив:

доцент Пустова Н.В.

Кам'янець - Подільський

2012

Зміст

качка годівля м'ясо забій

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Характеристика сучасних порід і кросів качок

1.2 Основні періоди і особливості росту й розвитку качок

1.3 Особливості годівлі і утримання качок у період вирощування та продуктивний період

1.4 Основи технологій в період продуктивного використання

1.5 Первинна переробка продукції качківництва

1.5.1 Забій, обробка і збереження м'яса качок

2. Розрахункова частина

2.1 Умови утримання птиці

2.2 Ріст і розвиток качок

2.3 Годівля качок за періодами утримання

2.4 Оборот поголів'я птиці

2.5 Економічність виробництва

2.6 Ветеринарно-профілактичні заходи

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Качине м'ясо - високопоживний продукт з відмінними смаковими якостями, має досить чітко виражений специфічний смак, який відрізняє його від м'яса іншої птиці. Ці властивості качиного м'яса і пояснюють наявність певного числа шанувальників даного продукту. Воно містить 18-20% сирого протеїну, в тому числі 16-17% білків, з яких 98% відноситься до повноцінних. Збалансованість амінокислот у качиному м'ясі близька до оптимальної. Крім споживання м'яса в переробленому і приготованому вигляді, з нього виробляють ковбасно-кулінарні вироби, напівфабрикати і консерви. М'ясо качок відрізняється ніжністю, соковитістю і біологічною повноцінністю. Качине м'ясо відноситься до темних сортів пташиного м'яса. Як у всіх водоплавних птахів, качатина - досить жирна. Основна частина жиру качок сконцентрована в шкірі, тому після видалення її м'ясо стає більш дієтичним. Сам качиний жир містить велику кількість омега-3 жирних ненасичених кислот, які є справжніми ліками для серцево-судинної системи і поліпшують роботу мозку. Для задоволення попиту населення на нежирну качатину успішно розробляються технології виробництва м'яса мускусних качок. М'ясо мускусних качок містить не більше 55% води і менше 18,6% жиру при вмісті сирого протеїну в межах 21,0% -21,4%. За хімічним складом воно не поступається м'ясу бройлерів, а за смаковими якостями навіть перевершує його, нагадуючи м'ясо дичини.

Крім жирних кислот хімічний склад качиного м'яса містить велику кількість різноманітних вітамінів і мінералів: вітаміни А, Е, К, всі вітаміни групи В. І хоча тільки з качатиною отримувати їх денну норму нереально, разом з іншими продуктами складу качки цілком здатний забезпечити нас багатьма необхідними для життя речовинами.

Користь качиного м'яса ще й у тому, що, завдяки своїй жирності, воно дуже добре впливає на потенцію - з самого жиру і жирних кислот в організмі виробляються чоловічі гормони і секрети статевих залоз, стимулюють активність всієї чоловічої сечостатевої системи.

Корисні властивості качиного м'яса також в його насиченості білком. Він не так легко засвоюється організмом, як, наприклад, яєчний білок, але при цьому є більш багатим джерелом незамінних амінокислот. Важливо і те, що склад м'яса качки містить в два рази більше вітаміну А, ніж будь-який інший вид м'яса. Користь цього вітаміну, а значить, і користь м'яса качки в тому, що вони допомагають поліпшити стан шкіри і загострити зір.

Але при всьому цьому качине м'ясо користь якого достатньо істотна для організму людини, має недоліки, що роблять його забороненим продуктом для дуже багатьох. При різних хворобах травного тракту і печінки страви з качки вживати в їжу не рекомендується.

Одним з джерел збільшення виробництва пташиного м'яса є вирощування качок як найбільш скороспілого виду птиці. М'ясо качок в загальному балансі м'яса птиці становить 6%. Промислове виробництво м'яса качок зосереджено на спеціалізованих птахофабриках. Значну кількість м'яса качок виробляють великі ферми колгоспів, радгоспів та фермерські господарства. Практика показала, що каченят на м'ясо в теплу пору року можна вирощувати в літніх таборах, пристосованих приміщеннях з включенням в раціон молодняку значної кількості зеленої маси, коренеплодів, мелених відходів виробництва, в результаті економиться до 20% концентрованих кормів.

