Позитивна "Я-концепція" як умова вашого успіху
Національний Педагогічний Університет ім. ДрагомановаРЕФЕРАТНа тему: "Позитивна Я-концепція, як умова вашого успіху"Київ 2009ЗмістВступ1. Адекватна самооцінка2.Самоповага, як важливий компонент образу «я»3. Позитивне мислення як шлях до щастяДодатокВисновкиЛітератураВступ«Я – концепція» – це динамічна система уявлень людини про себе, яка включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших особливостей; самооцінку та суб’єктивне сприймання зовнішніх факторів, які впливають на особистість.Центральним компонентом «Я – концепції» є самооцінка. На основі механізму самооцінки розвивається самосвідомість особистості. Тісно зв’язані з «Я – концепцією» рівень домагань, успіх, самоповага. Таким чином, адекватна, позитивна «Я концепція» забезпечує нам психологічний комфорт, самоповагу, адекватне ставлення оточуючих і врешті радість життя, навіть в умовах кризи.Мета нашої роботи – допомогти сформувати позитивну «Я – концепцію», досягти внутрішньої погодженості особистості, пізнати себе, розвинути позитивні якості характеру, розширити рівень моральності, навчитися адекватно оцінювати свої стосунки з оточуючими, уникати конфліктів та встановлювати добрі стосунки, навчити управляти своїм внутрішнім світом, сформувати позитивний образ власного «Я».1. Адекватна самооцінкаЦентральним компонентом «Я – концепції» є самооцінка особистості. Самооцінка – це та цінність, значущість, якої надає собі індивід загалом та окремим бокам своєї особистості, діяльності, поведінки.Самооцінка виконує регуляційну і захисну функції, впливає на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її стосунки з іншими людьми. Відображаючи рівень задоволення чи незадоволення собою, самооцінка створює основу для сприймання власного успіху чи неуспіху в діяльності, досягнення мети певного рівня, тобто рівня домагань особистості.Рівень домагань особистості – це прагнення до досягнення мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. В основі рівня домагань лежить самооцінка (чи своїх можливостей, потенціалу в окремій сфері, чи себе як особистості загалом).Самооцінки розвиненого індивіда утворюють складну систему, яка включає в себе як загальну самооцінку (вона відображає рівень самоповаги, прийняття чи неприйняття себе), так і часткові самооцінки, що характеризують ставлення до окремих сторін своєї особистості, вчинків.Самооцінка може мати різний рівень усвідомлення, її характеризують за такими параметрами:за рівнем виділяють високу, середню та низьку самооцінку;за співвіднесенням з реальними успіхами-адекватну та неадекватну (завищену та занижену);за особливостями будови – конфліктну та безконфліктну.Для розвитку особистості ефективною є досить висока загальна самооцінка, що співвідноситься з адекватними частковими самооцінками різного рівня. Стійка і разом у тим досить гнучка самооцінка, яка за необхідності може змінюватися під впливом нової інформації, набутого досвіду, оцінок інших людей, є оптимальною як для особистісного зростання, так і для продуктивної діяльності. Негативно впливає на них надмірно стійка, ригідна самооцінка, а також надто нестійка, така що змінюється за найменших впливів.Самооцінка формується на основі оцінок оточуючих, оцінки результатів власної діяльності, а також на основі співвіднесення реального та ідеального уявлення про себе.Збереження сформованої, звичної самооцінки стає для людини потребою, і порушення її породжує такий само оцінний феномен, як афект неадекватності.2. Самоповага, як важливий компонент образу «Я»Формула У. ДжемсаВажливим компонентом образу «Я» особистості є самоповага, яка визначає співвідношення справжніх її досягнень і того, на що людина претендує, розраховує. А...
