Сучасна психологія
ВступПсихологія – наука про закономірності розвитку і функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Предметом психології є психічна діяльність людини, психічні процеси, стани, властивості людини; психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з’ясування життєвого значення психіки. Психологія є наукою про найскладніше. Що поки що невідоме людству. Вона має справу із властивістю високоорганізованої матерії, що називається психікою.Задачі психології складніші, ніж задачі будь-якої іншої науки, оскільки тільки в ній зливається об’єкт і суб’єкт пізнання.Психологія є однією з самих молодих наук., але має унікальне практичне значення для людини.1. Психологія як наукаПсихологія – одна із наук про людину, її життя і діяльність. Предметом психології є вивчення психіки людини і тварини (психологія від грец. – душа, логія – учіння, наука). Предметом психології є психічна діяльність людини; психічні процеси, стани, властивості людини; розкриття законів виникнення, розвитку і перебігу психологічної діяльності; становлення психічних властивостей людини; з’ясування життєвого значення психіки. Психологія допомагає практиці цілеспрямовано формувати психіку діяльності людини, психічні явища. Отже, психологія – наука про закономірності розвитку, формування психіки як особливої форми життєдіяльності.Психологія як і кожна наука має ряд складових. Вони включають: Вчених з їх знаннями, здібностями, кваліфікацією, досвідом; розділом і кооперацією наукової праці. У психології є вчені, яким присвоюється за наукові дослідження наукові ступені кандидата і доктора психологічних наук.Наукові установи, експериментальне, лабораторне обладнання. У педагогіці і психології є: 1) Академія педагогічних наук України; 2) НДІ психології, дефектології та ін. при АПН України; 3) Лабораторії; 4) Кафедри при педінститутах, університетах тощо.Понятійний, категоріальний апарат. У психології є такі категорії, поняття: 1) психіка; 2) свідомість; 3) учіння; 4) психічні процеси; 5) діяльність; 6) особистість; 7) почуття; 8) воля; 9) характер; 10) розвиток особистості тощо. На них будується психологія як наука.Систему наукової інформації. У психології така інформація дається у таких виданнях: 1) Віснику АПН України; 2) журн. “Рідна школа”, “Початкова школа”, “Дошкільне виховання”, “Відродження” та ін. 3) в інформаційних бюлетнях в психології; 4) в монографічних роботах та інших книгах.Теорію і методи дослідження. Кожна наука є цілісною системою. Вона включає методи дослідження, теорію, систему досліджень, має свій власний предмет дослідження. Наука розпочинається там, де починається дослідження, де не обмежуються авторитетними висновками, де перевіряються, а не приймаються на віру висновки, пропозиції від кого б вони не йшли. Наука передбачає організацію, розробку спеціальних методів, за допомогою яких знаходять відповіді на питання про властивості предметів, явищ, прозв’язки і взаємозв’язки проявляються. Для того, щоб знайти відповіді на ці питання науковець шукає, змінює і створює умови, пояснює певні факти, організовує експеримент. Отже, психологія як наука розпочинається там, де вчений експериментує.До явищ, що є предметом вивчення психології відносяться індивідуальні внутрішні процеси. Назвем деякі із них: Активність – всезагальна характеристика істот, власне динаміка живих істот як джерело підтримки життєво значимих зв’язків із оточуючим світом, є динамічною умовою становлення діяльності.Відчуття – відображення властивостей предметів при їх безпосередньому впливі на рецептори.Засвоєння – основний шлях набування індивідом суспільно-історичного досвіду.Звикання – негативне навчання, ефект якого полягає у відсутності реакції на певний стимул.Ідеамоторика – перехід уявлення про рух м’язів у реальний рух.Інтроспекція – самоспостереження – спостереження людини за внутрішнім планом психічного життя.Мислення – процес пізнавальної діяльності, характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. До мислення відносяться: а) інсейт – раптове розуміння суттєвих відношень; б) розуміння – здатність усвідомити суть і значення чогось і досягти завдяки цьому результату. Розуміння – основне поняття у “психологічній” та “граматичній” інтерпретації (тлумачення текстів, спрямоване на розуміння їх суті, змісту). Розуміння здійснюється людиною через реконструкції суті, змісту, який в кінцевому висновку зводиться до задуму. Проблему розуміння досліджували такі психологи, як Г. Костюк, О. Смірнов та ін., а також філософи Шлейермахер, Дільтей, Гадамер та ін. З поняттям розуміння пов’язане поняття передрозуміння. Це спосіб розгортання розуміння. Передрозуміння визначається як початкове, вихідне розуміння на відміну від вторинного щодо нього розуміння; в) узагальнення – продукт, мислительної діяльності, форма відображення загальних ознак, якостей дійсності; г) індукція – узагальнення результату чи спостереження. При індукції йдуть від факту до узагальнення результату чи спостереження. При індукції йдуть від факту до узагальнення, закону; д) інтериоризація – формування внутрішніх структур людської психіки.Мовлення – процес спілкування людей між собою, мовна діяльність.Пам’ять – процес організації збереження минулого досвіду. Пам’ять дає змогу повторно використовувати минулий досвід. До пам’яті відноситься: а) повторення – відтворення засвоєних знань і дій з метою полегшення їх запам’ятовування; б) запам’ятовування – найважливіша умова наступного відтворення набутих знань; в) згадування – розумова діяльність, пов’язана з пошуком, відтворенням і видобуванням із тривалої пам’яті необхідної інформації; г) відтворення – реконструкція актуалізованого змісту в тій чи іншій формі; д) впізнання – пізнання сприйманого об’єкту як такого, який відомий з минулого досвіду; є) забування – процес, який характеризується поступовим зменшенням – згадування і відтворення вивченого матеріалу тощо; к) архівізація – структурування в організації інформації у тривалій пам’яті; з) інтерференція – негативний вплив певних подій на запам’ятовування чи збереження того або іншого матеріалу. Проактивна інтерференція пов’язана з подіями, які відбувалися від запам’ятовування, а ретроактивна – з подіями, які відбувалися після запам’ятовування.Рефлекція – процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психологічних актів і станів.Самонавіювання – процес навіювання, адресований самому собі, при якому суб’єкт і об’єкт навіюваного впливу співпадають.Сприймання – цілісне відображення предметів, ситуацій, подій, які виникають при безпосередньому впливі фізичних подразників на рецепторні поверхні. До сприймання входять: а) ілюзії сприймання – неадекватне відображення сприйнятого предмету і його властивостей, пов’язане з помилковою інтерпретацією сенсорних сигналів від об’єкт...