Дослідження правових конструкцій правового положення сторін у господарському процесі. Поняття, права та обов’язки сторін, процесуальна співучасть. Заміна неналежного відповідача. Процесуальне правонаступництво - перехід прав та обов'язків до іншої особи.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

План

• Вступ
• Поняття, права та обов'язки сторін у господарському процесі. Процесуальна співучасть у господарському процесі
• Заміна неналежного відповідача
• Процесуальне правонаступництво
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Дослідження правових конструкцій, що визначають правове положення сторін у господарському процесі, забезпечує їх удосконалення з тим, щоб гарантувати впевненість учасників господарського обороту у захищеності своїх прав та інтересів, у тому числі стабільність розвитку господарських відносин.

Чинне процесуальне законодавство містить достатньо широкий комплекс юридичних гарантій захисту прав та інтересів учасників судового процесу, що охороняються законом згідно із засадами судочинства, встановленими Конституцією. При цьому правове положення кожного учасника процесу не однакове. Воно визначається тими цілями та завданнями, які вони виконують у ході розгляду і вирішення спору.

Аналіз чинного процесуального законодавства з урахуванням підходів, що склалися в науковій літературі з питань процесуального статусу осіб, які беруть участь у справі, неоднозначно здійснювався у працях багатьох авторитетних учених. Однак чимало дискусійних питань залишилося. Перш за все це стосується застосування окремих норм на практиці, що потребують уточнень і деталізації.

Метою даної курсової роботи є аналіз чинного законодавства України в частині регламентації правового положення сторін.

Стаття 18 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України визначає склад учасників судового процесу, якими є сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК України. Незважаючи на те, що норми, які регламентують правовий статус судді, знаходяться у розділі ГПК "Учасники судового процесу", господарський суд як орган, наділений специфічними повноваженнями та функціями, що не має власної заінтересованості в результаті справи, не включаючи до складу учасників судового процесу. Таким чином, поняття "учасники судового процесу" є всеосяжним і об'єднує всіх осіб, задіяних у процесуальних правовідносинах.

Слід зазначити, що процесуальне право оперує поняттям не лише "учасники судового процесу", а й такими поняттями, як "особи, які беруть участь у справі", "інші учасники судового процесу".

За такої класифікації сторони безперечно включені у групу осіб, які беруть участь у справі. Чинний ГПК України не виділяє осіб, які беруть участь у справі, й інших учасників судового процесу. Разом із тим цей нормативний акт відповідним чином визначає процесуальні права й обов'язки різних процесуальних фігур.

Поняття, права та обов'язки сторін у господарському процесі. Процесуальна співучасть у господарському процесі

Учасники господарського процесу становлять самостійний інститут господарського процесуального права. Учасники господарського процесу - це суб'єкти, дії яких можуть сприяти правильному і швидкому розгляду спору, захисту прав і інтересів, що охороняються законом, господарюючих суб'єктів. За змістом господарського процесуального законодавства особами, які беруть участь у справі, вважаються ті учасники процесу, що безпосередньо зацікавлені в результаті справи, беруть участь у процесі від свого імені, здатні впливати на його перебіг, оскільки наділені певним комплексом прав, які надають їм таку можливість. Правовий стан кожного учасника процесу визначається тими функціями, які вони виконують у ході розгляду й вирішення спору і метою, яку вони переслідують.

Всіх учасників господарського процесу залежно від правового стану можна поділити на кілька груп. Перша група - господарські суди (судді), які безпосередньо вирішують конкретну справу. (3) До другої групи відносяться учасники господарського процесу, яких закон визначає особами, що беруть участь у справі. Такими є сторони (позивач і відповідач), треті особі, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, прокурор, державні та інші органи, які виступають на захист чужих інтересів у силу покладених на них законом функцій. Третю групу становлять особи, які сприяють здійсненню правосуддя, нормальному ходу вирішення. (3) Вони не є учасниками господарського спору, закон визначає їх як інших осіб, які беруть участь у справі. Це посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, судові експерти, перекладачі, представники та інші.

