Мережеві програмні засоби

Загальні відомості та характеристика локальних обчислювальних мереж. Огляд мережевих архітектур: Ethernet, Token Ring, ArcNet. Підключення мережі за технологією Ethernet. Різноманітне активне мережеве обладнання: повторювач, концентратор, комутатор.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ЗМІСТ

1. Вступ

2. Спеціальна частина

2.1 Загальні відомості та характеристика локальних обчислювальних мереж

2.2 Огляд мережевих архітектур: Ethernet, Token Ring, ArcNet

2.2.1 Технологія Ethernet6

2.2.1.1 Технологія FAST ETHERNET

2.2.3 Технологія ArcNet

2.2.4 Технологія Token Ring

3. Технологічний процесс

3.1 Підключення мережі за технологією Ethernet

4. Організація праці та робочого місця. раціональні прийоми виконання робіт

4.1 Потенційно небезпечні і шкідливі виробничі чинники

4.2 Забезпечення електробезпеки

5. Техніка безпеки при виконанні робіт

Висновки

Список використаної літератури

 1. ВСТУП

Локальна мережа являє собою систему розподіленої обробки інформації, принаймні двох комп'ютерів, взаємодіючи з допомогою спеціальніх засобів зв'язку. Комп'ютери, які є членами спілки, виконують широкий спектр функцій, найбільш Важливими з яких є: організація доступу до мережі; контроль інформації; підготування обчислювальні ресурси та услуг для абонентів. У свою чергу топологія комп'ютерної мережі відображає структуру зв'язків між її основними функціональними елементами.Залежно від розглянутих компонентів, прийнято розрізняти фізичну і логічну структури локальних мереж. 

Фізична структура визначає топологію фізичних з'єднань між комп'ютерами. 

Логічна структура визначає логічну організацію взаємодії комп'ютерів між собою. 

Доповнюючи один одного, фізична і логічна структури дають більш повне уявлення про комп'ютерну мережу.

Під мережними технічними засобами маються на увазі різні фізичні пристрої, що забезпечують об'єднання комп'ютерів у єдину комп'ютерну мережу.

Протоколи являють собою правила взаємодії функціональних елементів мережі.

Інтерфейси - засобу сполучення функціональних елементів мережі. Слід звернути увагу, що в якості функціональних елементів можуть виступати як окремі пристрої, так і програмні інтерфейси.

Мережеві програмні засоби здійснюють управління роботою комп'ютерної мережі та забезпечують відповідний інтерфейс з користувачами. До мережевих програмних засобів відносяться мережні операційні системи та допоміжні (сервісні) програми.

Кожна зі складових локальних мереж характеризує її окремі властивості, і лише їх сукупність визначає всю мережу в цілому.

2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Загальні відомості та характеристика локальних обчислювальних мереж

Вимогами, що висуваються до сучасних комп'ютерних мереж, є такі:

1. Продуктивність мережі характеризують час реакції; пропускна здатність; затримка передавання:

- час реакції визначається як інтервал часу між виникненням запиту користувача до якої-небудь мережевої служби й одержанням відповіді на цей запит. Значення цього показника залежить від типу служби, до якої звертається користувач; від того, який користувач і до якого сервера звертається, а також від поточного стану елементів мережі - завантаженості сегментів, комутаторів і маршрутизаторів, через які проходить запит, завантаженості сервера і т. п.;

- пропускна здатність відображає обсяг даних, переданих мережею або її частиною за одиницю часу. Пропускна здатність вимірюється у бітах за секунду або в пакетах за секунду;

- затримка передавання визначається як затримка між моментом надходження пакета на вхід якого-небудь мережевого пристрою або частини мережі й моментом появи його на виході цього пристрою. Цей параметр продуктивності за змістом близький до реакції мережі, але відрізняється тим, що завжди характеризує лише мережеві етапи оброблення даних, без затримок оброблення комп'ютерами мережі. Пропускна здатність і затримки передавання є незалежними параметрами, тобто мережа може мати, наприклад, високу пропускну здатність, але вносити значні затримки при передаванні кожного пакета;

2. Надійність і безпека:- для оцінення надійності використовується коефіцієнт готовності, який означає частку часу, протягом якого система може бути використана. Готовність може бути збільшена шляхом введення надмірності в структуру системи: ключові елементи системи повинні існувати в кількох екземплярах, щоб при відмові одного з них функціонування системи забезпечували інші;

- іншим аспектом загальної надійності є безпека (security), тобто здатність системи захистити дані від несанкціонованого доступу;

