Аналіз законодавства в сфері стипендіального забезпечення студентів

Розвиток соціально-економічної ситуації в Україні. Нормативно-правова основа загального стипендіального забезпечення студентської молоді. Законодавче забезпечення студентів академічними стипендіями. Підстави призначення та розміри соціальних стипендій.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Юридичний факультет

Кафедра цивільного та трудового права

Виконання завдання для самостійної роботи з дисципліни

Право соціального забезпечення

на тему

АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА В СФЕРІ СТИПЕНДІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

Виконала

студентка 4 курсу,

4 групи

юридичного факультету

заочної форми навчання

Сидоренко А.О.

Перевірила

викладач

Ярошенко І.С.

Київ 2011р.

ВСТУП

Розвиток соціально-економічної ситуації в Україні обумовлює необхідність розробки шляхів стабілізації соціальних процесів, забезпечення якісної підготовки управлінських рішень, спрямованих на відтворення інтелектуального й трудового потенціалу суспільства. Перспективи збереження та нагромадження такого потенціалу нерозривно пов'язані з процесами соціально-економічної інтеграції молоді.

Сучасна молодіжна політика в Україні має ґрунтовну нормативно-правову базу, є системною і багатогалузевою. Вона охоплює такі важливі напрямки державної політики, як забезпечення доступності до навчання та ринку праці, благополуччя і соціально-економічні права, житло, громадянство, відпочинок, здоров'я, мобільність та багато іншого. Одночасно відповідні органи державної влади України приділяють пильну увагу аналізу становища молодих громадян, з`ясуванню тенденцій їх розвитку, прогнозуванню змін обличчя молодої генерації.

В Україні майже 10 млн. юнаків і дівчат, із них понад 1,2 млн. - студенти вузів І-ІV рівнів акредитації. Лише в м. Києві на початок 2010/2011 навчальних років налічується 47 навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 69 ІІІ-ІV рівнів акредитації. За минулий навчальний рік ВНЗ м. Києва було випущено 163,502 тис. фахівців різних спеціальностей, з них 71,2 тис. - студенти, які навчалися за кошти державного та місцевих бюджетів, з них близько 48 тисяч студентів на рік отримували стипендії. Стипендіями на початок 2011 р. були забезпечені лише 17,36 тис. студентів, що складає 35,8% від їхньої загальної кількості [1].

Стипендіальне забезпечення студентів є однією з форм їхнього соціального захисту та заохочення до навчання. Сьогодні в Україні в цілому сформовано правове поле з питань студентської молоді. Нормативно-правова база з питань підтримки студентської молоді в Україні складається з двох основних складових частин. Перша включає правові акти стосовно державної підтримки студентства, а друга - документи ювенального законодавства.

Забезпечення підтримки студентської молоді здійснюється в нормативно-правовій площині, тобто законодавством чітко визначено мету, завдання і зміст державної молодіжної політики щодо освітньої складової, оскільки саме студентство, поєднуючи відповідні категорії, є найактивнішою частиною молоді.

Базовим положенням, що визначає зміст державної політики стосовно освіти молодих громадян, є ст. 53 Конституції України, відповідно до якої “Держава забезпечує доступність і безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток вищої і післядипломної освіти різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг студентам”.

1. Нормативно-правова основа загального стипендіального забезпечення

Відповідно до вітчизняної системи освіти важливим засобом створення умов для отримання молоддю вищої освіти є державне замовлення. Статтею 23 Закону України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р.(остання редакцiя вiд 10.02.2010) передбачено, що у вищі навчальні заклади державної й комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше ніж 51% від загальної кількості. Стипендіальне забезпечення становить основу підтримки, заохочення та захисту студентів, які навчаються за державним замовленням.

Ще 1991 року, до оголошення незалежності України, було прийнято два Закони, що прямо стосувалися стипендій - засобу чи то заохочення до навчання, чи то соціального захисту або покращення якості життя молоді:

- Закон України "Про освіту" від 23 травня № 1060-XII (зі змінами);

- Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня №1282-XII (зі змінами).

