Шлях велетня (Ілюстрована біографічна розповідь про Тараса Шевченка)

Про значення творів нашого великого Поета у формуванні модерного українського світогляду нема потреби тут говорити. Про це дуже багато написано, а самі вони, в більшому чи меншому обсязі, знаходяться чи не в кожній українській хаті. Зрештою, кожний українець тільки тоді починав себе усвідомлювати, як українець, коли прочитав „Кобзаря”. Але Тарас Шевченко великий не тільки своїми творами, і не самі тільки свої твори він залишив нам у спадщині. Ця друга спадщина — це його життя. Воно є для нас найвищим прикладом самопізнання і безперервного шукання вселюдських правд, приклад найвищої національної ідейности, цілковитої самопосвяти і безкомпромісовости супроти ворожих Україні сил. Не перебільшимо, коли скажемо, що шлях розвитку українського „ми” за час від смерти Шевченка — це життя українських мас на зразках його як українця патріота. В наслідуванні прикладів Шевченка полягають всі світлі моменти модерної української історії, і навпаки — всі кризи в українському національному розвитку в тому часі слід приписати їх же ненаслідуванню. І коли сьогодні широко говориться про ідеологічну кризу, чи відсутність ідеологічної динаміки в українському еміґраційному житті, то тут, безперечно, справа в заниканні тих прикмет життя, чи може тільки деяких з них, які в спадщині залишив нам Шевченко.