Визначення, властивості та види інформації. Види джерел інформації та їх використання у наукових дослідженнях. Завданням інформаційного забезпечення - інформування науковців про стан об'єктів, що досліджуються. Методика роботи над літературними джерелами.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Львівський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управління при Президентові України

Кафедра кадрової політики і державної служби

Контрольна робота

з дисципліни

"МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ТА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ"

на тему

"Інформаційне забезпечення наукових досліджень"

Виконав:

слухач групи ДСз - 21 Чучман В.Я.

Перевірив:

Доцент Микитишин Л.Р.

Львів - 2014

Зміст

• Вступ
• 1. Визначення, властивості та види інформації
• 2. Види джерел інформації та їх використання у наукових дослідженнях
• 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень
• 4. Порядок обробки та групування інформації
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково-технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% - від інтуїції. Інформація - це певні відомості про об'єкти, явища навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку. Отримання, поширення й використання інформації мають суттєвий вплив на розвиток науки.

Розвиток продуктивних сил суспільства і виробничих відносин зумовлює вдосконалення та розширення наукових досліджень, створення та впровадження прогресивних інформаційних технологій, які особливо швидкими темпами поширюються у народному господарстві при формуванні ринкових відносин. Суть цих технологій полягає у застосуванні прогресивних засобів і методів обробки даних, створенні цілісних технологічних систем, спрямованих на передавання, збирання та відображення інформаційного продукту (ідей, знань, комерційних даних).

Сучасний розвиток науки вимагає інформатизації усіх ланок наукового процесу. У першу чергу це стосується впровадження автоматизованих технологій у процеси накопичення, обробки, зберігання та розповсюдження наукової інформації.

1. Визначення, властивості та види інформації

У широкому розумінні інформація - це знання, відомості, дані, які отримуються та нагромаджуються в процесі розвитку науки та в практичній діяльності людей; у вузькому розумінні - це дані, які є об'єктом обробки, передачі та зберігання.

У загальному розумінні під терміном "інформація" розуміють певні відомості, які є зрозумілі і корисні для користувача. Іншими словами, інформація - це комплекс нових знань щодо явищ і подій дійсності, які отримує споживач (суб'єкт) у процесі своєї діяльності.

В залежності від галузі використання термін "інформація" одержав безліч визначень, зокрема:

відомості або повідомлення про щось (побутове);

роз'яснення, виклад;

оригінальність, новизна;

комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);

позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);

міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглон);

відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо [8, с.56]

універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);

документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України "Про інформацію") [12].

Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

Наукова інформація - це сукупність будь-яких відомостей про стан і зміни параметрів об'єктів дослідження або відповідності їх нормативно-правовим актам; одне із загальних понять науки - це нові відомості про навколишній світ [1, с.11].

Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

Цінність інформації - визначається ступенем її корисності для кожного окремого користувача.

Достовірність - відповідність отриманої інформації об'єктивній реальності навколишнього світу.

Актуальність - це міра відповідності цінності та достовірності інформації поточному часу (певному часовому періоду)

Інші властивості інформації:

суспільна природа - джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства;

мовна природа - інформація виражається за допомогою мови - знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови;

дискретність - одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту - поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо;

старіння - головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно передавати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення);

розсіювання - існування у багатьох джерелах;

незалежність від творців;

невідривність від мови носія.

Види інформації:

1. За формою подання:

текстова;

числова;

графічна;

звукова;

2. За призначенням:

масова;

спеціальна;

особиста;

3. За характером виникнення:

первинна;

вторинна.

Залежно від ознак, які відображають властивості об'єктів, виділяють такі види інформації: природничо-наукова; техніко-технологічна; економічна; соціально-політична.

Основна роль інформації у дослідженнях полягає в тому, щоб виключити суб'єктивні судження про досліджуваний об'єкт.

Інформаціє виконує такі функції [11]:

- Інформативну;

- стимулюючу;

- орієнтуючу.

Суть інформативної функції полягає в тому, щоб дати знання, відомості про той чи інший обґєкт і предмет дослідження. Реалізація стимулюючої функції дозволяє привести дослідників до нової постановки питання, нового його вирішення, з тим, щоб вдосконалювати практику. Орієнтуюча функція відображається у положеннях, нормах, цільових настановах, які дослідники сприймають як обовґязкову суспільну регламентацію, щоб в найкоротший термін досягти необхідних наукових результатів. Всі функції інформації взаємоповґязані і в поєднанні сприяють розвитку творчості у дослідній діяльності.

При проведенні наукових досліджень інформація виконує такі функції:

- сприяє визначенню сучасних тенденцій у вирішенні даної наукової проблеми;

- дає змогу визначити актуальність, рівень розробленості даної наукової проблеми;

- надає матеріал для вибору аспектів і напрямів дослідження, його мети і завдань, а також теоретичних побудов;

- забезпечує достовірність висновків і результатів пошу...