В першому в пп. 9 та 12 п. 1 ст. 51 (редакція від 02.05.2011р.) йдеться про право студентів на забезпечення стипендіями (в порядку, встановленому Кабміном), та на особисту або через своїх представників участь у обговоренні та вирішенні питань призначення цих стипендій. В другому встановлювалося, що стипендії підлягають індексації як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, про що докладніше йтиметься далі.

5 травня 1993р. був прийнятий Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (остання редакцiя вiд 01.01.2011р.), що увібрав окрему статтю "Сприяння підвищенню рівня життя молоді", яка з 2004 року має поточну редакцію: "Держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму та виходячи з реальних можливостей бюджету, підвищує розміри ... стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах. Для сприяння пріоритетним напрямам розвитку суспільства та з метою заохочення молоді до активної роботи у відповідних галузях держава встановлює заохочувальні стипендії та визначає інші форми підтримки молоді згідно із законодавством. Матеріальне забезпечення, включаючи стипендії учнівської та студентської молоді, яка перебуває на повному державному забезпеченні, встановлюється на рівні прожиткового мінімуму. Порядок виплати надбавок до стипендій за успіхи в навчанні, а також підвищених стипендій для окремих категорій молоді встановлюється Кабінетом Міністрів України" (ст. 9).

У 1999 р. було прийнято Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня (зі змінами), ст. 2 якого (остання редакцiя вiд 22.05.2008р.) закріплює норму застосування прожиткового мінімуму для: "встановлення розмірів мінімальної…стипендії та інших соціальних витрат виходячи з вимог Конституції та законів України". Наступного року Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000р. (зі змінами) відніс стипендії учням професійно-технічних і студентам вищих державних навчальних закладів до державних соціальних гарантій, що встановлюються з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян (ст. 18).

Закон "Про вищу освіту" від 17.01.2002р. також підтвердив право студентів на участь в обговоренні та вирішенні питань призначення стипендій (п. 1 ст. 54) і установив, що "студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства". У п. 6 ст. 64 конкретизується, що "особи, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах державної або комунальної форми власності за денною (очною) формою навчання за кошти державного або місцевого бюджету, забезпечуються стипендіями у розмірі не менше ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Порядок призначення і виплати стипендій встановлюється Кабінетом Міністрів України".

Виконуючи покладені обов'язки Кабінет Міністрів 12 липня 2004р. приймає Постанову "Питання стипендіального забезпечення" № 882, якою затверджує “Порядок призначення і виплати стипендій”. Після прийняття цього документа (з незначними змінами у 2006р.) розмір стипендій став нараховуватися з огляду на розмір прожиткового мінімуму громадян, а це набагато спрощувало визначення розмірів стипендій у разі зміни прожиткового мінімуму. Що ж стосується стипендіального забезпечення, то з 2004 р. розмір академічних стипендій зріс більше ніж удвічі. Крім того, позитивним моментом стала урегульованість можливості отримання одночасно як академічної, так і соціальної стипендій. Але, як потім виявилося, зокрема, з 1 липня 2004 р. до 31 грудня 2007 р. стипендія (її мінімальний рівень) становила для: -студентів вузів І-ІІ рівнів акредитації - 25% розміру прожиткового мінімуму громадян; - студентів вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації - 30% розміру прожиткового мінімуму громадян.

Отже, протягом 3,5 років стипендія регулювалася та змінювалася не Урядом, а відповідно до норм діючого на той момент Державного бюджету, який указував розмір прожиткового мінімуму. Було так, що стипендія підвищувалася 3 рази на рік.

Кардинального нововведення у регулювання стипендіального забезпечення внесла Постанова КМУ від 5 березня 2008 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення" №165, якою внесено зміни до Порядку призначення і виплати стипендій та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно нині чинних норм (редакція від 05.03.2008 р.) стипендія з 1 січня 2008 р. становить не певний відсоток від прожиткового мінімуму, а визначене незмінне число:

- для учнів професійно-технічних навчальних закладів - 150 грн, із 1 вересня - 200 грн; - для...