Сторони господарського процесу-учасники судового процесу, між якими виник спір, у зв`язку з чим вони безпосередньо зацікавлені у розв`язанні справи господарським судом на їхню користь. Сторонами у господарському процесі є позивач та відповідач.

Згідно думки І.А. Балюка, (3) то позивач і відповідач виступають як суб'єкти спірного матеріального правовідношення, однак доки не прийнято рішення з приводу їх прав і обов'язків, господарський суд виходить із наявності спірного права (передбачення його) у однієї сторони та обов'язків (передбачення такого) у другої сторони. Тому обидві сторони господарського процесу (позивач і відповідач) - це тільки передбачувані суб'єкти спірного матеріального правовідношення, яке буде предметом розгляду в господарському процесі.

Позивач - це особа, яка передбачувано є володарем спірного права або інтересу, що охороняється законом, і яка звертається до господарського суду за захистом, оскільки вона вважає, що її право порушено або необґрунтовано оспорюється відповідачем. Слід зазначити, що оскільки позовна заява подається особою або в її інтересах, на захист особи з матеріально-правового відношення, тому, коли від позову відмовляється особа, яка подала позов в інтересах іншої, остання має право вимагати розгляд справи по суті, але коли відмовляється від позову особа, в інтересах якої він поданий, це тягне за собою залишення позову без розгляду, за виключеннями, встановленими законодавством.

Відповідач - це особа, яка, за ствердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права і яка внаслідок цього притягується до відповіді за позовом і проти неї порушено справу.

Згідно з думкою М.І. Тітова, то позивач - особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів якої відкривається господарська справа у суді та розпочинається господарський процес. (4)

Відповідач - особа, яка за заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання його права і охоронюваного законом інтересу. (2)

Також позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред`явлено позовну вимогу.

Судова практика. Рішення загальних зборів акціонерного товариства є обов`язковим лише для учасників товариства, а в зв`язку з цим право на оскарження рішень названих зборів належить лише учасникові товариства.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори акціонерного товариства є вищим органом акціонерного товариства, до компетенції яких віднесено рішення питань, що стосується внутрішньої діяльності товариства. За таких обставин рішення загальних зборів акціонерного товариства є обов`язковим лише для учасників товариства. У зв`язку з цим відповідно до ч.5 ст.98 Цивільного кодексу України право на оскарження рішень загальних зборів товариства належить лише учаснику товариства.

У справі, яка розглядалася господарським судом, було встановлено, що позивач не є учасником акціонерного товариства,рішення загальних зборів якого він просив визнати недійсним, а пов`язаний з цим товариством лише цивільно-правовою угодою (договором про спільну діяльність). Тому в даному випадку позивач може захистити своє право, яке він вважає порушеним реалізацією рішення загальних зборів акціонерів, у спосіб, визначений ст.16 Цивільного кодексу України, і в межах,що передбачають відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань (Постанова Верховного Суду України від 22.04.2008 р. № 41/345-17/108).

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому ГПК (ст.4-1), тобто позивач звертається до суду з позовною заявою до відповідача. Лише у провадженні в справах про банкрутство кредитор (або навіть боржник) звертається із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки згідно зі ст.4 - ГПК цей процес має певні особливості.

Сторонни є головними особами, які беруть участь у справі, адже без них не можливий сам процес. Вони мають у справі особистий юридичний інтерес, який може бути протилежним за матеріальним (визначається спірним цивільними, господарськими, іншими матеріальними правовідносинами) і процесуальними (визначається наслідками роз`яснення матеріально-правового спору, одержання певного за змістом рішення суду) характерами.

Підбиваючи підсумок цього питання, можна виділити, те що важливе значення для господарського судочинства має визначення кола суб`єктів, які беруть участь у розгляді господарського спору. До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи які б...