Особливості виникнення конфліктів між державними службовцями у процесі проходження ними державної служби

Поняття та види конфліктів між державними службовцями, причини їх виникнення на робочому місці та засоби попередження. Нормативно-правові засади регулювання особистісних стосунків між державними службовцями. Аналіз конфліктів в органах внутрішніх справ.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Факультет соціології і права

Курсова робота

з дисципліни «Державна служба»

на тему: «Особливості виникнення конфліктів між державними службовцями у процесі проходження ними державної служби»

Виконала

студ. 4 курсу

групи АМ-82

Озерчук Г. І.

Перевірила

Трофіменко І. В,

Київ 2012

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ

1.1 Поняття та види конфліктів між державними службовцями

1.2 Причини виникнення конфліктів між державними службовцями на робочому місті

1.3 Засоби попередження конфліктів

РОЗДІЛ ІІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ МІЖ ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ

2.1 Законодавство України щодо основних нормативних засобів вирішення конфліктів

2.2 Підзаконні нормативно-правові акти щодо механізму запобігання конфліктів у діяльності державних службовців

2.3 Проектні зміни щодо вдосконалення діючого законодавства України в питаннях регулювання стосунків між державними службовцями

РОЗДІЛ ІІІ. КОНФЛІКТИ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ: АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВИРІШЕННЯ

3.1 Причини виникнення конфліктних ситуацій між державними службовцями в органах внутрішніх справ

3.2 Негативні наслідки конфліктів між службовцями в органах внутрішніх справ

3.3 Пропозиції щодо усунення та запобігання конфліктів між службовцями органах внутрішніх справ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У сучасному українському суспільстві на конституційних засадах проголошено прагнення до розвитку і зміцнення демократичної, соціальної, правової держави. Але, разом з тим, все більше виявляється невідповідність нормативно-законодавчої бази із тими сферами, які вона повинна регулювати. Практичні завдання з реформування державної служби в Україні обумовлюють напрям подальшої інтеграції до європейського демократичного простору. Зокрема, актуальним є вивчення практики розробки національного кодексу етики державних службовців і формування етичної інфраструктури державної служби, з'ясування ролі в цьому процесі політичних лідерів держави, осмислення досвіду добору кадрів, їх атестації і кар'єрного просування за морально-професійними якостями, аналіз системи неперервної етичної освіти на робочому місці, методів стимулювання, а також інструментів і процедур, які врегульовують небажану поведінку, конфлікті ситуації тощо [40].

Вивчення теоретичних та практичних основ функціонування державної служби сьогодні дозволяє: підняти авторитет і зміцнити імідж державної служби; оцінювати якість та ефективність державної служби; запроваджувати інноваційні підходи в реалізацію основних функцій; вибрати державним службовцям оптимальну модель поведінки, яка передбачає дотримання гуманних нормативів, конкретності поведінки, дотримання законів, що дозволить зміцнити повагу і довіру до державного службовця [18, с. 15].

Актуальність даної теми полягає у тому, що інститут державної служби покликаний підтримувати певний порядок у суспільстві шляхом «забезпечення ефективної роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції», та відповідно намагатися бути прикладом належного функціонування як певного утворення [3]. Адже наявність невідповідності між приписами щодо діяльності самої державної служби та реальним станом її функціонування викликає сумнів у тому, чи може взагалі цей інститут ефективно сприяти на роботу державних органів. Наявність конфліктних ситуацій, що виникають при зіткненні власних інтересів службовців свідчить про те, що українське законодавство не є досконалим в даному напрямку і потребує доробок та уточнень.

