Сімейне виховання як чинник формування ґендерних стереотипів

Ґендер та стать: сутність та відмінності; гендерні стереотипи, їх формування в сім’ї: передумови закріплення, вплив на дитину, види та способи досягнення гендерної толерантності. роль батька і матері, жінки та чоловіка у гендерній соціалізації дитини.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

Інститут педагогіки і психології

Кафедра практичної психології

КУРСОВА РОБОТА

СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

Студентки 0036 гр.

Васильєвої В.Д.

Науковий керівник - к. псих. н.,

Доцент Карпенко Н.В.

Суми - 2012

ЗМІСТ

Вступ

1. ҐЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ

1.1 Ґендер та стать: сутність та відмінності

1.2 Фемінність та маскулінність

1.3 Ґендерні стереотипи їх вплив на особистість. Роль пророчеств

2. СІМЕЙНЕ ВИХОВНЯ І ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ У СІМ?Ї НА ДИТИНУ

1. Сім'я як фактор гендерної соціалізації дитини

2. Роль жінки та чоловіка у сім'ї

3. ТРЕНІНГОВИЙ БЛОК

Формування гендерної толерантності

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Людина з'являється на світ, щоб бути щасливою. Звісно ми маємо різні вподобання, здібності, прагнення: хтось захоплюється музикою, хтось - спортом, одні прагнуть зробити кар'єру в бізнесі, інші - вирощувати хліб, моделювати одяг, будувати літаки, писати картини. Щоб кожен з нас міг досягнути того, до чого у нас душа лежить і є хист, ми повинні мати рівні здібності для лікування, навчання, отримання цікавої нам роботи. Все повинно залежати від наполегливості та бажання, а не від того, чоловічої ми чи жіночої статі.

Ще від народження людина потрапляє у світ, де існують забобони та стереотипи. Вони довкола нас усюди. Сім'я, як первинний інститут соціалізації дитини має дуже багато гендерних стереотипів. Спочатку нас кладуть у дитячі колиски різного кольору, перев'язують стрічками різного кольору, підбирають одяг «на дівчинку» чи «на хлопчика». Згодом - водять до «дівчачих» та «хлопчачих» гуртків, секцій, клубів. Згодом у родині з'являються обов'язки «чоловічі» та «жіночі», визначають «підходящі» професії. Іншими словами сім'я ростить «справжню жінку» або «справжнього чоловіка».

Сім'я має дуже великий вплив на дитину, на її майбутнє самоставлення, самовизначення. І тому, коли сім'я сповнена гендерних стереотипів це може дуже погано вплинути на майбутнє самовизначення дитини, на її становище в суспільстві. Стереотипи дуже живучі, їх важко викорінити, але ми маємо пам'ятати, що вони безсилі проти освічених, толерантних, демократично налаштованих сімей.

Мир, добробут і гармонія можуть бути досягнуті лише тоді, коли чоловіки і жінки спільно, на засадах рівноправності та взаємодопомоги творитимуть краще життя для себе, своїх батьків та дітей.

Актуальність: Питання гендерної рівності стало особливо гостро останнім часом, адже наше суспільство просто пронизане купою гендерних стереотипів, які стосуються кожної сторони нашого життя. Так як сім'я є первинним інститутом соціалізації, то саме тут в першу чергу треба подбати про викорінення гендерних стереотипів.

Мета: дослідити передумови закріплення гендерних стереотипів, їх види та способи досягнення гендерної толерантності.

Предмет: гендерні стереотипи, їх формування в сім'ї та шляхи подолання.

Завдання:

1. Визначити ключові поняття курсової роботи.

2. Визначити проблему гендерних стереотипів в сім'ї, їх формування та вплив на дитину.

3. Визначити роль батька і матері у вихованні дитини.

4. Знайти шляхи вирішення проблеми шляхом формування гендерної толерантності.



1. ҐЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ

1.1 Ґендер та стать: сутність та відмінності

Суспільство складається з жінок і чоловіків, що займають у ньому різне становище, залежне від рівня цивілізованості даного суспільства.

