Динаміка зміни образів України та Росії в уявленнях студентської молоді під впливом пропаганди

Сутність пропаганди та особливості її використання. Стереотипізація та зміна установок як результат впливу пропаганди. Визначення факторної структури образів України та Росії у сприйманні української молоді. Аналіз результатів асоціативного експерименту.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет психології

Кафедра соціальної психології

Дипломна робота на тему

«Динаміка зміни образів України та Росії в уявленнях студентської молоді під впливом пропаганди»

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму «Психологія»

Виконав: студент ІV курсу ІІІ групи

факультету психології

спеціальність «Психологія»

Дорошенко Володимир Анатолійович

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри соціальної психології

Соснюк Олег Петрович

КИЇВ - 2014



ВСТУП

Актуальність. Образ себе та своєї країни у свідомості людини постійно змінюється, і зазвичай ці зміни достатньо повільні, аби залишатися непоміченими. Але внаслідок збільшення насиченості інформаційного потоку масової комунікації різного роду оціночних та сугестивних впливів ці зміни можуть не тільки прискорюються, а й набувати незвичних властивостей. Особливо це характерно для впливу пропагандистської інформації.

Необхідність у пропаганді виникла дуже давно. З розширенням можливостей для масової комунікації задачі та вплив пропаганди змінювалися. На сучасному стані пропаганда - не тільки поширення різних ідеологій, точок зору на життя, це й цілеспрямований вплив на реципієнта з метою формування у нього уявлень, стереотипів та установок будь-якої сили та масштабу. В умовах сучасного інформаційного суспільства вплив інформації залежить не скільки від її змісту та значення, а від контексту пред'явлення - тобто більшою мірою залежить від мети джерела, що цю інформацію поширює.

Цілком очевидно, що наразі Україна перебуває у стані інформаційної психологічної війни, де використання масової політичної пропаганди є одним із найдієвіших засобів. Один з дослідників пропаганди зазначав, що її не можливо повністю ігнорувати, у будь-якому випадку вона залишить слід у свідомості. Головною задачею пропаганди є не освітлення якоїсь події чи створення і поширення не правдивої фальшивої інформації, а вплив на стереотип у сприйманні того образу, у зміні якого зацікавлене джерело пропаганди.

У такому контексті важливим є визначення тих характеристик у національних образах України та Росії, українців та росіян, що особливо чуттєві для впливу пропаганди.

Об'єктом дослідження є образ країни в уявленнях молоді.

Предметом дослідження визначено динаміку змін образів України та Росії у сприйманні студентської молоді під впливом пропагандистської інформації.

Мета даної роботи полягає у визначені особливостей динаміки змін в уявленнях студентської молоді про образ України та Росії під впливом пропаганди.

Відповідно до об`єкту, предмету та мети дослідження було визначено
наступні завдання дослідження:

1. Провести теоретико-методологічний аналіз основних підходів до розуміння соціально-психологічної сутності механізмів впливу
пропаганди як способу пред'явлення інформації.

2. Емпірично дослідити змістовні та структурні характеристики образів України та Росії, українців та росіян в уявленнях студентської молоді.

3. Визначити особливості динаміки змін образів України та Росії в сприйманні студентської молоді під впливом пропагандистської інформації.

Для досягнення поставлених цілей було використано наступні методи : теоретико-методологічний аналіз підходів до вивчення впливу пропаганди, метод асоціативного експерименту, метод побудови тематичного колажу (проективна техніка «Географія візуальних образів»), метод біполярного семантичного диференціалу, метод формуючої фокус-групи, статистичні методи обробки інформації.

Вибірка. У дослідженні приймали участь молоді люди, українці, у віці 18-24 роки, студенти київських вищих навчальних закладів. Загальна кількість вибірки становить 80 осіб (25 чоловічої статі, 55 жіночої статі).

Наукова новизна дослідження полягає у вивчені динаміки змін в уявленнях студентської молоді про образ України та Росії, встановленні характеристик сформованих образів України та Росії, що можуть суттєво змінюватися під безпосереднім впливом пропагандистської інформації.

Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів для подолання негативного впливу пропаганди, що позначився на образі України та Росії, українців та росіян відповідно. Результати дослідження можуть бути використані при побудові позитивних образів України та українця як у населення країни, так і на міжнародній арені. Також застосування результатів дослідження можливо використовувати при створенні пропагандистського контенту тощо.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичною обґрунтованістю припущень, які є основою

дослідження; системною організацією дослідження; сукупністю методів, адекватних предмету й меті дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів; залученням методів математичної статистики для аналізу і оцінки одержаного дослідницького матеріалу.

Апробація. Результати дослідження були представлені на ХІІ Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Шевченківська весна - 2014», яка проводилась 25-28 березня 2014 року на факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

За результатами дослідження було підготовлено 1 публікація:

Дорошенко В.А. Маніпуляції в засобах масової інформації. /Дорошенко В.А. Збірник наукових праць ХІІ міжнародної наукової конференції «Шевченківська весна -2014». - Київ, 2014. - Випуск 12. - С.157-161.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу і загальних висновків, переліку використаних джерел (30 вітчизняних і 48 зарубіжних) та 7 додатків. Загальний обсяг роботи -112 сторінок.



РОЗДІЛ 1. ПРОПАГАНДА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

1.1 Сутність пропаганди та особливості її використання

Термін «пропаганда» (від лат. Prоpaganda - «розповсюдження») має багато визначень, основними з яких є:

1) система діяльності, спрямована на поширення знань, художній-них цінностей та іншої інформації з метою формування певних поглядів, уявлень, емоційних станів, надання впливу на соціальну поведінку людей;

2) поширення в масах ідеології та політики певних класів, партій, держав;

3) засіб маніпуляції масовою свідомістю [21].

Виникнення пропаганди офіційно датується 1633 р., Коли Папа Урбан VIII засновує конгрегацію пропаганди як комітету кардиналів, які несли відповідальність за іноземні місії церкви, хоча окремі приклади подібних дій простежуються набагато раніше в історії.

Практично всі видатні історичні діячі активно спиралися на пропагандистські механізми для створення і зміцнення своїх держав. Це А. Македонський, Ю.Цезарь, Петро I, Наполеон, Гітлер, Сталін і багато інших. Наприклад, про А. Македонському поширювалися розповіді , що він син бога бо не просто битися проти сина могутнього з богів.

У політологічному енциклопедичному словнику пропаганда визначається таким чином - «систематично здійснювані зусилля вплинути на свідомість індивідів, груп, утворень для досягнення певного, заздалегідь наміченого результату в області політичної дії».

Ґарт Йовет та Вікторія О'Доннел запропонували коротке й дієве визначення терміну: «Пропаганда - це умисні, систематичні спроби змінити сприйняття, маніпулювати пізнанням та спрямовувати поведінку для досягнення реакції, яка веде до бажаного наміру пропагандиста»[14]. Повнішим є визначення Річарда Алана Нельсона: «Пропаганда нейтрально визначається як систематична форма цілеспрямованого переконування, яке намагається вплинути на емоції, погляди, думки й дії визначеної цільової аудиторії з політичною, ідеологічною чи комерційною метою через контрольовану передачу односторонніх повідомлень (які можуть узгоджуватися з фактами або ні) безпосередньо або через канали мас-медіа. Пропагандистські організації залучають пропагандистів, які займаються пропагандизмом -- безпосереднім, практичним створенням та розповсюдженням таких форм переконування»[37].

Обидва визначення фокусуються на комунікативному процесі або більш точно -- на меті цього процесу та дозволяє розглядати пропаганду об'єктивно, а потім вже тлумачити як позитивну чи негативну поведінку, залежно від поглядів глядача чи слухача.

Такі відомі американські фахівці з соціальної психології , як Д. Креч і Р. Крачфілд, вважають ефективною пропагандою таку, під впливом якої кожен індивід поводиться так, як якби його поведінка будувалася на його власних рішеннях. Точно так само можна маніпулювати поведінкою групи людей, причому кожен член такої групи вважатиме, що його дії незалежні від зовнішнього впливу [23].

Аналогічно висловлюється англійський теоретик Л. Фрезер, який вважає, що «пропаганду, можна визначити як мистецтво примусу людей робити те, чого б вони не робили, якби мали в своєму розпорядженні усю інформацію про ситуацію [68].

Радянські вчені М. Шульчевский і Ю. Мазурек визначали пропаганду як цілеспрямований і політично вмотивований переконуючий вплив на суспільні групи. З його допомогою ті чи інші с...