Суб’єкти цивільного права
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИМіжнародний науково-технічний університетЧернігівський інститут інформації, бізнесу і праваФакультет лінгвістики і праваКУРСОВА РОБОТАз предмету: «Цивільне право України»на тему: «Суб’єкти цивільного права»Студентки III курсу, групи П-052Спеціальність: 6.030401 “Право”Пилипенко О.М.Науковий керівник:Товчко А.О.Чернігів 2007ПЛАНВступРозділ 1. Загальні положення щодо суб’єктів цивільного праваРозділ 2. Фізичні особи як суб’єкти цивільного праваПравоздатність фізичних осіб, її змістПоняття дієздатності фізичної особи та її видиОбмеження дієздатності фізичної особи та визнання її недієздатною, правові наслідкиВизнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою, правові наслідкиРозділ 3. Юридичні особи як суб’єкти цивільного праваПоняття і ознаки юридичної особиЦивільна правосуб’єктність юридичної особиКласифікація та види юридичних осібСтворення та припинення діяльності юридичних осібВисновкиСписок використаної літературиВступЗ юридичної точки зору, суб’єкт – це особа чи організація як носій певних прав та обов’язків.Характер взаємовідносин держави з особою являється важливим показником стану суспільства в цілому, цілей і перспектив його розвитку. Неможливо зрозуміти сучасне суспільство і сучасну людину без вивчення різноманітних відносин людей з державою.Питання прав і свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.Свобода людини — є вихідне поняття проблеми прав людини і громадянина. Розрізняють права людини природні, тобто пов'язані з самим її існуванням і розвитком, і набуті, які в основному характеризують соціально-політичний статус людини і громадянина (інститут громадянства, право на участь у вирішенні державних справ тощо).Зрозуміло, що за відсутності у людини свободи вона не може володіти і реально користатися своїми правами. Саме свобода створює умови для реального набуття прав та їх реалізації. З іншого боку, права людини закріплюють і конкретизують можливість діяти у межах, встановлених її правовим статусом.Теорія права і правова практика розрізняють поняття «права людини» і «права громадянина». У першому випадку мова йде про права, пов’язані з самою людською істотою, її існуванням та розвитком. Людина як суб’єкт прав і свобод тут виступає переважно як фізична особа.За Конституцією України до цього виду прав належать: право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32) тощо.Що ж до прав громадянина, то вони зумовлені сферою відносин людини із суспільством, державою, їх інституціями. Основу цього виду прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є.Права людини порівняно з правами громадянина пріоритетні. Адже права людини поширюються на всіх людей, які проживають у тій або іншій державі, а права громадянина — лише на тих осіб, які є громадянами певної країни. Прикладом прав громадянина, закріплених Конституцією України, є право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36), право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38), право на проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій (ст. 39), право на соціальний захист (ст. 46) тощо.Отже, дана курсова робота присвячена вивченню фізичних та юридичних осіб як суб’єктів цивільного права України.Розділ 1. Загальні положення щодо суб’єктів цивільного праваСуб'єктами цивільного права є фізичні та юридичні особи. Фізичною особою є кожна окрема людина, що виступає як учасник цивільних відносин ст. 24 Цивільного Кодексу України.Поняття «фізична особа» і «людина» взаємопов’язані, але не тотожні.Фізична особа – це завжди лише людина.Проте людина може бути, а може і не бути учасником цивільних відносин. Крім того, людина може розглядатися як суб’єкт права, а може бути предметом наукового дослідження або розглядатися як об’єкт впливу і іншій системі суспільних відносин.Фізична особа має індивідуальні природні властивості і громадянські характеристики.Так, визнання почерку однією з основних властивостей індивідуальності зумовило потребу підпису договорів та інших угод.До громадських характеристик людини слід віднести її ім'я, громадянство, соціальний стан, володіння мовами тощо. Сукупність цих характеристик дає можливість називати людину громадянином.Таким чином, можна сказати, що кожний громадянин наділений природними властивостями і громадськими характеристиками, які обумовлюють можливість його участі в ци...