Спочатку поняття «ґендер» належало виключно лінгвістиці. У 1968 р. американський психоаналітик Роберт Столлер вперше використав термін у новому значенні. Це перервало класичну традицію соціально-психологічного аналізу сексуальності особистості, у якій провідне місце належало біологічним детермінантам. Сучасне значення поняття «ґендер» -- соціальна стать -- сформувалося в процесі теоретичного розвитку фемінізму, гендерних теорій. На відміну від біологічної статі, що розділяє чоловіків та жінок за анатомічними ознаками, «ґендер» характеризує однаковості чи відмінності чоловіків та жінок у соціальних ролях, способі життя, моделях поведінки, намірах і прагненнях, нормах і очікуваннях тощо. Кожне суспільство має свою систему норм, стандартів поведінки, стереотипів громадської думки стосовно виконання відповідних соціальних статевих ролей, уявлень про «чоловічу» та «жіночу» поведінку. У ґендері віддзеркалюється саме те, що у статі зумовлено культурою, соціальною практикою, розкривається соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини -- чоловіка чи жінки -- в різних сферах життєдіяльності. Поняття «ґендер», незважаючи на відносно короткий термін існування, знайшло визнання в усіх суспільних дисциплінах, стаючи одним з центральних та фундаментальних понять сучасного суспільства, складовою процесу глобалізації. [22; 40]

Обґрунтування гендера йде через кілька процесів, причому формування статевих відмінностей є тільки одним з них. Джоан Екер виділяє п'ять взаємодіючих гендерних програм. Вони такі:

1. побудова поділу праці, місця перебування, фізичного простору, дозволеного поведінки, влада в залежності від статевої належності;

2. створення символів і образів, які пояснюють, виражають, закріплюють або іноді протистоять цьому розділенню;

3. відмінності у взаємодіях жінка-чоловік, жінка-жінка, чоловік-чоловік, які проявляються в мові, її перериванні, в черговості ведення діалогу, в пропозиції тем для обговорення, в невербальних компонентах поведінки;

4. формування гендерних компонент індивідуальної ідентичності чи інакше гендерних особистісних структур;

5. залучення ґендера в фундаментально продовжуються про-процес створення та концептуалізації соціальних структур.

Аналізуючи кожну з вищенаведених програм, ми бачимо, що чотири з них тісно пов'язані з соціальної, вікової, педагогічної психологією, а четверта прямо пов'язана з психологією особистості. [25; 8]

Ґендер як соціологічне поняття знадобилося для того, щоб продемонструвати різницю між біологічною статтю людини (статтю як природженою даністю, незмінною)і статтю як набором соціально обумовлених особливостей статусу та поведінки жінок та чоловіків, які сформовані під впливом суспільства і можуть бути змінені.

Поштовх для появи такого терміну надали етнографи, які, вивчаючи первісні культури острівних народів, відкрили в ХХ ст. племена, де ролі чоловіків і жінок були абсолютно не схожі на звичайні для тогочасної нашої культури: жінки там були сильними, добували їжу, приймали суспільно важливі рішення, а чоловіки -- піклувалися про дітей і старих, оберігали домашнє вогнище. Це дало привід замислитися: а чи дійсно стать визначає життєву стратегію з моменту народження?

Інший фактор, який примусив вчених засумніватися у непорушності статі, -- це наявність (хоча і невеликого відсотка) людей, у яких стать і «самовідчуття» не співпадають. [3; 4-5]

Статева приналежність людини формується на ранніх стадіях індивідуального розвитку. Генетичний набір створюється вже в момент запліднення і визначає майбутню генетичну програму організму. Під впливом навколишнього середовища формується статева самосвідомість і пов'язана з цим система інтересів, потреб, переваг. Стать формує система виховання (сім'я, школа), система освіти, впливає спосіб життя сім'ї, культура, релігія, засоби масової інформації, політика держави і багато чого іншого. [14; 19]

Стать -- сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, які забезпечують продовження роду і дають змогу розрізнити у більшості організмів жіночі й чоловічі особини. [3; 40]

Перш за все, у свідомості людини фіксується головна відмінність між статями: жінки можуть народжувати дітей, а чоловіка немає.

Проте чоловіки і жінки різняться також ще і за певними біологічним критеріям: по набору хромосом, гормонів, розміром головного мозку і вторинних статевих ознак.

Можна виділити наступні ознаки, визначають людську стать:

1) генетичний (набір хромосом - жіночий 46ХХ, чоловічий 46ХY)

2) гонадний (репродуктивна функція - у жінок яєчник - яйцеклітина; у чоловіків - яєчка - сперматозоїди)

3) гормональний (статеві гормони - у жінок естрогени, у чоловіків - андрогени)

4) соматичний (сукупність будови статевих органів і розвитку вторинних статевих ознак)

5) психічний (усвідомлення своєї статі індивідуумом, спрямованість його статевого потягу)

6) цивільний (паспортний)

Перші чотири ознаки - біологічні; психічний - соціально - біологічний; цивільний - соціальний. [2; 14-15]

Нередко характеристики биологической активности смешивают с поведением в социально-психологическом смысле. И тогда возникает вопрос, о каких же характеристиках собственно, идет речь, когда поведение обознач...