Терасовий комплекс Дністра

Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика

Розділ 2. Природні умови досліджуваної території

2.1 Поділ р. Дністер

2.2 Гідрологічний режим

Розділ 3. Історія формування

Розділ 4. Терасовий комплекс р. Дністер в межах Передкарпаття

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Є така легенда про річку Дністер, що там, де зараз тече ріка, протікав невеличкий струмок. Уздовж нього жили люди. На березі цього струмочка, на піску вели вони свій календар, позначаючи дні. Одного разу струмочок, розлившись, затопив береги. Вранці люди вийшли на берег, а позначок нема. Стали люди питати:

- Хто дні стер?

- Струмок.

З того часу й стали звати той струмок Дністер.

Територія Галицького Придністер'я упродовж останніх 15 років активно досліджується геологами, геоморфологами, палеогеографами і спеціалістами інших природничих дисциплін. Це, перш за все, пов'язано з роботою тут групи науковців Львівського національного університету імені Івана Франка спільно з польськими спеціалістами. До цих робіт широко залучаються студенти.

Вперше сама назва «Галицьке Придністер'я» згадується ще Ю. Полянським у роботі «Подільські етюди». До Галицького Придністер'я відносять райони Передкарпаття та Поділля поблизу м. Галича Івано-Франківської області, які безпосередньо прилягають до Дністра. Саме у Передкарпатті - це придністерські ділянки Войнилівської та Прилуквинської денудаційно-акумулятивних височин, Калуської та Бистрицької улоговин.

Тема роботи є надзвичайно актуальною, оскільки вона дозволяє вирішити ряд наукових проблем,

Сьогодні на території Передкарпаття активно працюють Я. Кравчук, А. Богуцький, Р. Гнатюк, І. Ковальчук, А. Яцишин та інші науковці, які займаються питаннями геоморфології та палеогеографії досліджуваного регіону. Проте і досі залишаються багато нез'ясованих питань. У поглядах вчених немає єдності у питаннях виділення кількості терас, їх будови, часу формування, критеріїв для їх виділення тощо. Невирішеними до кінця є питання, які стосуються поверхонь вирівнювання Передкарпаття, чинників, що призвели до їх формування, кореляції їх з терасами.

Курсова робота є комплексною характеристикою долини р. Дністер, її природних умови, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Основну увагу у роботі я зосередила на будові терасового комплексу Дністра. Адже саме тераси на досліджуваній території є основними геоморфологічними утвореннями. Для встановлення віку і умов формування терас надзвичайно важливе значення має літолого-стратиграфічна характеристика відкладів, котрі беруть участь у будові тераси. Саме тому я намагалась подати якомога повніший геолого-стратиграфічний опис відкладів кожної тераси.

Розділ 1. Загальна характеристика

Дністер -- річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн). При впадінні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. Третя за довжиною в межах України (після Дніпра й Південного Бугу) та 9-та -- в Європі. Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.

Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній -- між Поділлям та Бессарабією.

Назва «Дністер» відома з давніх-давен. Її щоразу сприймали по-новому і тому вона видозмінювалася. Перша згадка річки датована V ст. до н. е. у творах Геродота під назвою «Тірас» (ця назва має декілька походжень: іранське означає швидкий; курдське - дикий, неприборканий). Ще є згадка з античних часів про назву «Династріс» в IV ст. Амміаном Марцелліном. А взагалі, пояснення походження назви річки Дністер може бути простим: «дон» - вода, «стрий» - швидкий. Скіфи казали «don Istros», як: «ріка Дніпро» чи «ріка Дністер»

Довжина річки 1 362 км (в Україні -- 705 км), площа басейну 72 100 км?. Середня річна витрата води в гирлі -- 300 м?/с, річний стік -- бл. 10 км?. Середній похил річки 0,56 м/км.

Дністер у верхній частині (в межах Українських Карпат) -- типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується -- тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16--22 км.

Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3--2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5--1 м/с (у повноводдя -- 1,5--2 м/с), у пониззі -- до 0,7 м/с.

Заплава Дністра (в межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла -- 16--22 км, у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.

Живлення Дністра -- мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки. Льодовий режим нестійкий.

Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59%). У Польщі розташована лише невелика частина басейну -- його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра -- Стривігору і Мшанки).

Розділ 2. Природні умови досліджуваної території

2.1 Поділ р. Дністер

Дністер починається з невеликого джерела, розташованого в південній частині масиву Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати), на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м. над рівнем моря. Від витоків до міста Старого Самбора річка в'ється серед карпатських гір, далі -- тече рівнинними теренами України та Молдови.

Річку можна поділити на три частини: гірську -- Карпатську, середню -- Подільську і долішню -- Причорноморську.

Дністер у Карпатах

Тут (упродовж приблизно 50 км) Дністер є типово гірською річкою: зі швидкою течією, численними перекатами, порогами і кам'янистим дном та берегами. Долина V-подібна, глибока (80--100 м), ширина річища -- до 40 м. Похил річки в межах Карпат -- понад 3 м/км. Нерідко бувають руйнівні паводки. Річка несе багато уламкового матеріалу -- гальки, щебеню (місцевою говіркою -- шутер).

Середній Дністер

Нижче міста Старого Самбора Дністер виходить на рівнину -- Верхньодністровську улоговину. Течія сповільнюється (особливо нижче Самбора). Похил річки значно зменшується, береги стають низькими, заплава в багатьох місцях заболочена. Тут річка утворює численні розгалуження, острівці. Дно мулисте, різко зменшується прозорість води.

Нижче гирла річки Свічі береги долини Дністра стають вищими, а течія знову швидкою. Нижче гирла річки Бистриці починається дуже цікавий і мальовничий відтинок річки -- Дністровський каньйон. Тут береги дуже високі, круті, місцями обривисті. Річка дуже меандрує, деякі її вигини простягаються навіть на 10 км.

Відомий письменник і етнограф О. С. Афанасьєв (Чужбинський), який у середині XIX століття побував на Кам'янеччині, у своїх «Нарисах Дністра», виданих 1863 року, писав, що він не знає нічого мальовничішого, ніж долина цієї річки: «Кам'яні скелі різноманітних форм і дерева в незлічених комбінаціях безперервно змінюють ландшафт, і чи нависне над кручею дикий ліс, чи стеляться виноградники, всюди бачиш закінчену картину, що має свій особливий колорит… Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно і з нетерпінням чекають талановитого пейзажиста.»

Середній Дністер простягається до міста Тирасполя. Тут, у межах Молдови, його правий берег також дуже високий, однак не такий, як у Дністровському каньйоні.

Нижній Дністер

У пониззі річка тече здебільшого територією південно-східної Молдови (між власне Республікою Молдова і Придністровською Молдавською Республікою). Тут правий берег Дністра все ще високий, але поступово знижується. Течія уповільнюється, з'являються рукави, досить великі острови й заплавні озера. Ближче до гирла (в межах Одеської області України) долина річки стає дуже обводненою й заболоченою. Тут Дністер виходить на Причорноморську низовину. З'являються плавні, подібні до Дніпровських.

2.3 Гідрологічний режим

Дністер витікає з хребта Розлуч недалеко від с. Вовче, тече спочатку на північний захід, а потім круто повертає на північний схід і, перетинаючи хребти Карпат (по тектонічних розломах), виходить біля м. Старий Самбір на передкарпатські рівнини, знову повертає до південного сходу і вже довго зберігає цей, паралельний до Карпат напрям.

У гідрографічному рисунку басейну Дністра є та особливість, що ріки, які витікають з Карпат, мають долини, що закладені перпендикулярно до Карпат. Ріки зі Східно-Європейської платформи мають меридіональне простягання і течуть у паралельно закладених д...