Особливості використання системи Google Translator Toolkit сучасним перекладачем

Причини та історія виникнення машинного перекладу. Його функції, можливості, переваги та недоліки. Основні підходи до автоматичного перекладу. Принцип роботи Google Translator Toolkit, порівняння системи з її аналогами та іншими онлайн-сервісами.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра прикладної лінгвістики

ДИПЛОМНА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ GOOGLE TRANSLATOR TOOLKIT СУЧАСНИМ ПЕРЕКЛАДАЧЕМ

Виконав студент 55 групи

інституту іноземної філології

спеціальності “прикладна лінгвістика”

Кобак Микола Васильович

ЛУЦЬК 2013

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ I. РОЛЬ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
• 1.1 Причини та історія виникнення машинного перекладу
• 1.2 Критерії класифікації систем машинного перекладу
• РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО АВТОМАТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ
• 2.1 Системи прямого машинного перекладу
• 2.2 Системи з використанням трансферу (Tranfer-based MT)
• 2.3 Системи з використанням проміжної мета-мови (Interlingua)
• 2.4 Переклад на основі зразків (EBMT)
• 2.5 Статистичний машинний переклад (SMT)
• РОЗДІЛ III. АВТОМАТИЗОВАНИЙ ПЕРЕКЛАД
• 3.1 Основні поняття, що стосуються автоматизованого перекладу
• 3.2 Системи на основі пам'яті перекладів
• РОЗДІЛ IV. GOOGLE TRANSLATOR TOOLKIT ЯК ПОЄДНАННЯ СИСТЕМ ОБОХ ТИПІВ
• 4.1 Система Google Translate як компонент Google Translator Toolkit
• 4.2 Порівняння системи Google Translate з іншими онлайн-сервісами
• 4.3 Принцип роботи Google Translator Toolkit
• 4.4 Порівняння системи Google Translator Toolkit з його аналогами
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ
• ВСТУП
• Ця робота присвячена дослідженню систем автоматичного та автоматизованого перекладу, зокрема Google Translate та Google Translator Toolkit.

Однією з тенденцй розвитку сучасного суспільства є процес глобалізації, який призводить спрощення міжнародних зв'язків. Розвиток Інтернету забезпечує майже всі необідні умови для спілкування між людьми з різних держав. Однак мовний бар'єр дуже сповільнює його розвиток. За допомогою традиційного перекладу його подолати немождиво, тому що обсяг перекладів постійно зростає, і навіть збільшення кількості кваліфікованих фахівців не зможе вирішити проблему.

Системи машинного перекладу в певній мірі долають мовний бар'єр у спілкуванні. Хоча машинний переклад і не може замінити традиційний, він допомагає фахівцям справитися в великою кількістю перекладів.

Отже, актуальність дослідження полягає в необхідності виявлення особливостей роботи з програмами автоматичного та автоматизованого перекладу.

Об'єктом дослідження є онлайн-сервіси машинного перекладу: Google Translate, Google Translate Toolkit, Pragma Online, Wordfast Pro, OmegaT, Bing Translator та інші, а предметом -- особливості використання системи Google Translator Toolkit.

Мета даного дослідження полягає у вивчені особливостей роботи з системою Google Translator Toolkit, проаналізувати її ефективність в порівнянні з іншими сервісами.

Мета дослідження передбачає необхідність вирішення конкретних завдань:

· розглянути підходи до реалізації перекладу у СМП;

· описати онлайн-сервіси перекладу, їх фунції, можливості, переваги та недоліки;

· порівняти систему Google Translate Toolkit з іншими системами машинного перекладу.

Матеріалом дослідження послужили переклади газетної статті за допомогою систем машинного перекладу.

Новизна дослідження зумовлена стрімким ростом потреби у перекладах, а також збільшенням кількості систем автоматичного та автоматизованого перекладу, тому необхідне дослідження особливості роботи та використання цих систем.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи: емпіричний, елементарно-теоретичний, метод системного аналізу та метод аналізу і порівняння.

Теоретична цінність роботи полягає у її частковому внеску в дослідження систем машинного перекладу і особливостей роботи з ними.

Практична цінність дослідження полягає у можливості його використання при написанні дипломних та курсових робіт. Вона також може слугувати як посібник при покупці перекладачем певного програмного продукту.

Обсяг та структура дослідження. Робота містить 53 сторінки, складається з вступу, чотирьох розділів і висновків. В кінці роботи поданий список додатків.

