Високий Замок

Презентуючи реалістичну книгу одного з найбільших фантастів і
 футурологів XX століття, одразу розставимо всі крапки над «і», аби не
 морочити майбутнього читача дешевими піарними трюками. «Високий Замок» Станіслава Лема — це не книжка про Львів, хоч вона,
 безперечно, потішить аматора Львова 20-30-х років і посяде гідне
 місце в книгозбірні кожного львів'янина — десь між Крип'якевичем і,
 скажімо, Мечиславом Опалеком. «Високий Замок» Станіслава Лема —
 це не тривіальні спогади дитинства й не чергові скандальні мемуари;
 ця книга розчарує охочих порпатися у спідній білизні класиків. «Високий Замок» Станіслава Лема — це високоякісний сплав
 белетристики, мемуаристики й есеїстики, своєрідна «філософія згадування», дослідження підмурівків людської свідомости, отих «найцінніших — бо ж найперших» зв'язків із матеріальним світом,
 «утаємничення дитини в конкретну форму культури».