Соціально-педагогічний супровід дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Вивчення алгоритму роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами. Аналіз методів дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1.1 Визначення понять «діти-сироти», «діти позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічний супровід»

1.2 Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування

1.3 Алгоритм роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

2.1 Методи дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт

2.2 Технології роботи соціального педагога з дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

У довідникових та аналітичних матеріалах для соціальних педагогів та соціальних працівників за редакцією А. Капської, І. Пінчук, С. Толстоухової [12, с.183], І. Козубовської, І. Миговича [9, с.124], Л. Волинець, Н. Комарової, О. Антонової-Турченко, І. Іванової, І. Пєші [16, с.10], В. Андрущенка, В. Астахова, В. Беха, І. Беха, М. Лукашевича, І. Миговича, М. Михальченка, С. Толстоухової [13, с.406] сирітство визначене як «соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків унаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти зниклими та ін.».

Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є соціально-педагогічна діяльність.

Предмет дослідження - технології соціально-педагогічного супроводу дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та через експеримент дослідити технології соціально-педагогічного супроводу дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

1.Здійснити аналіз соціально-педагогічної літератури з даної проблеми.

2.Теоретично обґрунтувати поняття: «соціальний супровід», «діти-сироти», «діти позбавлені батьківського піклування».

3.Через експеримент дослідити технології соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

4.Описати технологію здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, соціально-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

емпіричні: педагогічне спостереження; бесіда, інтерв'ю; анкетування, тестування; педагогічний експеримент, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми.



РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

1.1 Визначення понять «діти-сироти», «діти, позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічний супровід»

Сирітство - це соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків у результаті позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти відсутніми. [с. 267]

Сирота - дитина, що тимчасово або постійно перебуває поза сімейним оточенням унаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні і потребує захисту та допомоги з боку держави. [с. 136]

Соціальний супровід - це діяльність спеціаліста (або групи спеціалістів), спрямована на створення необхідних соціально-психологічних умов розвитку прийомних дітей та дітей-вихованців у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу. Основний принцип роботи - індивідуальний підхід до кожної дитини, кожної сім'ї з урахуванням особливостей та специфічних потреб.[с. 325]

Соціально-педагогічний супровід - це вид соціально-педагогічної діяльності спрямований на здійснення опіки, допомоги та патронажу неблагополучної сім'ї. Він спрямований на постійне ведення сім'ї, яка потребує систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності.[с. 133]

Сімейними формами виховання охоплені прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу (далі - ДБСТ), положення про які затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України. [с. 189] Прийомна сім'я - це сім'я, яка добровільно взяла із відповідних закладів від 1 до 4 дітей для виховання й спільного проживання. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у родині не повинні перевищувати п'яти чоловік.

Дитячий будинок - державний виховний заклад для дітей-сиріт та дітей з неповних сімей, які потребують допомоги держави внаслідок хвороби батьків чи позбавлення їх батьківських прав. Діє три основних типи дитячих будинків: дошкільні - для дітей від 3 до 7 років, шкільні - для дітей від 7 до 18 років, змішаного типу - для дітей дошкільного та шкільного віку.

Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я , що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі. Така сім'я бере на виховання і спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних та прийомних, не повинна перевищувати 10 осіб.

Школа-інтернат - закритий навчальний заклад, у якому живуть і навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Школи-інтернати - це загальноосвітні заклади, які виконують навчально-виховні функції та покликані сприяти нормальній соціалізації особистості, її повноцінному розвиткові, компенсувати та виправити недоліки розвитку, забезпечити правову та соціальну захищеність вихованцям та випускникам. [с. 138]

Таблиця 1. Державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування

Тип закладу	Вік дітей	Кількість дітей
Будинок дитини	0-3	100-150
Дошкільний дитячий будинок	3-7	25-250
Школа-інтернат	7-17	350-450
Інтернатний заклад змішаного типу	3-17	100-400
Спеціальна школа-інтернат для дітей з вадами розвитку	7-17	100-300
Притулок	3-17	25-100



Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід, виступає посередником між представниками органів виконавчої влади і батьками-вихователями. Технологія соціального супроводу визначена програмою «Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей» (наказ Держкомсім`ямолодь від 1 жовтня 2002 р.).

Один із напрямів діяльності соціального педагога з дитячим будинком сімейного типу - посередницька діяльність між батьками-вихователями та службами, які захищають права дитини, налагодження співпраці з різними фахівцями для забезпечення якнайкращих умов виховання дитини в сім'ї.

Крім питань щодо проблем розвитку, виховання, здоров'я, поведінки дитини, порушуються і такі, які дозволяють визначитися, що саме необхідно для вирішення тієї чи іншої проблеми і яких спеціалістів слід залучати. На основі цього складається план соціального супроводу вихованця на перші півроку її проживання у дитячому будинку сімейного типу.

План соціального супроводу - це план цілеспрямованої діяльності соціального працівника, спеціалістів, які надають конкретні послуги, а також членів родини, які разом створюють необхідні умови для оптимального функціонування сім'ї та розвитку дитини.

План розробляється на певний проміжок часу, відповідно до нагальних потреб дитини, і коригується за потребою. До складання плану залучаються батьки, учителі (вихователі), медичні працівники, які працюють з дитиною.

Основним критерієм визначенн...