Виникнення, здійснення і припинення права землекористування

Суб’єктивне право користування землею, як правило, виникає в результаті певних дій компетентних державних органів, власників земельних ділянок, а також осіб, які бажають одержати землю для відповідних цілей. Ці дії в сукупності утворюють юридичний склад, що забезпечує виникнення права землекористування в установленому порядку. Причому чинним законодавством визначені межі дії кожного суб’єкта в названому юридичному складі.

Обов’язковою умовою виникнення зазначеного права є припис, закріплений v законодавстві, стосовно можливості набуття суб’єктом права землекористування. Без цієї умови виникнення даного права неможливе. Проте необхідне ще виконання як мінімум чотирьох дій, що мають юридичне значення. По-перше, це клопотання (заява) заінтересованої особи в одержанні земельної ділянки для відповідних цілей з доданням необхідних документів (залежно від цільового призначення земельної ділянки).

По-друге, розгляд компетентним органом (особою) заяви і прийняття відповідного рішення, яке може бути як позитивним, так і негативним для заявника. По-третє, встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). По-четверте, оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку. При постійному користуванні землею особа одержує спеціальний державний акт (ст. 23 ЗК України), який видається та реєструється відповідною радою.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі й на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право користування конкретною земельною ділянкою, забороняється (ст. 22 ЗК України).