Особливості відповідальності та мотивації досягнення успіху працівників МНС

Взаємозв’язок рівня мотивації досягнення успіху і особливостей локалізації суб’єктивного контролю у працівників МНС України. Особливості відповідальності спеціалістів з різним рівнем мотивації досягнення успіху. Відповідальність с позиції психології.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Вступ

Психологічна наука не залишила феномен відповідальності без уваги. Психологія накопичила сановиту теоретичну базу по питанням відповідальності. На заході чисельні дослідження проводилися в рамках теорії локуса контролю Дж. Роттера.

Не дивлячись на багатолітню історію вивчення даної проблеми, наголошується явний дефіцит конкретних досліджень, присвячених аналізу специфічних для різних видів професійної діяльності. До маловивчених, із цієї точки зору, видів професійної діяльності, відносяться і професії, що виконуються в умовах ризику. До теперішнього часу не було проведено психологічних досліджень, направлених на аналіз особливостей відповідальності на прикладах подібного виду праці.

На сьогодні, підвищується значущість і вимоги до співробітників МНС України. В умовах відсутності спеціальних робіт, присвячених цій темі, зростає актуальність проведення конкретних емпіричних досліджень, в цій області. У цій роботі частково заповнений цей пробіл на основі проведення емпіричного дослідження особливостей відповідальності фахівців рятувальників МНС України з різним рівнем мотивації досягнення успіху. Особа сучасного працівника системи МНС України, повинна володіти високим рівнем сформованості відповідальності, а також вона повинна не просто пристосовуватися до існуючої реальності, а прагнути до досягнення успіху.

Об'єктом дослідження є відповідальність працівників МНС України.

Предметом дослідження - взаємозв'язок рівня мотивації досягнення успіху і особливостей локалізації суб'єктивного контролю у працівників МНС України.

Метою даної роботи є виявлення особливостей відповідальності спеціалістів з різним рівнем мотивації досягнення успіху у працівників системи МНС України.

Завдання дослідження:

1. Аналіз психологічної літератури по проблемам відповідальності та мотивації досягнення успіху.

2. Підготування і проведення дослідження відповідальності та мотивації досягнення успіху працівників МНС України.

3. Обробка та інтерпретація отриманих даних на основі кількісної оцінки і якісного аналізу результатів дослідження.

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи та методики:

1. Методика рівня суб'єктивного контролю (РСК).

2. Експертна оцінка психологічних характеристик особистості.

3. Методика діагностики особистості на мотивацію успіху Т. Елерса.

4. Математико - статистичні методи обробки результатів.

Базою дослідження виступав особовий склад 9-ПДПЧ та 27-ПДПЧ Київського районного відділу Головного управління МНС України в Харківській області у загальній кількості 63 особи.

1. Теоретичний аналіз проблеми відповідальності та мотивації досягнення успіху

1.1 Відповідальність с позиції психологічної науки

З позиції психологічної науки відповідальність розглядається як окрема психологічна категорія, а точніше - категорія, основою якої є особова риса, або у якості різних категорій - почуття відповідальності, властивості особи, здібності відповідати, готовності (установки) до відповіді, риса характеру та ін. Більшість дослідників співвідносять відповідальність з рисою особистості.

Відповідальність завжди пов'язана з прийняттям рішення, з вибором людини, з її діяльністю, конкретним вчинком або відмовою від такого[18].

Окрім цього, важливо відзначити, що які б не були багатовимірні психологічні трактування поняття відповідальності, основним смисловим навантаженням є внутрішня готовність людини відповісти, дати відповідь. і. Головним же ядром відповідальності може бути релевантний ій чинник. Даним чинником є інтернальність або локус контролю, що має в своїй основі внутрішній тип атрибуції.

Відповідальність має зовнішню (формальну) і внутрішню (компоненти, що дозволяють виявитися відповідальності) структури. Вони визначають відповідальну ситуацію. Відповідальна поведінка відповідає наступним ознакам: поведінка оцінюється по відповідності вимогам боргу, а не формальним характеристикам якісного виконання завдання; у людини є план дій; характер дій направлений на успішне виконання завдання; особа може самостійно і ретельно контролювати свою поведінку і піддавати його аналізу (оцінювати свою і чужу поведінку); у поведінці виявляється наполегливість, самостійність, активність; поведінка емоційно переживається.

Виступаючи як особова характеристика, відповідальність включає безліч особових якостей, і може бути охарактеризована наступним:

* Сукупністю якостей особи, трьома задіяними в ній сферами (раціональна, емоційна, вольова).

