Управління процесами створення об'єктів права інтелектуальної власності в наукових організаціях України

Україна є п'ятою за чисельністю населення європейською державою, яка до розпаду Радянського Союзу мала значний науково-технологічний потенціал завдяки цільовому фінансуванню науки, спрямування її на розвиток військового потенціалу, існуванню значного ринку інновацій на всій території СРСР після розпаду Радянського Союзу та проголошення Україною 1991 р. державної незалежності відбулася реструктуризація промислового виробництва та перерозподіл ринків інновацій. Ці об'єктивні явища призвели до негативних наслідків для науки, зокрема до зменшення обсягу фінансування наукових досліджень.

Спостерігається також тенденція до зменшення загальної чисельності зайнятих у науково-технічній сфері. Зменшується чисельність науковців і докторів наук та відбувається їх старіння.

Основними організаціями, що розроблюють об'єкти права інтелектуальної власності в Україні, є такі: інститути Національної академії наук, галузеві науково-дослідні та дослідно-конструкторські інститути, вищі навчальні заклади.

За останні 14 років найбільших втрат зазнала галузева наука. Галузі не спроможні фінансувати свої інститути, й нині розглядається питання про підпорядкування їх провідним вищим навчальним закладам. Цілком вірогідна суттєва перебудова системи Національної академії наук України, яка тепер практично перебуває на бюджетному фінансуванні, що, як ми бачили, є малим. Тому найближчим часом вона, можливо, переорієнтується на фундаментальні дослідження.

Вимальовується тенденція до зосередження науки при вищих навчальних закладах. Передумовами для цього є дедалі більший рівень фінансування, що його виділяють держава та громадяни на освіту, зосереджену у ВНЗ найбільшої чисельності науковців вищої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Наявність дешевої й потенційно привабливої «робочої сили» — студентів, близько 150 тисяч яких займають місця в аудиторіях понад 900 ВНЗ.