Свідомість і підсвідомість з позиції християнської антропології. Архетипи православної свідомості. Об'єктивне розуміння релігійного досвіду в психіатрії. Ставлення психіатра до релігійних переживань хворого, священика - до патологічних проявів у психіці.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

”Православне віровчення про сенс людського буття”

Зміст

• Вступ
• 1. Таємниці і глибини людського буття
• 1.1 Етимологія слова "людина"
• 1.2 Базаві закони
• 1.3 Особистість і індивідум
• 1.4 Свідомість і підсвідомість з позиції християнської антропології
• 1.5 Архетипи православної свідомості
• 1.5.1 Два типи релігійності
• 1.5.2 Висновки
• 1.6 Введення у характерологію
• 1.7 Психоаналіз первородного гріха
• 2. Психіатрія і проблеми духовного життя
• 2.1 Пошуки цілісного вчення про людину (синтетична теорія особистості)
• 2.2 Трихотомічне розуміння будови особистості в християнській антропології
• 2.3 Спроби об'єктивного розуміння релігійного досвіду в сучасній психіатрії
• 2.4 Ставлення лікаря-психіатра до релігійних переживань хворого та ставлення священика до патологічних проявів у психіці (загальні положення)
• 2.5 Хвороба і здоров'я в психіці людини
• Висновки
• Література

Вступ

Довірити себе Богові означає для людини, що він з цього моменту не буде поглинений сумом про будь-що або страхом перед будь-чим і не буде, знову ж, мучений думкою, подібно до того, хто думає, що ніхто не клопочеться про нього. Бо без віри не може наблизитись людина до свободи помислів.

Прп. Ісак Сірін

Стережись, щоб не стати тобі невіруючим. Бо покарання іде зразу за невірою: серце, котре не вірує - засуджене. Що є покарання? Те, щоб від цього упав ти у відчай через богопокинення від невір”я твого. Відчай віддасть тебе до рук зневіри, а зневіра віддасть тебе розслабленості, остання ж відведе тебе від надїї твоєї. З того, що може трапитись з тобою, немає нічого гіршого.

Прп. Ісак Сірін

Істина є акт свободи.

С. Кіркегор

Це людський Ерос, спрямований до Божественного Еросу.

Св. Григорій Палама.

Людина - це тварина, котра здобула повеління стати богом.

Свт. Василь Великий

Бог єднається лише з богами.

Прп. Симеон Новий Богослов

Я не звертаюсь до щасливців, що мають віру, але до тих багатьох людей, для яких згасло світло, таємниця затьмарилась і Бог помер. Для більшості з них немає дороги назад і до того ж немає впевненості, що повернення до попередньої віри було б для них благом. Якщо ми хочемо зрозуміти релігійні проблеми, то лишається, вірогідно, єдиний вихід - психологічний підхід.

православне віровчення священик психіатр

Я пишу не для віруючих, котрі вже володіють істиною у всій її повноті, а швидше для невіруючих, але розумних людей, котрі хочуть зрозуміти дещо важливе.

Карл Густав Юнг

Найпрекрасніша з емоцій, яку ми можемо відчути, - це містична емоція.

Альберт Ейнштейн

Людина гідна тільки пекла, і ніяк не менше, якщо вона не гідна небес.

Ієром. Серафим (Роуз)

Мертві стояли вночі уздовж стін і вигукували: „Бажаємо знати про Бога!. ”

Вночі знову повернулись мертві і говорили з жалюгідним виглядом: „Ще про одне ми забули, дай нам напучення про людину! ”

Карл Густав Юнг

Творіння людини - це створення живої істоти, у якій поєднане видиме і невидиме. Св. Іоан Дамаскін говорить: " Зі створеної вже речовини узяв тіло, а від Себе вклав життя (душу) … творить наче другий світ, у малому великий. Поставляє на землі іншого ангела, з різних порід складеного прихильника (Богові), глядача видимої тварі…Один і той же дух і плоть. Дух-заради благодаті, плоть - заради піднесення. Дух - щоб перебувати і благословляти Доброчинця, плоть - щоб страждати і, страждаючи, пригадувати і повчатися, наскільки щедрий він величчю".

