Аналіз відгодівлі надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ДПДГ "Пасічна" с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області

Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм. Особливості їх годівлі і утримання. Зоотехнічна характеристика стада. Параметри вирощування і догляду молодняку. Технологія переробки м’яса в умовах господарства ДПДГ "Пасічна".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Дипломна робота

АНАЛІЗ ВІДГОДІВЛІ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ДПДГ «ПАСІЧНА» с. ПАСІЧНА СТАРОСИНЯВСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОТРИМАННЯ НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (огляд літератури)

1.1 Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в

умовах ферм

1.2 Особливості годівлі і утримання над ремонтного молодняку великої

рогатої худоби

1.3 Характеристика типів відгодівлі великої рогатої худоби

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, УМОВИ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Місце та об'єкт досліджень

2.2 Методика виконання роботи

РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (розрахунково-технологічна частина)

3.1 Зоотехнічна характеристика стада

3.2 Утримання молодняку в умовах господарства

3.3 Зоотехнічні параметри утримання і догляду молодняку

3.4 Відгодівля молодняку великої рогатої худоби в умовах господарства

3.5 Технологія переробки м'яса в умовах господарства

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

ВИСНОВКИ

ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота Кирилюк Алли Вікторівни на тему: Аналіз відгодівлі над ремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ДПДГ «Пасічна» с. Пасічна Старосинявського району Хмельницької області.

Напрям підготовки: 6.090102 технологія виробництва і переробки продукції тваринництва.

Випускна дипломна робота виконана на 60 сторінках комп'ютерного набору, де використано 14 таблиць та 4 рисунка. Кількість використаних джерел для написання огляду літератури - 20 видань.

Основна мета роботи є розкриття особливостей технології вирощування надремонтного молодняку великої рогатої худоби в господарстві та розробка шляхів її удосконалення.

Для аналізу економічної діяльності господарства були використанні результати звітності господарства за останні три роки з тваринництва і рослинництва, а саме форми № 24 - «Звіту про стан тваринництва», № 50 - «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств».

Економічну ефективність ведення галузі тваринництва досліджували за загальноприйнятими методами вказівок з економічного обґрунтування для студентів факультету ТВіППТ.

Виробничий напрямок господарства - м'ясо-молочний з розвинутим рослинництвом. Середньодобовий приріст молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі становить - 650 г.

В результаті отриманих даних досліджень були зроблені висновки та пропозиції виробництву.

ВСТУП

В даний час м'ясна промисловість є однією з найбільших галузей харчової індустрії, вона випускає широкий асортимент продукції харчового, технічного і медичного призначення. Проблема виробництва м'яса упродовж багатьох років є однією з найважливіших в аграрному секторі України.

Ефективність виробництва м'яса і м'ясопродуктів, їх якість значною мірою залежить від регіону, вигляду і породи тварин, умов їх годування і змісту, а також від технічної оснащеності м'ясопереробних підприємств. З підвищенням угодованої худоби збільшується вихід м'яса в туше. Так, велику рогату худобу вищих кондицій забезпечує вихід 56-58 % м'яса, а середніх тільки - 35-50%.

Не дивлячись на скорочення чисельності худоби останніми роками, якість забійного поголів'я в республіці не підвищувалася, а скоріше навіть і погіршало. Середня маса однієї особини великої рогатої худоби і свинячою, реалізованою із забій, знизилася до рівня 60-х років. В зрівнянні з 1990 р. зросло постачання на переробку некондиційних тварин.

Середньодобовий приріст при вирощуванні і відгодівлі худоби залишається украй низьким. Необхідну масу для реалізації велика рогата худоба набирає у віці від 33-35 місяців замість 16-18 місяців при середньоінтенсивної технології вирощування, свині - за 13-14 місяців, що удвічі більше норми. Це є не тільки одній з головних причин низької якості м'яса, але і високій трудомісткості і збитковості виробництва м'яса.

В наступний час зусилля виробників повинно бути направлено, поряд зі збільшенням кількості, на підвищення якості яловичини, поширення її асортименту і зниження собівартості.

Виконання цих задач в більшості залежить від того, наскільки будуть використані резерви збільшення виробництва і покращення якості.

Одним із основних резервів є розведення м'ясних порід великої рогатої худоби та відгодівля до високих кондицій.

