Понятие и сущность экономической безопасности организации как внутренней самооценки и прогнозирования своего состояния; характеристика и классификация различных угроз и опасностей, пути защиты. Обеспечение кадровой и финансовой безопасности предприятия.
Краткое сожержание материала:

1

Размещено на

Зміст

Вступ

Розділ 1 Виховання в контексті різних наук

1.1 Виховання як об'єкт вивчення педагогіки

1.2 Виховання як об'єкт вивчення психології 1.3. Виховання як об'єкт вивчення філософії

1.4 Виховання як об'єкт вивчення соціології

1.4.1 Предмет соціології виховання

1.4.2 Виникнення, основні етапи й напрямки розвитку соціології виховання

1.4.3 Соціологічні методи вивчення процесу виховання

1.4.4 Особливість впливу на виховання соціального середовища в мінливому суспільстві

Розділ 2. Дослідження виховної роботу вузах системи МВС

2.1 Об'єкт вивчення

2.2 Мети,завдання,гіпотези дослідження

2.3 Метод дослідження й вибірка

2.4 Обробка й інтерпретація отриманих даних

Висновки

Список використаної літератури

Додаток.



Вступ

У зв'язку зі зміною економічного й соціального ладу нашої країни, переходом до вільних економічних, ринкових відносин, входженням у світове співтовариство змінюються принципи діяльності держави в цілому й державних органах безпосередньо. У даний момент, на відміну від попереднього років, першочерговою цінністю нашого суспільства, відповідно до Конституції України, є людина, особистість, а тому все суспільство, держава в цілому направляє свою діяльність на забезпечення й захист прав і воль, а також законних інтересів кожного громадянина й людини. Відповідно до нового визначення політики держави людина коштує на чолі. А не просто є гвинтиком системи, а тому при здійсненні державної політики необхідний якісно новий підхід. У зв'язку із цими змінами міняються норми й цінності нашого суспільства, а відповідно й державних органів.

Міліція є державний збройний орган, що здійснює діяльність на підставі нормативно-правових актів по охороні й захисту прав і законних інтересів громадян. А тому важливим у становленні України як правової держави, тобто здійснюючу державну політику відповідно до світових принципів і стандартами, є виконання всіма державними органами, у тому числі й міліцією, якісно й у повному обсязі своїх безпосередніх завдань і функцій у рамках загальнодержавних.

Тому що ОВД є організація людей, що виконують певні завдання в обсязі своїх повноважень й у рамках функціональних обов'язків, а також відповідно до норм, властивими даної організації й регулююча її діяльність, те дуже важливим моментом в ефективному функціонуванні даної організації є мотивація її працівників. Дуже важливим є збіг інтересів і мотивів кожного працівника ОВД із інтересами й завданнями служби, що є запорукою успішного функціонування цього державного органа виконавчої влади як і будь-якої іншої організації.

У даний момент МВС має ряд спеціалізованих відомчих навчальних закладів різного рівня, у числі яких величезна кількість вузів, які ведуть підготовку співробітників ОВД до виконання службових завдань.

У вузах системи МВС здійснюється підготовка фахівців ОВС по різних спеціальностях. Здійснюється підготовка в рамках традиційної для нашої країни системи утворення. Під час проходження підготовки до несення самостійної служби в ОВД у вузах МВС здійснюється навчання курсантів різним дисциплінам, їхнє виховання, підготовка до специфіки подальшої діяльності.

Дуже немаловажним і необхідним процесом при підготовці майбутніх співробітників ОВС є виховання їх відповідно до мети і завданнями ОВС. Для виконання специфічної правоохоронної діяльності співробітник міліції повинен не тільки знати законодавство й нормативні акти, що регламентують діяльність міліції, але бути чесним, уважним, чуйним, готовим завжди прийти рятуйте! у ній, і, навіть, пожертвувати своїм життям. Всі ці Риси співробітника міліції є дуже важливими й закріплені в таких нормативних актах як Закон України «Про міліції», Кодексі честі працівника ОВД, Присяга працівника ОВД.

Виховання тема сьогодні не занадто популярна. Особливо, коли мова заходить про таку категорію молодих людей, як курсанти.

Не секрет, що стан нашого суспільства характеризується цілим рядом негативних явищ, що пронизують суспільні відносини від державного до трудового колективу й родини. Середовище робить постійний виховний вплив на людину: якщо вона низька духовно, те й вплив її несе із собою вади.

