Наша Галактика
Назва реферату: Наша ГалактикаРозділ: Астрономія, авіація, космонавтикаНаша ГалактикаГалактика Андромеди разом з нашою Галактикою і ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану Місцеву групу. Деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема Велика й Мала Магелланові Хмари, є супутниками нашої Галактики. Разом з нею вони обертаються навколо загального центра мас.Ще одне скупчення галактик розташоване в сузір'ї Діви. Воно є центром ще більш гігантської, ніж Місцева група, системи зоряних островів — Надскупчення галактик, до складу якого входить і Місцева група з нашою Галактикою.Сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10— 12 млрд. світлових років.На цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься Метагалактикою.За своїм зовнішнім виглядом галактики поділяються на три основні типи: еліптичні, спіральні й неправильної форми.Наша Галактика належить до спіральних. А такі Галактики становлять близько 50 % зоряних островів. Ця обставина полегшує застосування методу порівняння.Всесвіт. Останніми роками в науковій і науково-популярній літературі можна зустріти вирази типу «вік Всесвіту», «початок Всесвіту в часі», «радіус Всесвіту» тощо. Як на перший погляд, подібні вислови суперечать нашим уявленням про вічність матерії, закону збереження матерії і руху. Однак суперечність ця уявна. Вона пов'язана із зміною змісту поняття «Всесвіт», яка сталася останніми роками в результаті розвитку астрономічних уявлень і філософської думки. Якщо раніше поняття «Всесвіт» вважалося тотожним поняттю «матеріальний світ», то тепер виникла потреба в їх розмежуванні, яка пов'язана не тільки з поглибленням наших знань про космічні явища, а й з розумінням того, що процес наукового пізнання є процесом суб'єкт-об'єктної взаємодії.Матерія нескінченно розмаїта. Матеріальний світ — це незліченна кількість об'єктів, явищ, подій, процесів, зв'язків і відношень. Охопити їх усі без винятку, тобто пізнати всю матерію відразу, наука неспроможна хоча б з тієї очевидної причини, що момент, коли людина почала вивчати навколишній світ, віддалений від сьогоднішнього дня на кінцевий проміжок часу. Тому наука на будь-якому рівні свого розвитку здатна охопити і фактично охоплює лише певне коло явищ, процесів, зв'язків і відношень.У процесі своєї практичної діяльності людина виділяє з нескінченного розмаїття матеріального світу скінченну кількість об'єктів, явищ, відношень, зв'язків, взаємодій: будує наукову картину світу. Картину, яка розвивається в міру нагромадження знань, відбиваючи дедалі глибші закономірності світобудови. Таким чином, наукова картина світу — це кінцевий «зріз» нескінченно різноманітної об'єктивної реальності.«Якщо Всесвіт, що вивчається нами сьогодні, виник 20 мільярдів років тому, то з філософської точки зору важливим є визнання об'єктивного характеру цього процесу як космічного етапу саморозвитку матерії. Справа конкретної науки — фізики зрозуміти й описати цей процес. Можливим .є мислити й існування багатьох Всесвітів із складною топологією. Тому доцільно відрізняти термін Всесвіт природодослідника, яким позначаються наші відомості про Всесвіт, нагромаджені на даний момент часу, від філософського поняття матеріального світу. Це поняття включає у себе в прихованому вигляді всі майбутні досягнення у вченні про Всесвіт природодослідника» '.Отже, сукупність відомостей про світобудову, нагромаджених наукою на даний момент часу, доцільно позначити терміном «Всесвіт природодослідника» на відміну від філософського поняття «матеріальний світ», що включає у себе в прихованому вигляді всі майбутні досягнення у вченні про «Всесвіт природодослідника».«Всесвіт природодослідника» є результатом складної суб'єкт-об'єктної взаємодії. Він відображає реальні властивості матерії, але ставити питання про те, якими є ці властивості поза пізнавальним процесом, що його здійт онюе людство, безглуздо.«Спір про дійсність чи недійсність мислення, яке ізолюється від практики, є чисто схоластичне питання»,— підкреслював К. Маркс. Єдиний спосіб бачення дійсності — її бачення через призму практики.Таким чином, людство в процесі своєї практичної діяльності реалізує свій «Всесвіт природодослідника», виділяючи з нескінченної багатоманітності матерії ті її властивості й закономірності, які мають найбільш важливе значення для практики, для самого існування людського суспільства, для його подальшого розвитку.Теорія розширюваного Всесвіту. Основне завдання одного з найважливіших розділів сучасної астрофізики — космології полягає в тому, щоб вивчити структурупростору Всесвіту у великих масштабах і закономірності його еволюції в часі.У 1922 р. радянський математик О. О. Фрідман, аналізуючи рівняння загальної теорії відносності А. Ейнштейна, що описують поведінку Всесвіту, дійшов несподіваного висновку про те, що Всесвіт не може перебувати в стаціонарному стані: він має або розширятися, або стискатися, або пульсувати.В подальшому висновки Фрідмана дістали підтвердження в астрономічних спостереженнях, які виявили у спектрах галактик червоне зміщення спектральних ліній, що відповідає взаємному віддаленню цих зоряних систем.Оскільки всі скупчення галактик від нас віддаляються, мимоволі складається враження, що наша Галактика знаходиться в центрі розширення, в нерухомій центральній точці Всесвіту, що розширюється. Ця обставина була використана деякими захисниками релігії, що намагалися за її допомогою знову обгрунтувати наше виключне становище в світобудові.Насправді ж ми маємо справу з черговою астрономічною ілюзією. Розширення Всесвіту відбувається таким чином, що в ньому немає «переважної» нерухомої точки. Які б два скупчення галактик ми не вибрали, відстань між ними з плином часу зростатиме. А це означає, що на котрій би з галактик не опинився спостерігач, він побачить таку саму картину розбігання зоряних островів, яку бачимо й ми.Отже, ми живемо в нестаціонарному Всесвіті, який розширюється, який змінюється з часом і минуле якого є нетотожним його сучасному стану, а сучасне — майбутньому.Повертаючи подумки картину руху галактик назад, учені дійшли висновку, що навколишня сукупність зоряних систем — Метагалактика виникла внаслідок вибухового розширення надщільної гарячої плазми з температурою в сотні мільйонів кельвінів і величезною густиною близько 1095 г/см3, що на 81 порядок вище від густини атомного ядра.То був не звичайний вибух, який починається з певного центра і поступово охоплює все більші й більші ділянки простору, а вибух, який стався одночасно скрізь, заповнивши від самого початку весь простір, причому кожна частинка матерії помчала геть від іншої частинки. Сталася ця подія близько 15—20 млрд. років тому.У подальшому в середовищі, яке розширювалось, відбувалися складні фізичні процеси, в результаті Яких сформувалися найрізноманітніші космічні об'єкти, що є «населенням» сучасного Всесвіту й визначають його структуру.Методичні міркування. У зв'язку з теорією розширюваного Всесвіту, закономірно постає фундаментальне питання: що являла собою «первісна» речовина нашого Всесвіту і яким чином вона сформувалася?Існуючі фізичні теорії поки що не дають вичерпної відповіді на це запитання. Ситуацією, яка утворилася, негайно скористалися богослови. Суть релігійних інтерпретацій теорії розширюваного Всесвіту полягає в тому, що оскі...
Другие файлы:
Будова та еволюція Всесвіту Наша Галактика
Корпоративная информационная система "Галактика"
Функциональный состав и характеристики системы "Галактика". Цикл управления в корпоративной информационной системе. Консолидация и анализ Excel-отчетн...