Метою даної роботи є аналіз ґенезу конфліктів між державними службовцями у процесі проходження ними державної служби, дослідження можливих шляхів вирішення та запобігання конфліктів у державних установах. Ця мета буде досягатися через вирішення низки задач:

1. на підставі системно-структурного аналізу розкрити поняття та здійснити класифікацію конфліктів між державними службовцями

2. проаналізувати, які ситуації передують виникненню конфліктів між державними службовцями;

3. розкрити наслідки конфліктів як для державного службовця, так і для державної служби загалом;

4. визначити на підставі чинного законодавства, які існують засоби попередження конфліктів між службовцями;

5. дослідити, чи належним чином втілюються на практиці нормативно-правові документи, які регулюють особистісні стосунки між службовцями;

6. запропонувати власні пропозиції щодо попередження та усунення конфліктів між державними службовцями на прикладі конкретної державної установи.

Об'єктом дослідження є особистісні стосунки між державними службовцями під час виконання службових обов'язків.

Предметом дослідження є особливості виникнення конфліктів між державними службовцями у процесі проходження ними державної служби.

У сучасній практиці використовуються різні форми роботи з конфліктами. З одного боку, подібна різноманітність надає державним службовцям широкий вибір у підході до управління конфліктом, з іншого - існує складність при виборі найоптимальнішого способу врегулювання конфлікту. Для подолання подібних ускладнень слід розглядати процес управління конфліктом з точки зору системного підходу. Отже, методологічну основу даної роботи складає системний підхід. Процес конфлікту у певному сенсі можна асоціювати з системою: системою функціонування структурних компонентів конфлікту; системою відносин між державними службовцями певного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації (у разі міжособистісного конфлікту); системою відносин державного службовця до самого себе, до ролей (і між ролями), які він виконує у суспільному, професійному житті (у разі внутрішньоособистісного конфлікту); чи системою відносин між колективами державних службовців (у разі міжгрупового конфлікту) тощо [48, с. 24].

Для написання курсової роботи було використано наступні методи: метод систематизації при отриманні відомих даних про конфлікти в державних організаціях, метод абстрагування як спосіб відвернення від неістотних властивостей і звернення уваги саме на дослідження тих особливостей та сторін конфлікту, які цікавлять нас в рамках обраної теми, метод узагальнення як спосіб поєднати проблему існування конфліктів в середині будь-якої державної організації. За допомогою загальнонаукових методів індукції та дедукції виконано спробу встановити причинно-наслідковий зв'язок виникнення конфлікту в державній організації між її службовцями.

Дана проблема була досить глибоко розроблена на теоретичному рівні такими авторами як Л. Козер, М. Фоллетт, Р. Дарендорф, М. Дойч. До вітчизняних дослідників, які намагалися вирішити дану проблему можна віднести Т. Василевську, І. Лопушинського, В. Малиновського, Т. Мотренко, О. Оболенського, М. Рудакевич, В. Васильєва, Н. Деханова, Ю. Холоденко, М. Логунову, М. Пірен та інші.

Дана робота може знайти практичне застосування під час наукових конференцій з приводу даної теми, для підготовки на семінарські заняття з курсу «Державна служба», допомогти державним службовцям і їх керівникам більш глибоко зрозуміти причини виникнення конфліктів в організації та знайти можливі шляхи їх запобігання, а також бути підґрунтям для вирішення конфліктних ситуацій в державних організаціях та установах.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ

1.1 Поняття та види конфліктів між державними службовцями

Державна служба як складний і специфічний вид управлінської діяльності висуває різноманітні вимоги до державних службовців залежно від їх посад, характеру та змісту роботи, яку вони виконують. Це досить широкий набір професійних, організаційних, морально-етичних, культурних якостей, норм і принципів поведінки, з яких складається образ державного службовця, культура його управлінської діяльності. Формування ефективних взаємовідносин у державно-управлінській діяльності, яка передбачає постійні контакти у сфері «людина - людина», «людина - колектив» великою мірою залежить від врахування психологічних закономірностей, які діють у системі суспільних відносин і володіння державними службовцями психологічними засобами управлінського спілкування і впливу. Це є важливою складовою культури державного управління [30, с. 113].

Формування, реалізація та припиненн...