Система відношень та характер мотивації професійної діяльності дівчат-курсантів та жінок-слідчих

Основні теоретичні та емпіричні підходи до вивчення системи відношень особистості. Загальна характеристика груп досліджуваних: дівчат-курсантів та жінок-слідчих. Особливості системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності працівників ОВС.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Актуальність дослідження. Загальна тенденція розвитку суспільства характеризується прагненням реальної гендерної рівності на всіх рівнях функціонування суспільства. Змінюється положення жінки, її соціальний статус, політичні та економічні можливості. Жінки стали займатися професійною діяльністю, яка раніше була властива лише чоловікам. Одним із наслідків процесу правової впорядкованості нормативної бази щодо гендерної рівності стала тенденція збільшення кількості жінок серед особового складу органів внутрішніх справ.

На теперішній час в органах внутрішніх справ України проходить службу більш 40 тисяч жінок, що складає більш 30% від усього особового складу.

Загалом жінки-правоохоронці виконують ті ж функціональні обов'язки, що і чоловіки, але при цьому у них менше можливостей просуватися службовими сходами часто саме в силу чоловічих переконань, що робота в ОВС із злочинцями - не жіноча справа. Виникає певна статева дискримінація, унеможливлення кар'єрного зростання.

Під впливом особливостей професійної діяльності відбуваються зміни в структурі свідомості та діяльності жінки-правоохоронця, які знаходять свій прояв у трудовій поведінці, міжособистісних, службових та неформальних стосунках з колегами, а також в повсякденному житті. Проведені дослідження свідчать, що дівчата-курсанти вже під час навчання відрізняються від своїх одноліток, що навчаються в цивільних навчальних закладах, наявністю сформованих професійних звичок, які проявляються в інтересах, потребах, ставленні до праці, дисциплінованості, манерах поведінки, фізичній зовнішності [Харченко С.В., 2008].

Зазначимо, що жінка фактично має подвійне навантаження - на роботі та в родині, що може стати джерелом додаткового стресу, рольових конфліктів. Особливо це спостерігається у жінок-слідчих: напружений ненормований робочий день яких не дозволяє багато часу приділяти родині. Суб'єктивні негативні переживання жінки з приводу труднощів узгодження виконання ролей у професійних та сімейних сферах впливають на її взаємовідносини з оточуючими.

Важливого значення надавалося виявленню відношення працівників ОВС до соціально-професійної сфери життя. Психолог Мясіщев В.М. визначав відношення людини як основані на її суспільному досвіді зв'язки з різними сторонами дійсності, що характеризують особистість в її свідомій вибірковості, яка виражається як в окремих вчинках, так і в усій поведінці людини. Відношення, на думку Мясіщева В.М., характеризують людину як цілісність, а не ту чи іншу сторону її психіки. Про відношення судять за діями, оскільки дія й відношення являють собою єдність процесуального й потенціального. В.М.Мясіщев робить важливий висновок: «Одной из важнейшей задачи воспитания является выработка правильного, т.е. соответствующего общественным требованиям отношения к разным сторонам действительности» [Мясіщев В.М.,1995].

Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС, а саме - розкриття і розвиток здібностей особистості фахівця, зростання його професіоналізму та працездатності, відношення до соціально-професійної сфери, зрештою, саме життя правоохоронця, є актуальним та, безперечно, перспективним напрямком роботи в юридичній психології.

Разом з цим, дослідження відношення жінок-працівників ОВС до себе як до особистості та до соціально-професійної сфери життя виявляє певні особливості.

Об'єкт дослідження - система відношень.

Предмет дослідження - система відношень жінок-міліціонерів.

Мета дослідження - аналіз сутності системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності дівчат-курсантів та жінок-слідчих.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми вивчення особливостей системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності жінок-працівників органів внутрішніх справ.

2. Вивчити становлення до діяльності жінок-слідчих та дівчат-курсантів.

3. Виявити становлення до себе жінок-слідчих та дівчат-курсантів.

