Отримання компонентів вектора із квадратної матриці відповідно до заданого алгоритму. Обчислення значення функції. Базова програма реалізації алгоритму. Модуль глобальних описів. Сервісний модуль обслуговування матриці. Результати роботи програми.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА

ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Інформатика».

Варіант81



Зміст

1. Завдання на курсову роботу

2. Базова програма реалізації алгоритму

3. Модуль глобальних описів

4. Сервісний модуль обслуговування матриці

5. Головна програма

6. Результати роботи програми

7. Використована література



1. Завдання на курсову роботу

Загальне завдання на курсову роботу

1. По функції f(і,j), що задана, необхідно сформувати квадратну матрицю А = {a_ij}, i,j = 1,2,...,..., т, де а_ij =f(i,j). (Для демонстрації т =5.)

2.Після чого із цієї матриці відповідно до заданого алгоритму необхідно отримати компоненти вектора X = {х_i}, і = 1,2,..., п.

3. Після отримання компонентів вектора X обчислити значення функції U.

Індивідуальне завдання (Варіант №22)

1. Функція f(i,j)= 2( - 2)ⁱ (і - 3,9)(-1,5)^i-j(і/З - 1,1).

2. За вектор X взяти перший за порядком у зворотному порядку стовпець матриці з найменшою сумою його елементів, якщо його максимальний елемент знаходиться на непарній позиції, в іншому випадку за вектор X взяти попарну суму елементів головної і допоміжної діагоналей.

3. За U взяти суму найбільшого та найменшого елементів вектору X, якщо с<b, в іншому випадку за U взяти добуток першого та останнього елементів.



2. Базова програма реалізації алгоритму

Program Golovna; {Програма утворення квадратної матриці по функції A[i,j], вектора X та обчислення значення U

Uses Crt; {Використовуваний бібліотечний модуль}

Const Len=15; {опис постійної, найбільша розмірність матриці та вектора}

Туре

mtr=array[l..Len,l..Len] of real; {Користувацький тип mtr}

mas=array[l..Len] of real; {Користувацький тип mas} Vаr{перелік використаних змінних та їх типів}

i,j,n:integer; {параметри циклу і розмірності}

a:mtr; {двохмірний масив}

x:mas; {одномірний масив X}

adr:integer; {змінна, передбачена для фіксування в ній адреси першого за порядком стовпця матриці з найменшою сумою елементів.}

max:real; {передбачена для фіксування в ній найбільшого значення елемента стовпчика з адресою adr.}

am:integer; {змінна, в котрій будемо фіксувати адресу найбільшого елемента стовпчика матриці з адресою adr.}

suml,sum2:real; {Змінна sum1 - передбачена для накопичення суми елементів стовпчика матриці з адресою adr. Змінна sum2 - передбачена для накопичення в ній суми елементів стовпчика з адресою j. Значення змінної adr завжди буде дорівнювати адресі першого за порядком стовпчика матриці з найменшою сумою його елементів}

min:real; {робоча змінна}

r: real; {робоча змінна}

c,b:integer;

u:real; {змінна для обчислення значення функції}

BEGIN{початок програми}

CIrscr; {функція котра перед кожним запуском програми очищає екран виведення результату}

writeln ('Vvedite razmernost matrix A: n'); {виведення повідомлення}

write ('n='); {виведення повідомлення} read (n); {введення розмірності матриці}

For i:=1 to n do {зовнішній цикл перебігу матриці по рядках}

For j := 1 to n do begin {вкладений цикл перебігу рядка поелементно}

{write('a[',i,',',j,']=');read(a[i,j]);} {якщо прийняти фігурні дужки і взяти у фігурні дужки вираз для формування елемента матриці - отримаємо тест програму}

if і mod 2=1 then r:=-exp(i*ln(2)) else r:=exp(i*ln(2));

if (i-j)mod 2=1 then

a[i,j]:=-exp((i-j)*ln(1.5))*2*r*(i-3.9)*(i/3-l.l) {утворення елемента матриці}

else

a[i,j]:=exp((i-j)*In(1.5))*2*r*(i-3.9)*(i/3-l.1); {утворення елемента матриці}

end;

Clrscr;

writeln('----Matrica----'); {виведення повідомлення}

For i:= 1 to n do begin {цикл виведення елементів матриці на екран}

For j:= 1 to n do

write('A[',i,j,']=',a[i,j] :6:3,' '); {виведення елемента матриці на екран}

writeln; {виведення порожнього рядка з метою відділити виведену інформацію}

writeln;

end;

writeln;

writeln('----Vector----') ; {виведення повідомлення}

adr:=1; {надаємо змінній adr :=1 початкового значення. Змінна передбачена для фіксування в ній адреси першого за порядком стовпця матриці з найменшою сумою елементів. Таким чином, надаючи їй значення 1, припускаємо що перший стовпець має найменшу суму елементів}

For j:= 2 to n do begin {цикл перебігу матриці по стовпцям. Значення змінної j буде вказувати адресу стовпчика, що перевіряється. Змінна приймає значення від 2 до п.}

sum1:=0;sum2:=0; {початок перевірки кожного нового стовпчика матриці, тобто після кожної зміни значення j змінним sum1: =0;sum2:=0; max:=a[1,adr];am:=1 надаємо початкових значень}

max:=a[1,adr];am:=1;

For i:= 1 to n do begin {цикл перебігу j- го стовпчика поелементно, в якому відбувається утворення сум елементів стовпчиків}

sum1:=sum1+a[i,adr]; {sum1- сума елементів стовпчика матриці з адресою adr }

sum2:=sum2+a[i,j]; {sum2 - сума елементів j-го стовпчика матриці}

if max<a[i,adr] then begin {знаходження найбільшого елемента та його адреси стовпчика матриці з адресою adr } {відбувається порівняння значень елементів стовпчика зі значенням змінної max. І якщо буде знайдено елемент стовпчика більший за значенням від змінної max, то відбувається надання змінній max значення цього елемента та фіксування в змінній am адреси цього елемента}

max:=a[i,adr];

am:=i;

end;end;

ifsuml>sum2 {відбувається порівняння значень сум}

then adr:=j;...