* Наявністю встановлених пріоритетів усередині особи

* Трьома компонентами: когнітивним (усвідомлення стосунків відповідальності, своїх можливостей, соціальної значущості діяльності, плану її реалізації і так далі), поведінковим (якість виконання завдань) і мотиваційним (особова значущість) [22].

Психологічний словник визначає відповідальність як «здійснюваний у різних формах контроль над діяльністю суб'єкта з погляду виконання ним прийнятих норм і правил» [39].

Психологічний підхід до відповідальності обумовлюється перш за все необхідністю аналізу з боку свідомості, самосвідомості, переживання, совісті, сенсу життя, виділяючи причетність особи, за якою стоять інтенції, у психологічному плані розкриваємі мотивами, почуттями, можливостями. Саме ця сторона первинна, оскільки відповідальність розуміється як особова властивість, що зобов'язує розглядувати її як сплав смислового мотиваційно-афектного, інтелектуально - когнітивного, діяльністно-поведінкового утворення.

У деяких роботах суть відповідальності розкривається через ключові слова: старанність, обов'язковість, дисциплінованість. Так, наприклад, в словнику сучасної української літературної мови відповідальність визначається як покладене на когось або взяте кимось зобов'язання звітувати в яких-небудь своїх діях і переймання на себе провини за можливі наслідки. Як виявляється з даного визначення, відповідальність включає три аспекти: перший - об'єктивний, який існує незалежно від конкретного суб'єкта і може бути покладений на будь-яку людину; другий - суб'єктивний, залежний від суб'єкта, який може прийняти і не прийняти зобов'язання, а якщо суб'єкт прийняв, то він повинен звітувати за них; третій - совість, відчуття провини за можливі наслідки виконання зобов'язань. Зрозуміло, ці аспекти взаємообумовлені, але важливим є перш за все відношення (усвідомлення, переживання) самого суб'єкта до належного («треба») і наслідків, витікаючих з нього. Тому у внутрішньому плані найважливіше контроль меж відповідальності суб'єкта діяльності не з боку об'єктивної інстанції, а з боку самого ж суб'єкта, тобто суб'єктивний аспект відповідальності як властивість особи, що переживається. Ось «совість», «відчуття провини» за наслідки поведінки - важливіший показник відповідальності суб'єкта. Це в тому випадку, якщо переживання «охоплює» особу у зв'язку з виконанням вільно вибраного соціально значимого завдання. Інакше відповідальність виступає лише як старанність, дисциплінованість, оскільки суб'єкт може переживати, звітувати і звітує за них.

В деяких визначеннях звертає на себе увагу те, що замість «боргу», «вимог» акцент робиться на «зобов'язання» і на їх виконання, що характеризує залежність і підлеглість суб'єкта відповідальності зовнішньому джерелу. При цьому санкціонованість всіх розпоряджень з боку різних інстанцій відображає конвенціональну мораль особи. В той же час в дефініціях відповідальності, що розгледіли, не указується самостійність активності і творчий початок суб'єкта, його здібність до вільного вибору відповідно до власного розуміння сенсу життя [42].

Аналіз психологічної літератури, в якій так чи інакше освічена проблема відповідальності, дозволяє говорити про те, що підходи до вивчення даного феномену близькі за своєю суттю і в більшості випадків оперують тими ж поняттями. Екзистенціальний напрям в психології в основі розглядує проблему сенсу, прагнення до цінностей, до свободи і відповідальності. Предметом екзистенціальної психології, як відзначають В.В. Знаков, Д.А. Леонтьев, М. Палуш та ін., є такі глобальні питання, як проблема життя і смерті людини, свободи і детермінізму, вибору і відповідальності, спілкування і самоти, сенсу і безглуздості існування. У полі уваги психологів, що досліджують закономірності психіки людини з позицій психології людського буття (поза якою не можна розглядувати проблему відповідальності), знаходяться фактично ті ж проблеми, проте підходи до їх рішення в цих напрямах істотно розрізняються.

З позицій екзистенціального аналізу чоловік визнається вільним лише умовно, оскільки він не може робити все, що захоче: людська свобода не дорівнює всемогутності і свавіллю. Людина визнається вільною, якщо в той же час вона визнається відповідальною в протилежність психоаналітичному уявленню про людину як про істоту детерміновану переважно потягами і прагненням до насолоди. У цьому ж бачиться і основна відмінність екзистенціального аналізу від філософії екзистенціалізму, що визнає спочатку свободу людини. На відміну від філософських наук психологія не може оперувати подібними метафізичними категоріями через свою наочність, тому вона прибігає до допомоги екзистенціального аналізу, екзистенціальної псих...