1. Огляд літератури

1.1 Характеристика сучасних порід і кросів качок

Качка свійська - птах ряду гусеподібних родини качиних. Походить від дикої качки - крижня. Диких качок було одомашнено приблизно за тисячу років до нашої ери в Європі, Азії, Північній Америці та Південній Америці. Використовуючи порівняльну невибагливість качок до умов утримання, їх легко розвести і виростити в будь-якій кліматичній зоні. Приміром, від однієї качки пекінської породи за рік одержують 40-50 каченят, які при вирощуванні до 50-60-денного віку дають не менш 80-100 кг м'яса.[6]

Розведення птаха в присадибних, фермерських та інших господарствах допускається в необмеженій кількості. Пристосувати і виділити приміщення для утримання качок нескладно і недорого. Добовими каченятами забезпечують інкубаторно-птахівничі станції,їх можна також виводити вдома за допомогою інкубаторів та квочок. Качок найкраще вирощувати поблизу неглибоких водойм,ставів,річок. Вони легко пристосовуються як на обмежених ґрунтових і водяних вигулах, так і в приміщеннях на підлозі без вигулів,можуть поїдати сухі розсипчасті і гранульовані корми.[7]

М'ясна продуктивність - це здатність птиці формувати максимальну кількість м'язової тканини у ранньому віці, за доброї оплати кормів. Жива маса залежить від: виду, статі, породи, вікових і індивідуальних відмінностей. Залежно від породи жива маса дорослих самців качок 3-4 кг, самок-2,5-3,5 кг. Статева зрілість у качок настає у 6-7 місяців. М'ясні породи качок несуть до 140-150 яєць за один цикл.[3]

Качківництво має свої біологічні особливості,однією з яких є линяння. Під час линяння змінюється оперення і поверхневі шари епітелію шкіри. Линяють качки, як правило, два рази в рік: перше линяння влітку-у червні-липні, друге восени. Качки на відміну від іншого сільськогосподарського птаха,мають підвищену нервову збудливість, дуже полохливі.

Розведення і вирощування качок - надійна підмога домашньому бюджету. Якщо вести його правильно і розумно, воно принесе користь особистому господарству і державі.[7]

По основній продуктивності качок розділяють на три основних типи: м'ясні, загально використовувані і яйценосні. Качки м'ясного типу мають велику живу масу, дуже скоростиглі. До м'ясного типу відносяться наступні породи: пекінські, сірі українські, чорні білогруді, білі московські, ейльсбюрі, руанські, а також кроси: "Х-11", "Медео-2", "Комбінація-13".[1]

Пекінські качки - одна з кращих і найбільше поширених порід, які мають наступні характерні особливості: голова велика, широка, подовжена, ноги невисокі, товсті, червонясто-жовтогарячого кольору, оперення біле, тулуб довгий, при піднятий,спина довга, широка, з нахилом до хвоста. Пекінські качки скоростиглі і добре відгодовуються, дуже витривалі і добре переносять суворі зими. Жива маса дорослого селезня-3,5-4, качки-3-3,5 кг. Яйценосність-80-120 яєць у рік. На базі породи пекінських качок створено багато сучасних кросів качок. В Англії виведено дволінійний крос качок "Х-11" (фірма "Черрі-Веллі"). Це скоростиглий крос, в 7-тижневому віці гібридні селезні досягають живої маси-4 кг, самки-3,5 кг при витратах корму 3-3,4 кг на 1 кг приросту і збереження молодняку 96-98%.[4]

Сірі українські качки мають міцну конституцію і тонкий кістяк, добре розвиту мускулатуру, щільне і рясне оперення. Голова невелика, злегка витягнута, із блискучими очима і міцним дзьобом; ноги короткі, міцні і широко розставлені, корпус досить широкий, глибокий і довгий. У селезнів голова темно-сірого кольору з блискучим зеленуватим відливом, шия темно-бура, нижня частина тулуба ясно-сіра, крила темно-бурі із синіми дзеркальцями. Жива маса селезнів-3,5 кг, качок-2,5-3 кг.[7]

Глинясті українські качки. Оперення коричневого типу. Дзьоб світло-зелений у самців та темно-зелений у самок. Ноги червоно-оранжеві, шкіра біла, шкаралупа яєць біла. Вивід молодняку 77-78%, жива маса у 7-тижневому віці самців 2,1 кг, самок 2,0 кг.

Українська біла порода качок. Ноги оранжеві, дзьоб білий, очі сірі, шкіра біла або жовта, шкаралупа яєць біла. Вивід молодняку 72-73%, жива маса у 7-тижневому віці самців 2,4 кг, самок 2,3 кг, у тушці понижений вміст жиру.

Чорні білогруді качки дуже скоростиглі і добре відгодовуються. Тушки качок, забитих у 65-70-денному віці, досягають 2,5 кг. М'ясо їх значно жирніше і краще м'яса качок інших порід. Чорні білогруді качки мають злегка піднятий тулуб з дуже глибокими грудьми. Спина широка, довга, зі значним нахилом до хвоста. Хвіст небагато піднятий. Оперення чорне, частина г...