Принципи локалізації програмного забезпечення

Теоретичні відомості щодо головних принципів локалізації програмного забезпечення, основні технологічні способи його здійснення. Труднощі, пов`язані з цим процесом. Перекладацький аналіз україномовної локалізації програм XnView і VSO Image Resizer.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ВСТУП

В умовах євроінтеграції, політики мультикультуралізму та глобалізації першочерговим є завдання поширення інформації. В умовах науково-технічного прогресу поширення інформації відбувається здебільшого на електронному рівні, тому процес пристосування різних видів інформації до потреб користувачів з тієї чи іншої країни відбувається також на цьому рівні. На сучасному етапі провідну роль в процесі пристосування даних грають перекладачі, які займаються локалізацією програмних продуктів. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджується способи локалізації не лише за допомогою відповідного програмного забезпечення (SDL Passolo, MemoQ тощо), а й не програмні способи локалізації. Слід відмітити, що наразі немає авторитетних наукових джерел з цього питання, тому що наразі ним займаються саме перекладачі-практики, а не теоретики, тому інформацію з даного питання можна знайти на різноманітних форумах і на особистих блогах, а також у наукових часописах вищих навчальних закладів. Найвпливовішими працями на тему локалізації ПО на українських теренах є статті Ю. Онищенко та В. Вострєцової.

Теоретичне та практичне значення дослідження полягає в знаходженні та створенні нових способів і прийомів локалізації програмного забезпечення англійською мовою та його популяризації.

Актуальність даної теми, як вже зазначалося вище, зумовлена процесами глобалізації та міжнародної інформаційної інтеграції, які вимагають поширення програмного забезпечення за межі одного мовного середовища.

Мета роботи - дослідити основні принципи локалізації програмного забезпечення на прикладі двох програм.

Завданнями роботи є:

1. Знайти приклади локалізованих програмних продуктів.

2. Якщо можливо, зв`язатись з локалізаторами цих програм, і дізнатись за допомогою якого інструменту локалізації була здійснена локалізація та які причини зумовили вибір певного інструменту.

3. Здійснити порівняльний елементів програмного інтерфейсу, а саме текстового наповнення за їх філологічними та технологічними характеристиками.

4. Визначити рівень релевантності локалізації за такими критеріями:

­ коректна робота програми після локалізації;

­ відсутність пробілів у локалізації;

­ релевантний переклад термінів;

­ раціональне використання поля рядку;

­ зрозумілість інтерфейсу для користувача.

Об`єктом дослідження є текстові елементи програмного інтерфейсу та їх функціональність.

Предметом дослідження є особливості перекладу елементів програмного інтерфейсу і його функціональності після здійснення локалізації.

Методика дослідження - робота виконана комплексною методикою з використанням методів порівняльного аналізу, синтезу, аналогій та абдукції.

РОЗДІЛ 1. ФОНОВІ ЗНАННЯ ПРО ЛОКАЛІЗАЦІЮ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

локалізація програмний забезпечення

Слід пам`ятати, що локалізація включає в себе не лише переклад тексту, а й багато технологічних факторів. Тому для здійснення локалізації перекладач має володіти більшою компетенцією, яка передбачає знання не лише з філології, а й з інформатики, лінгвокраїнознавства та ряду прикладних наук.

1.1 Фонові знання про основні принципи локалізації програмного забезпечення

Локалізація - приведення програмного продукту у відповідність із законами та іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що діють в країні, для якої вона проводиться. Завданням перекладача є не лише переклад українською мовою, а й перевірка роботи елементів інтерфейсу, веб-сайтів, звіркою термінології, редагуванням, порівнянням текстів, пошуковою оптимізацією та ін. [14, с. 3]

Виділяють три рівні локалізації:

1. Забезпечення підтримки мови і національних стандартів - необхідний мінімум, щоб програма могла виконувати свої функції в іншій країні. Цей рівень, зокрема, включає в себе такі аспекти:

- коректна робота в локалізованої операційній системі.

- виведення на екран символів мови.

- інші маніпуляції з мовою - введення тексту, алфавітне сортування, рядкові операції і т. д.

- стандарти цільової країни, безпосередньо пов'язані з функціонуванням програми:

- формат дати, часу, дробових і багатозначних чисел.

- особливості правопису людських імен.

- символи валюти.

- формати паперу.

- система заходів.

- особливості законодавства.

- особливості податкової системи (номер соціального забезпечення, ідентифікаційний номер платника податків, номер паспорта.).