є відмовостійкість (fault wrance). У мережах під відмовостійкістю розуміється здатність системи приховати від користувача відмову окремих її елементів. У відмовостійкій системі відмова одного з її елементів призводить до деякого зниження якості її роботи, а не до повної зупинки;

3. Розширюваність і масштабованість:- розширюваність (extensibility) означає можливість порівняно легкого додання окремих елементів мережі (користувачів, комп'ютерів, додатків, служб), нарощування довжини сегментів мережі й заміни існуючої апаратури більш потужною. При цьому принципово важливо, що легкість розширення системи іноді може забезпечуватися в деяких досить обмежених межах;

4. Прозорість (transparency) мережі досягається в тому випадку, коли мережа подається користувачам не як безліч окремих комп'ютерів, зв'язаних між собою складною системою кабелів, а як єдина традиційна обчислювальна машина із системою поділу часу. Прозорість може бути досягнута на двох різних рівнях - на рівні користувача й на рівні програміста. На рівні користувача прозорість означає, що для роботи з віддаленими ресурсами він використовує ті ж команди й звичні йому процедури, що й для роботи з локальними ресурсами. На програмному рівні прозорість полягає в тім, що додатку для доступу до віддалених ресурсів потрібні ті ж виклики, що й для доступу до локальних ресурсів;

5. Керованість мережі зумовлює можливість централізовано контролювати стан основних елементів мережі, виявляти й розв'язувати проблеми, що виникають при роботі мережі, виконувати аналіз продуктивності й планувати розвиток мережі. В ідеалі засоби управління мережами являють собою систему, що здійснює спостереження, контроль і управління кожним елементом мережі - від найпростіших до найскладніших пристроїв, при цьому така система розглядає мережу як єдине ціле, а не як розрізнений набір окремих пристроїв;

6. Сумісність означає, що мережа здатна містити в собі найрізноманітніше програмне й апаратне забезпечення, тобто в ній можуть співіснувати різні операційні системи, що підтримують різні стеки комунікаційних протоколів, і працювати апаратні засоби й додатки від різних виробників.

Усі мережі мають деякі спільні компоненти, функції та характеритики.

Мережева технологія - це узгоджений набір стандартних протоколів та програмно-апаратних засобів, що їх реалізують, достатній для побудови локальної обчислювальної мережі. Мережеві технології називають базовими технологіями або мережевою архітектурою локальних мереж. Мережева технологія або архітектура визначає топологію і метод доступу до середовища передавання даних, кабельну систему або середовище передавання даних, формат мережевих кадрів, тип кодування сигналів, швидкість передавання в локальній мережі. У сучасних локальних обчислювальних мережах значного поширення набули такі технології або мережеві архітектури, як: Ethernet, Token Ring, Arcnet, FDDI, SNA, Internet, Wi-Fi.

2.2 Огляд мережевих архітектур: Ethernet, Token Ring, ArcNet

2.2.1 Технологія Ethernet

Технологія Ethernet (рис. 2.1) була розроблена групою американських учених у 70-х роках XX ст

Рис. 2.1 Мережа Ethernet

Мережі Ethernet призначені для з'єднання робочих станцій до локальної мережі зі швидкістю передавання до 1 Гбіт/с. Для каналів зв'язку використовуються коаксіальний кабель, кручена пара та оптоволоконний кабель. Якщо застосовується кручена пара, мережа конфігурується як «зірка», якщо коаксіальний кабель - як «шина». Існує кілька систем: 10Base2 - тонкий Ethernet, ThinNet, 10Base5 - товстий Ethernet, ThickNet, 10BaseT - Ethernet на основі крученої пари, 10BaseF - оптоволоконний Ethernet, 100BaseT - Fast Ethernet, швидкий Ethernet, Gigabit Ethernet, Радіо-Ethernet, які відрізняються: довжиною сегмента; кількістю робочих станцій, які можна підключити до сегмента засобом підключення до кабелю.

Для підключення станцій до кабелів використовуються трансівер та адаптер. Трансівер забезпечує прийом та посилення електричних сигналів, які надходять з кабелю, та передає їх у зворотному напрямку до коаксіального кабелю та мережевого адаптера. Довжина кабелю між адаптером та трансівером може досягати 50 м. Довжина сегмента залежно від типу системи коливається у межах 185 - 500 м; кількість робочих станцій, які можна підключити до одного сегмента, - 30 - 100.

Використання спеціальних пристроїв-повторювачів (вони виконують повторення та посилення прийнятого сигналу, який «затухає» під час передавання на великі відстані) дозволяє з'єднати до п'яти сегментів мережі. Таким чином, максимальна довжина мережі Ethernet 10B...