Об'єкти дослідження соціальної психології
Об'єкти дослідження соціальної психологіїДослідження конкретних об'єктів і явищ, що зложилися в рамках парадигми розуміння, являють собою складний результат рішення чотирьох важливих завдань, що виникли перед західноєвропейськими новаторами. Перша з них - прагнення до нових постановок проблем, пошуку нетрадиційних об'єктів. Друга - спроба довести реалістичність зроблених заявок на створення альтернативи пануючої парадигми пояснення, емпірично обґрунтувати інші методологічні постулати. Третя - необхідність збереження певної наступності соціально-психологічного знання, інтеграції в нові теоретичні схеми емпіричних даних, переконливо пояснені парадигмою пояснення. Нарешті, четверта, більше інституціональна, ніж властиво науці - твердження пропонованої парадигми в системі соціальних інститутів науки: визнання з боку представників магістрального напряму, можливостей публікації в авторитетних виданнях, кваліфікаційній сертифікації вчених ступенів і звань і т.п.У цей час, по закінченні більше чверті століття з моменту появи західноєвропейської опозиції, можна затверджувати, що більшість цих завдань були вирішені, хоча й з різним ступенем успішності.Необхідно відзначити при цьому наступні загальні підсумки. Набагато більше ідей і гіпотез було висловлено, чим емпірично перевірене й доведено. У ході конкретної дослідницької практики центральною проблемою стала проблема методу, що відповідає теоретико-методологічним постулатам.Найбільш значимі емпіричні результати парадигми пояснення, отримані, наприклад, у дослідженнях соціальної установки, когнітивних процесів, знайшли своє місце в нових теоретичних схемах.Західноєвропейська парадигма успішно затвердилася у світовій соціальній психології: вона має свої журнали серії періодичних тематичних видань, її провідні представники входять до числа визнаних метрів сучасної соціальної психології, їх запрошують читати лекції в оплот парадигми пояснення - американські університети. Таким чином, загальний позитивний підсумок у наявності.Разом з тим, не можна не помітити, що це коштувало реформаторам помітного ослаблення первісного радикального імпульсу. Деякі дослідження, якщо їх розглядати ізольовано, мало чим відрізняються від традиційних. По ряду параметрів західноєвропейська парадигма співвідноситься з парадигмою пояснення. Такий виявилася об'єктивна ціна її інтеграції не тільки в соціально психологічне знання, але й у соціально-психологічний істеблішмент.Подібна критична оцінка означає всього лише констатацію реального положення речей і аж ніяк не має на увазі хоч скільки-небудь знизити значимість внеску представників парадигми розуміння. Більше того, надалі будуть показані її дійсні досягнення. Із цією метою будуть розглянуті дослідження: між групових відносин, соціальних уявлень і соціальної ситуації.У дослідженнях цих об'єктів найбільше рельєфно з'являються нові способи рішення методологічних і теоретичних проблем, запропоновані в рамках найбільш перспективного в Західній Європі культурологічного підходу, а саме: розгляд взаємодій через призму колективних процесів більше високого рівня; звертання до елементів культури (цінностям і нормам) як регуляторам цих взаємодій; дослідження психологічних механізмів регуляції соціального поводження через різні знакові й ідейно-психологічні форми; аналіз індивідуального поводження з урахуванням соціального середовища, у якій воно здійснюється.Вплив меншостей і поляризація установокТрадиційний підхід опирався на модель суспільства, відповідно до якої в ньому підтримуються статус-кво, соціальний мир, безконфліктність і рівновага. Як показав С. Московичи, ця модель заснована на наступних постулатах:1. Вплив у групі розподілений нерівномірно, його напрямок односторонній. Індивід у групі - пасивна й мало впливова одиниця.2. Функція соціального впливу полягає в тім, щоб зберігати й зміцнювати соціальний контроль. Відхилення від групових норм розглядається як погроза існуванню групи, як наслідок поганої адаптації індивіда, що, у свою чергу, пояснюється вадами психіки.3. Сила й напрямок впливу визначаються відносинами залежності між членами групи. Залежність - головний фактор, що детермінує, між групові відносини. Індивід підкоряється груповому впливу, тому що залежимо від інших членів групи, має потребу в їхньому визнанні.4. Форми впливу залежать від ступеня невизначеності ситуації, у якій індивід приймає рішення, і від того, наскільки він тяготиться цією невизначеністю.5. Досягнута групова єдність фіксується в об'єктивній нормі. У випадку, коли можливість об'єктивної перевірки відсутній, людям не залишається нічого іншого, як звертатися до загальноприйнятої думки, що виконує роль об'єктивного критерію.6. Всі процеси групового впливу повинні аналізуватися як прояви конформності.Починаючи з досвідів М. Шерифа по формуванню групових норм, а потім досліджень конформізму, виконаних С. Ашем, у соціальній психології міцно затвердилося уявлення, що індивід, як правило, уступає тиску суспільної думки. Однак західноєвропейські соціальні психологи звернули увагу на те, що в експериментах Шерифа й Аша були нейтралізовані фактори, що звичайно діють у реальному житті: попередній досвід учасників; їх емоційне залучення; переконаність у своїй правоті; статус; престиж; нарешті, відносини між членами групи, пов'язані з їхніми цінностями. Вони правильно помітили також вплив ціннісних уявлень авторів на результати їхніх досліджень. Теорії Шерифа й Аша, писали Дуаз і Московичи, з одного боку, "відбивають певне бачення колективних відносин... тенденцію трактувати ці відносини як конформні. Таке бачення колективних відносин... приховує за собою політичну практику репрезентативної демократії, а з іншого боку, практику ціноутворення на вільному конкурентному ринку". Додамо, що в основі цього бачення, так само як і правила "репрезентативної демократії
Другие файлы:
Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
Народження соціальної психології, публікація підручників Росса і МакДаугалла. Розмежування двох напрямків соціальної психології: аналіз поводження інд...
Предмет дослідження соціальної психології
Суть визначення предмета соціальної психології: історичний контекст. Роль праць Л.С. Виготського у становленні соціально-психологічної науки та визнач...
Соціальний психолог як учасник соціальних змін
Етапи розвитку соціальної психології. Відношення до цінностей як регуляторам прикладного дослідження. Відношення теоретичних й прикладних досліджень у...
У пошуках свого шляху: етнопсихологія, соціально-політична психологія та психологія підприємництваа
Шляхи розвитку російської та української соціальної психології. Проблеми етнічної психології як наукового дослідження міжгрупових відносин. Аналіз сві...
Предмет соціальної психології
Визначення предмета соціальної психології та її поділ на таксономічний, диференціальний і системний тип. Вивчення впливу соціальних стимулів на процес...