На жаль, в наступний час для забою на м'ясопереробні підприємства доставляється незначна кількість тварин м'ясних порід із постачаємих тварин більшість має низьку живу масу та вгодованість.

Молочне скотарство було і поки що залишається єдиним джерелом виробництва яловичини. Однак у зв'язку з інтенсифікацією цієї галузі спостерігається зменшення поголів'я дійного стада і кількості приплоду який вирощується для відгодівлі що приводить до скорочення виробництва яловичини.

Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про те, що проблема виробництва м'яса в Україні може бути вирішена при широкому використанні інтенсивного вирощування молодняку великої рогатої худоби до високих забійних кондицій, застосування промислового схрещування корів молочного і молочно-м'ясного напряму продуктивності з бугаями м'ясних порід, розвитку м'ясного скотарства і створення товарних стад.

Тому збільшення виробництва яловичини має велике народногосподарське значення.

Основна мета роботи є розкриття особливостей вирощування та переробки надремонтного молодняку на яловичину та розробка основних напрямів його удосконалення.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОТРИМАННЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ (огляд літератури)

1.1 Отримання надремонтного молодняку великої рогатої худоби в умовах ферм

Ще донедавна в Україні виробництво яловичини здійснювалося за рахунок надремонтного молодняка і вибракуваних дорослих тварин молочних і комбінованих порід. Яловичина реалізовувалася як телятина (вимушене дорізування молодняка до 6-8-місячного віку) та яловичина І і ІІ категорій.

Через відсутність пасовищ надремонтний молодняк вирощували в стійлових умовах на місцевих кормах із подальшою відгодівлею, а вибракуваних дорослих корів ставили на короткострокову відгодівлю, а потім реалізовували на м'ясо.

Поглиблена селекція на молочність сприяла збільшенню виробництва молока , що зумовило створення самостійної галузі м'ясного скотарства .

Спочатку це здійснювалося шляхом імпортування в країну худоби спеціалізованих м'ясних порід, а потім на основі вітчизняних молочних порід шляхом відтворного схрещування були створенні стада м'ясної худоби. За рахунок промислового схрещування молочної худоби одержували помісне поголів'я, яке відгодовувалося і мало високу інтенсивність росту [1].

У більшості господарств генетичний потенціал м'ясної продуктивності реалізовується лише на 50-60%, бо умови утримання, а особливо годівлі не відповідають їх потребам. Дуже чутливі до несприятливих умов годівлі й утримання молоді, здатні до інтенсивного росту, тварини. За сприятливих умов годівлі, середньодобові прирости в них сягають 900-1000 г і більше. Порушення технологічних умов вирощування зумовило більш низькі прирости молодняка: 400-500 г на добу. З віком інтенсивність білкового обміну в тварин знижується, і це слід враховувати при їх вирощуванні.

Молоді тварини здатні проявляти високі прирости з порівняно вищим вмістом білків і меншим - жиру. Вирощування молодняка на м'ясо - це період, протягом якого тварина при відгодівельному рівні поживності та повноцінності раціону здатна найбільш ефективно трансформувати поживні речовини кормів у білки м'якотних частин свого тіла. Тривалість цього періоду різна і залежить від породи: у скороспілих - 9-12 місячному віці, а в дорослих - 18-20 місячному і навіть пізніше [9].

При вирощуванні молодняка на м'ясо виділяють такі системи: інтенсивну, помірну та екстенсивну.

За інтенсивністю росту і живою масою в кінці вирощування і відгодівлі породи поділяють на:

- дуже великі - симентали, швіци , шароле, кіан, сіра українська, українська м'ясна, українська червоно-ряба та їх помісі;

- великі - чорно-ряба, голштин, герефорд, лімузин та їх помісі;

- середні - червона степова, англерська, бура-карпатська, абердин-ангус, пінцгау та їх помісі [10].

Для виробництва яловичини кращим є молодняк симентальської, української червоно-рябої, чорно-рябої, лебединської та їх помісей з м'ясними породами, яких не планують використовувати для відтворення.

Враховуючи закономірності росту і розвитку, його періодичність, технологічних рішень, які сьогодні застосовують на практиці,весь виробничий цикл поділяють на три періоди: молочний - тривалістю 60-120 днів; післямолочний - 60-120 днів та період інтенсивного росту, який може тривати 4-6 місяців і довше [1].

Якісну яловичину можна одержати за умов повноцінної годівлі. Навіть незначна затримка впливає на ф...