- в іграх для телевізійних приставок - стандарт телебачення ( PAL або NTSC).

2. Переклад текстів в інтерфейсі програми на мову перекладу, що передбачає:

- коректне вирівнювання та розміщення елементів інтерфейсу з урахуванням того, що повідомлення-рядки в різних мовах можуть мати істотно різні розміри (наприклад, типове повідомлення англійською, перекладене українською мовою, як правило, стає довшим на 30-50%).

- коректний переклад термінології. Наприклад, спірним є застосовуваний у Windows термін "оглядач", що позначає браузер.

- переклад засобів мультимедіа: якщо є текст у вигляді зображення, його треба перемалювати. Якщо є мовні повідомлення, їх треба подати у аудіо-вигляді.

3. Налаштування під цільову країну, що включають в себе:

- роботу зі словоформами.

- додаткові стандарти, які не впливають на основну функціональність програми. Наприклад: формат дати / часу в мультімедіаплеєрі, особливості типографіки.

- забезпечення інтероперабельності локалізованої програми з вихідною.

- врахування національного менталітету. Наприклад, у країнах СНД всім відома ICQ, але в дивину AOL Instant Messenger, MSN Messenger тощо. В іграх часто доводиться міняти гумор, а зрідка - навіть коректувати сюжет (наприклад, в Syberia 2 турецький іммігрант Сіркос перетворився на єврея Цукермана).

- перебудова графіки (сплеш-екранів, іконок і т. д.) під реалії іншої країни. Наприклад, у різних країнах можуть виглядати по-різному дорожні знаки, вилки та розетки, поштовий ящик. Глобус повертають до глядача тією країною, на яку розраховується продукт. В Великобританії у вимикача включеним є нижнє положення, в країнах СНД - верхнє. Втім, іконки перемальовують вкрай рідко, тому дизайнери спочатку намагаються зробити іконки якомога більше інтернаціональними.

- коригування кліпарт -бібліотек. Наприклад, додаються картинки місцевих свят. В мусульманських країнах кліпарт взагалі докорінно змінюється - вилучаються всі зображення людей і тварин, зате додаються арабески. [12]

1.2 Труднощі, пов`язані з локалізацією програмного забезпечення

Процес локалізації є набагато складнішим, ніж традиційний перелклад, оскільки включає в себе багато екстра- і металінгвістичних аспектів.

Суттєві труднощі виникають під час перекладу текстів, які містять велику кількість тегів. Такі переклади вимагають багато уваги. Звичайно є спеціальне програмне забезпечення для тестування файлів і перевірки цілісності елементів розмітки, але це не вирішує проблему повністю оскількитакі програми не мають функції автоматичного виправлененя помилок. Якщо помилка допущена у різних сегментах (текст неідентичний), доводиться виправляти її вручну. [14]

Незручності виникають під час роботи на віддалених серверах, які дуже часто перевантажені. Також суттєво гальмують роботу різноманітні «безпечні з'єднання». [25]

Також багато труднощів створює відсутність адекватної української термінології. Часто перекладачам доводиться вигадувати терміни, які не завжди є релевантними, якщо перекладач не обізнаний в тій чи іншій галузі. [26]

Спірним питанням є правила правопису. Сьогодні існує щонайменше два погляди на цю проблему:

- дотримуватись чинного правопису, тому що він є офіційно затверджений Верховною Радою України.

- дотримуватись правопису 1999 року та його варіантів [11]. Чи має право на існування українська локалізація програми, у якій використано офіційно ще не прийнятий правопис, поки що залишається спірним питанням.

Багато перекладачів схильні перекладати інтуїтивно, і не задумуються, яким правописом користуватися. Саме цей третій варіант є найбільш небезпечним:інтуїтивне написання слів веде до плутанини і неузгодженості між мовами різних програм, бо це найчастіше стосується не тільки правил правопису, а й решти мовних аспектів локалізації. Найдоцільнішими джерелами правопису є «Орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду» (який, зокрема, надає таблиці відмінювання) та Англо-українські словники, що подані на сайті e2u.org.ua. [11]

1. Локалізація - це не лише переклад, а також доведення програмних продуктів до відповідності місцевим стандартам - нормам, правилам, нормативам країни, для ринку якої виконується переклад.

2. Виділяють три рівні локалізації: забезпечення підтримки мови і національних стандартів, переклад текстів в інтерфе...