Наукові основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві, сутність показників економічної ефективності використання землі. Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання.
Краткое сожержание материала:

18

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки сільського господарства

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни

«Землекористування»

на тему:

Земельні ресурси та підвищення ефективності їх використання в ДППГ “Зелені кошари”

МИКОЛАЇВ - 2009

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Наукові основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві
• 1.1 Земельні ресурси - основа виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств
• 1.2 Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення
• Розділ 2. Сучасний рівень та економічна ефективність використання землі в підприємстві
• 2.1 Виробничо-економічна характеристика підприємтва
• 2.2 Земельні ресурси сільськогосподарського підприємства та рівень їх використання
• 2.3 Економічна ефективність використання земельних ресурсів в господарстві
• 2.4 Шляхи підвищення ефективності використання землі в умовах переходу до ринкових відносин
• Розділ 3. Динаміка та фактори ефективності використання землі
• 3.1 Динаміка валової продукції сільського господарства на 100 га с.г. угідь
• 3.2 Кореляційний аналіз залежності виходу валової продукції сільського господарства від рівня інтенсивності виробництва
• Розділ 4. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Земля -- це продукт природи і лише у процесі виробничої діяльності людей стає засобом виробництва (інші засоби виробництва є результатом людської праці). Оскільки вона не е продуктом людської праці, то не має й вартості і не може бути заново створена, замінена іншим засобом виробництва, збільшена в розмірах або переміщена в просторі, що накладає свій відбиток на особливості її функціонування в сільському господарстві, визначає на практиці той або інший підхід до організації її використання як засобу і предмету праці. Обмеженість розмірів землі потребує бережливого ставлення до неї, охорони від руйнівних сил природи, раціонального розподілу між галузями народного господарства і максимального збереження для сільського господарства.

І тому не дивно, що серед матеріальних умов, необхідних для життя і виробничої діяльності, особливе місце належить землі з її грунтами, водними ресурсами, лісами і надрами. Від рівня ефективності використання землі значною мірою залежить розвиток продуктивних сил, масштаби і обсяг суспільного виробництва, добробут народу

Роль землі в різних галузях суспільного виробництва різні, проте у сільському господарстві земля, має певні особливості. Систематичне підвищення родючості грунту--важлива умова високої продуктивності землеробства. Тому впровадження раціональної системи сівозмін, оптимальної структури посівних площ, удобрення ґрунтів та інших досягнень науково-технічного прогресу сприяє значному підвищенню родючості землі.

Мета курсового проекту -- визначити основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в господарстві, економічну ефективність використання землі і шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів в ДППГ “Зелені кошари” Первомайського району Миколаївської області.

Розділ 1. Наукові основи раціонального й ефективного використання земельних ресурсів в сільському господарстві

1.1 Земельні ресурси - основа виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств

Земля -- головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. Характеризуючи значення землі в суспільному виробництві, слід зазначити, що праця -- це не єдине джерело вироблюваних продуктів ы речового багатства. За висловом Уільяма Петті, праця -- батько багатства, земля -- його мати.

Земля -- це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Земля як засіб виробництва в сільському господарстві має специфічні особливості:

по-перше, на відміну від інших засобів виробництва земля не є результатом людської праці; як дар природи і продукт її багатовікового розвитку земля передує праці, є природною і невід'ємною її умовою;

по-друге, земля є незамінним засобом виробництва; якщо всі інші засоби виробництва можна замінити новими і більш продуктивними, то без землі виробничий процес здійснюватись не може;

по-третє, земля просторово обмежена і в процесі розвитку продуктивних сил сільського господарства її не можна заново створити або збільшити її розміри; однак в умовах раціонального використання землі її продуктивні сили постійно розвиваються і зростають;

по-четверте, в процесі виробництва земля не зношується, а при правильному використанні постійно поліпшується. Отже, на відміну від усіх інших засобів виробництва, які зазнають фізичного і морального зносу і стають непридатними для дальшого використання, земля є вічним засобом виробництва. Ця особливість землі зумовлена такою важливою її властивістю, як родючість, що є основою теорії раціонального ведення землеробства.

Родючість землі -- це здатність грунту створювати врожай, рівень якого характеризує її продуктивні сили. Родючість землі на різних її ділянках неоднакова. Продуктивність землі залежить від об'єктивних властивостей грунту і рівня культури землеробства.

Зростання продуктивності землі досягається систематичним підвищенням родючості грунту на основі природних і економічних процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства. Розрізняють природну, штучну та економічну родючість грунту.

Природна родючість грунту характеризується запасом поживних речовин, що створився в результаті природного процесу грунтотворення. Вона зумовлена дією природних і біологічних властивостей грунту, а також кліматичних умов. Природна родючість грунту залежить від його хімічного складу, тобто вмісту необхідних для рослин поживних речовин.

Штучна родючість грунту створюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства. Вона є результатом додаткових вкладень праці і коштів в обробіток землі, проведення ґрунтозахисних та меліоративних заходів. Природна і штучна родючість пов'язані між собою, практично існують у нерозривній єдності.

Економічна родючість грунту -- це сукупність його природної і штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил. Вона характеризує потенціальні можливості грунту, які реалізуються в процесі сільськогосподарського виробництва, і відображує дійсний та ефективний рівень його родючості. Отже, економічна родючість грунту є сукупним вираженням його природної і штучної родючості, що визначається досягнутою в певний період продуктивністю земель.

Економічна родючість грунту виявляється в результаті використання його в сільському господарстві, а її рівень характеризується врожайністю сільськогосподарських культур. Розрізняють абсолютну і відносну економічну родючість грунту. Абсолютна родючість грунту характеризується кількістю продукції з одиниці земельної площі, а відносна -- на одиницю виробничих витрат.

Рівень економічної родючості землі постійно змінюється під впливом розвитку продуктивних сил сільського господарства. Урожайність землі може постійно підвищуватись в результаті прикладання засобів виробництва, праці і наукових досягнень.

Рівень використання та збереження землі як засобу виробництва для майбутніх поколінь залежить від багатьох факторів, насамперед соціально-економічних. В умовах переходу до ринкової економіки потрібні радикальні перетворення аграрних економічних відносин, щоб повернути селянинові становище господаря на землі, заінтересованого у збільшенні виробництва продукції та підвищенні її якості. Велике значення має розвиток агропромислового виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання.

1.2 Сутність показників економічної ефективності використання землі та методика їх визначення

Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників. До натуральних, показників належатъ урожайність сільськогосподарських культур та виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на 100 га відповідних земельних угідь (молока, м'яса всіх видів, яловичини, вовни - на 100 га сільськогосподарських угідь; зерна, цукрових буряків та інших продуктів рослинництва, а також свинини -- на 100 га ріллі; продукції птахівництва -- на 100 га площі посіву зернових культур). До вартісних показників віднос...