Актуальність роботи. Людина являє собою малий світ. У ньому поєднані усі сфери твірного Всесвіту. Як пише Іоан Дамаскін, "людина має дещо спільне з неістотами, причетний до життя розумного і має розумне мислення (ангельське). З неістотами людина має схожість у тому, що має тіло і складається із чотирьох стихій. З рослинами - у тому ж самому, а крім того, що має здатність харчуватися, зростати, відтворювати насіння і народжувати, а з нерозумними до того ж, що має потяг, тобто доступний гніву і хотінню, що наділений почуттям і здатністю іти за внутрішніми покликами. З істотами безтілесними і духовними людина стикається за допомогою розуму. Розмірковуючи, складаючи поняття про кожну річ, прагнучи до чесноти і люблячи те, що є вершиною усіх чеснот, - благочестя. Говорячи про велич людини, прп. Максим Сповідник пише: "У нього, як у горнило, стікається усе створене Богом і у ньому з різної природи, як з різних звуків, складається у єдину гармонію.

Біблія надає центральне положення людини у Всесвіті, так як після створення людина була поставлена господарем над чутливим світом і, що важливо, потім Сам Син Божий сприйняв саме людську природу, став Сином Людським, відповідно, і Земля є духовним центром світобудови, тому що вона створена для людини. Як принцип творіння людина поєднує у собі духовний і матеріальний світи. Його тіло відповідно із землі, а душа належить іншому світу - духовному. "Душа людини - безсмертний струмінь дихання Божества", як говорить свт. Григорій Богослов.

Святі отці розділяються у думках про склад людської природи. Одні з них вчили про двохскладність людського єства, тобто, що людина складається з душі і тіла. Інші виділяють у ній три складові: дух, душу і тіло. Однак між цими двома думками нема протиріч. Історія святоотецької думки не знає ніяких суперечок між діохотомістами і трихотомістами. Ті, хто вчив про трискладовість людського єства, насправді виділяли у душі людини її вищу частину і називали її духом, або розумом. Слід підкреслити, що людина - єдність душі і тіла, Тіло без душі мертве, але і душа без тіла не може вважатись повноцінною. [23, с.210]

І ще один нюанс. Якщо зазирнути до православного календаря, то можна дійти такого висновку: більшість святих, зазначених там були здебільшого суто церковними людьми (кліриками) або керівниками держав. Адже нас оточують прості миряни, котрі займаються своїми справами, згідно з їх службових обов'язків (медики, інженери, робітники усяких професій). І живучи християнським життям, вони виконують свої службові обов'язки зважаючи на правила поведінки соціуму теж безумовно мають право на спасіння. І тема даної роботи стосується саме таких людей, пересічних громадян.

Об'єкт дослідження. Об'єктом є людина, її поведінка у цьому житті,розглянуто відхилення від норм психіки. Аналізуються різні аспекти характерів.

Мета дослідження. У першому розділі роботи я спробую стисло розглянути деякі аспекти поведінки людини, таємні пружини її психіки, глибини її буття, і взагалі провести ракурс про нас самих. Чому саме так ми себе поводимо чи думаємо? Кого можна назвати людиною у повному розумінні цього слова? Хто ми є насправді.? У другому розділі я викладу підхід до психічних хвороб православними лікарями психіатрами, котрі знайомі зі Святим Письмом та творінням святих отців, спробую описати психосоматичні проблеми з духовної позиції, яка розширить кут зору на проблеми та поліпшить процес та ефективність лікування.

Тому тільки та психотерапевтична допомога буде діючої, котра наверне людину до Христа та, під керівництвом священика або віруючого лікаря, спонукає її каятися й виправляти своє життя. У цьому випадку слово лікаря або духівника буде підкріплюватися благодатною силою Божою, здатною лікувати найважчу душевну хворобу.

Огляд літературних джерел. У використовувались, як церковна, так і медична література, творіння св. отців, психіатрів, психологів, психотерапевтів, православних лікарів.

Теоретичне та практичне значення роботи. Матеріали даної роботи можуть бути використані у своїй практиці священиками, які мають справу з патологічними явищами психіки. Допомогти їм у опікуванні цих стражденних. Також корисна для православних лікарів-психіатрів, психотерапевтів, для більш точного визначення методів і ефективності лікування. Пастирям, що зацікавляться пропонованим підходом лікування душі, можна порекомендувати насамперед ознайомитися із книгами з психотерапії, на підставі яких написана ця робота. Безумовно, не все з них прийнятно при християнському підході. Однак, при вдумливому й творчому відношенні робота в цій галузі може значною мірою стати підмогою в парафіяльній і монастирській практиці піклування про людей.

Структура роботи. Робота складається з вступу двох розділів, додатків, висновків, та списку літератури. У першому розділі описується загальний підхід до психіки людини, поступово переходячи до другого, де більш детально описані духовні і душевні переживання.

Загальний об'єм роботи - ____ сторінок, літературних джерел-26.

1. Таємниці і глибини людського буття

1.1 Етимолог...