На що б хотілося звернути увагу? Молодь звичайно вважає дорослих винуватцями негативних процесів, що відбуваються в суспільстві, які сильніше всього позначаються саме на людях молодих. З їхнього погляду, дорослі начебто б не мають морального права бути вихователями. Недовіра молоді зв'язана й з розвалом економіки, і гострими національними конфліктами, і злидарським існуванням частини населення країни, що живе злочинністю. Отут важлива політичне фарбування "батьків", які в очах "дітей" відповідають за стан суспільства.

Багато молодих людей починають тлумачити волю як звільнення від обов'язків, зводячи демократію до абсолютизації особистої думки. А прагнення до "гарного життя" стає неадекватним витратам праці й особистих можливостей. Звідси пасивність, невір'я в себе. Більша частина молоді живе важко, борючись за виживання, не включаючись ні в які політичні рухи, вона роз'єднана, не здатна відстоювати свої інтереси, а в ОВД дана діяльність є ще й забороненої. Тим часом студенти, курсанти - найбільш інтелектуальна частина молоді, що містить у собі величезний потенціал перетворювачів, поки не реалізований у нових умовах. Найбільш складні і суперечливим є, на наш погляд, відношення вузівського колективу до співвідношення процесу навчання й виховання. Проблема в тім, що курсанти - "робоче тіло" вузу, як жартують викладачі й командири, "його годувальники й поїльники". Тому необхідно враховувати питання всього внутрішнього життя: навчальні, методичні, наукові, кадрові, господарські, суспільні. Вони становлять середовище перебування курсанта й об'єктивно роблять на нього великий виховний вплив.

Виховання процес систематичного й цілеспрямованого впливу на фізичний і духовний розвиток особистості з метою підготовки її до виробничої, суспільної й культурної діяльності, тісно пов'язане з утворенням і навчанням. У середовищі викладачів, адміністрації вузів, серед співробітників різних категорій немає сьогодні єдиного відношення до цієї проблеми. Інші з колег взагалі заперечують свої виховні завдання й обмежують взаємини зі студентом тільки навчанням. Причин тут трохи.

Багато хто ще пам'ятають так називану "виховну" роботу зі студентами з її формалізмом. Печія до цього дійства в минулому посуває багатьох викладачів і безпосередніх «вихователів» (заступників начальників курсів, начальників курсів) до того, щоб "під шумок" виключити й другу складову цієї роботи, що втримується в слові "виховна". Мов, про яку виховну роботу може йти мову, коли затримують зарплату й стипендію, коли не вистачає тепла й світла, немає засобів для його ремонту.

Помітно й прохолодне відношення вищого керівництва до проблем виховання. Але життя затверджує, що виховний процес у вищій школі необхідний.

Не секрет, що раніше розвивалися багато форм студентської самодіяльності: у навчанні й науці, у культурі, спорті й відпочинку, у суспільно-корисній праці (будівельні, сільгосп, внутрівузівські роботи, суботники), у побуті й т.д. Через конкретні справи здійснювався виховний процес, у який утягувалися практично всі викладачі й студенти. Тут починалося становлення майбутніх організаторів виробництв, керівників, політиків, просто громадян з активною життєвою позицією. Тут училися життя в широкому, не тільки професійному, але й гуманітарному її розумінні.

Скажемо так, училися будувати не тільки корівники й дороги, але й відносини, тобто виховний процес мав велике моральне значення. Він не вимагав серйозних витрат, здійснювався в рамках суспільної роботи. Багато форм виховної роботи, насамперед, трудове виховання, здійснювалися як неоплачувана праця вихованця.

Система звалилася, надворі воля й демократія. Ринкові відносини (основа майбутньої економіки) припускають, що всяка праця повинен бути оплачуваним. Ми заздримо країнам з розвитий економікою й хочемо швидше встати з ними поруч.

Не можна перенести суспільні відносини інших країн на наші умови й традиції. У США більш ніж 200 років складалася зовсім відмінна від наший стратегія виховання молодих громадян, що відповідає іншому менталітету суспільства.

Вихователем молоді в США є як би суспільство в цілому:

держава через закони, які захищають інтереси більшості й найсуворішого образів дотримуються всіма;

родина більшою мірою через раціональні традиції, чим через чуттєвість;

школа через навчання, передачу знань і прищеплювання цінностей загальнолюдського призначення;

вуз через професійну підготовку в умовах високої мотивації до придбання вмінь і знань;

церква через ненав'язливе прищеплювання молодим людям високих моральних якостей;

різні суспільні структури через рішення конкретних завдань відповідних груп громадян, об'єднаних по інтересах.

Таким чином, зусиллями всього суспільства створена система виховання, що працює автоматично, ненав'язливо, непомітно, але цілеспрямовано, систематично й ефективно. У цій системі елем...