РОЗДІЛ I. РОЛЬ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

1.1 Причини та історія виникнення машинного перекладу

Переклад різноманітних видів документації з однієї мови на іншу є важливою частиною науково-технічного прогресу. Кількість перекладів, що виконуються у промислово розвинених країнах продовжує постійно зростати. В еру глобалізації першочерговим завданням постає переклад рiзноманiтної технічної та комерційної документації на мови країн-iмпортерiв продукції. Воно ускладнюється специфікою іноземних мов i жорсткими вимогами до якості такого перекладу, що має в цих випадках міжнародне значення.

Все ще залишаючись двомовною країною, Україна мусить вирішити декілька проблем у сфері перекладу iнформацiї: переклад з іноземних мов на українську та російську і навпаки, а також забезпечити якісний переклад між двома даними мовами.

Важко переоцінити актуальність i складність цих проблем. Одним із першочергових завдань є переклад державного патентного фонду України, який складається з мільйонів документів. Для виконання даної роботи потрібно створити термiнологiчнi стандарти українською мовою та двомовнi словники і зробити це потрібно якнайшвидше, інакше українська мова матиме статус державної на свiтовому iнформацiйному ринку, а це одна з причин, що ізолює нашу державу від світового співтовариства.

Одним з найуспішніших рішень подолання мовного бар'єру стало утворення сфери машинного перекладу -- галузі комп'ютерної лiнгвiстики, що сформувалася з середини 50-х років у США i СРСР).

Машинний переклад (Machine Translation, MT) - це спосіб перекладу текстів з однієї мови на іншу, з використанням як апаратних, так і програмних комп'ютерних засобів.

Сфера машинного перекладу має такі ознаки:

· постійне збільшення кількості користувачів i виробників систем машинного перекладу (далі -- СМП);

· великою кількістю способів організації СМП;

· використанням найновіших інформаційних засобів, в тому числі ПК, мережі Інтернет для реалiзацiї СМП.

Чарльз Беббідж, один із засновників комп'ютерних дисциплін, видатний математик XIX століття, намагався переконати британський уряд у необхідності фінансувати його дослідження щодо розробки "обчислювальної машини". За його задумом, колись ця машина зможе здійснювати переклад з однієї на іншу мову, проте його проект залишився нездійсненним.

Протягом XX століття відбувся інформаційний бум -- стрімко зросла кількість науково-технічної інформації. На початку 50-х років XX ст. ідеї машинного перекладу (МП) чи автоматичного перекладу (АП), тобто з мінімальною участю людини чи без неї, стали об'єктом дослідження лінгвістики та прикладних математичних дисциплін, що було зумовлено практичними потребами обміну інформацією. Причинами такої зацікавленості була нестача кількості перекладачів для оперативного перекладу великої кількості науково-технічної літератури. Важливою сферою використання обчислювальної техніки МП так і не став, що було зумовлено її недостатнім розвитком, нестачею комп'ютерів, їх невеликою обчислювальною потужністю, складністю створення програм, малою кількістю кваліфікованих працівників, здатних ними послуговуватися та колективним використанням його ресурсів. Ці обставини не дозволяли проводити експериментальні дослідження та втрачалася оперативність перекладу. Важливою причиною було недостатнє вивчення формальних аспектів природних мов. Через це МП залишався в основному лише цікавою галуззю досліджень.

Формально 1949 рік прийнято вважають початком епохи машинного перекладу, коли відомий американський спеціаліст з дешифрування Уоррен Уївер, директор відділення природничих наук Рокфелерівської фундації написав листа Норберту Вінеру в березні того ж року і порівняв завдання перекладу з процесом дешифрування текстів. В результаті нетривалої наукової дискусії з'явився меморандум, який було розіслано двомстам спеціалістам у галузі лінгвістики, дешифрування та теорії програмування, в якому теоретично обґрунтувано принципову можливість створення систем машинного перекладу.

У 1954 р. відбувся «Джорджтаунський експеримент». Джорджтаунський університет спільно з IBM представили перший електронний перекладач - російсько-англійську систему IBM Mark II, яка містила словник з 250 одиниць і 6 граматичних правил. Хоча можливості цієї системи були обмежені, вона послужила стимулом для подальшого розвитку галузі [22, 4-8].

У 1966 році, приблизно через десять років після проведення Джорджтаунського експерименту відбулося засідання консультативного комітету з опрацювання природних мов (ALPAC) при Національній академії наук США. Згідно з її доповіддю, жодна із запропонованих СМП...