4. Дослідити становлення до інших жінок-слідчих та дівчат-курсантів.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань як основні методи дослідження використовувалися:

теоретичні методи - аналіз основних підходів до вивчення системи відношень особистості у психології, порівняння, узагальнення, систематизація отриманих даних та їх інтерпретація;

методи емпіричного дослідження -«Діагностика мотиваційної структури особистості» Е. Мільмана, Кольоровий тест відносин (були використані такі поняття: «Я сама», «Друзі», «Родина», «Навчання», («Робота»), «Професіонал», «Кохана людина» («Чоловік»), «Діти», «Дім»); діагностика міжособистісних відносин Т. Лірі; тест Куна «Хто Я?»;

методи математичної статистики - t-критерій Ст'юдента, ц -критерій кутового перетворення Фішера.

У дослідженні взяли участь дівчата-курсанти навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання та навчально-наукового інституту психології, менеджменту та інформаційних технологій Харківського національного університету внутрішніх справ віком від 17 до 19 років, у кількості 40 осіб, та жінки-слідчі слідчого управління Головного управління МВС України в Харківській області та слідчого відділення Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області віком від 22 до 50 років у кількості 40 осіб.

Методологічна основа дослідження. Загальнонаукову методологію дослідження визначили діалектичні ідеї про взаємозв'язок розвитку теорії й практики, системний підхід до вивчення особистості жінок-працівників ОВС. Наукова методологія даного дослідження включає концептуальні положення теорій особистості, розроблених Ананьєвим Б.Г., Виготським Л.С., Мясіщевим В.М., Рубінштейном С.Л., теорії діяльності [Леонтьєв О.М., 1977], диференціальної психології [Ільїн Є.П., 1976], гендерної психології [Бендас Т.В., 2005], диференціальної психодіагностики) [Гуревич К.М., 1970; Платонов К.К., 1987], юридичної психології [Васильєв В.Л.,1991; Бандурка О.М., 2005], а також вимоги до психологічної сфери особистості співробітника ОВС [Мар'їн М.І.,2007].

Крім того, методологічну й теоретичну основу дослідження склали:

нормативні акти, що регламентують діяльність працівників ОВС МВС України;

сучасні підходи й напрямки в області психологічного вивчення діяльності співробітників ОВС [Безносов С.П., 1989; Мар'їн М.І., 2007; Шаранов Ю.А., 1998; Шестаков А.Г., 1985];

принципи й теоретичні основи організації психологічної роботи в ОВД [Мар'їн М.І., 2007; Рибников В.Ю., 2000].

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

1) вперше охарактеризована система відношень жінок-слідчих;

2) показано, що жінки-слідчі та дівчата-курсанти спрямовані на встановлення позитивних відносин в різних сферах соціальної взаємодії та реалізації своєї соціальної ролі.

Теоретичне значення дослідження полягає в комплексній характеристиці системи відношень особистості жінок-працівників ОВС, розширенні наукові поняття про зміни у системі відношень особистості на різних стадіях професіоналізації. Розуміння особистості як системи відношень дозволили визначити специфіку міжособистісних відносин жінок-працівників ОВС.

Практичне значення дослідження визначається тим, що науково обґрунтовані знання про зміни у системі відношень особистості жінок-працівників ОВС на різних стадіях професіоналізації дозволяють психологічно грамотно підходити до її формування та вдосконалення.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, узагальнення, результати дослідження оприлюднені на ІІІ регіональному науковому конкурсі молодих вчених (Харків, 2009), ІІ Всеукраїнської наукової-практичної конференції «Становлення особистості професіонала: перспективи й розвиток» (Одеса, 2009), науково-практичній конференції «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності» (Харків, 2009), молодіжній науково-практичної конференції «Вектори психології-2009» (Харків, 2009).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення у 6 наукових публікаціях, з яких 2 опубліковано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Список використаної літератури містить 98 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 72 сторінки друкованого тексту, вона містить 13 таблиць, 3 рисунка.

Основні наукові положення, що виносяться на захист:

1. Загальна тенденція розвитку суспільства характеризується прагненням реальної гендерної рівності на всіх рівнях функціонування суспільства.

2. Формування професіоналізму високого рівня передбачає наявність певних загальних характеристик суб'єкта, на основі яких формуються спеціальні якості, важливі для специфічного виду діяльності.

3. Жінки-правоохоронці виконують ті ж функціональні обов'язки, що і чоловіки, але при цьому у них менше можливостей просуватися службовими сходами часто саме в силу чоловічих переконань, що робота в ОВС із злочинцями - не жіноча справа. Виникає певна статева дискримінація, унеможливлення кар'єрного зростання.

4. Суб'єктивні негативні переживання жінки з прив...