Форми організації суспільного виробництва

Сутність і структура суспільного виробництва, його основні фактори. Матеріальне і нематеріальне виробництво. Натуральна, товарна його форми. Товар і його властивості. Основні теорії вартості. Альтернативна вартість. Безпосередньо суспільне виробництво.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Національний університет харчових технологій

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

з політичної економії

на тему: « Форми організації суспільного виробництва»

Виконала

студентка 3 курсу

скороченої форми навчання

групи ОФПД 2

Дунаєва А. С.

Перевірив

доцент Довженко О.О.

Київ 2013



Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття і класифікація форм суспільного виробництва

1.1 Сутність і структура суспільного виробництва, його основні фактори. Матеріальне і нематеріальне виробництво

1.2 Класифікація форм суспільного виробництва

Розділ 2. Характеристика основних форм суспільного виробництва

2.1 Натуральна форма суспільного виробництва

2.2 Товарна форма суспільного виробництва

2.3 Просте і капіталістичне товарне виробництво

2.4 Безпосередньо суспільне виробництво 

Розділ 3. Товар і його властивості. Теорії вартості

3.1 Товар і його властивості

3.2 Теорії вартості. Альтернативна вартість

Висновок

Список використаної літератури

суспільне виробництво матеріальне вартість



Вступ

Природа не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських потреб. Все це люди видобувають в процесі виробництва. Таким чином, виробництво є основою життя людського суспільства. Люди змушені постійно спільно впливати на природу, добуваючи необхідні продукти, блага і переробляючи їх. Матеріальне виробництво - перетворення природних ресурсів у необхідні матеріальні продукти. Отже, закономірним для суспільства є спільна діяльність людей і обмін продуктами цієї діяльності між ними в процесі виробництва матеріальних і духовних благ. Люди « не можуть виготовляти, не з'єднуючись відомим чином для спільної діяльності і для взаємного обміну діяльністю» (К. Маркс, Ф. Енгельс ). Виробництво продуктів має суспільний характер протягом всієї історії розвитку людства. Дійсно, коли мова йде про виробництво, то завжди мають на увазі виробництво суспільних індивідуумів. Людина, виробляючи необхідні матеріальні блага, змінює не тільки форму того, що дано природою, а й свідомо досягає в той же час мета, яка визначає спосіб і характер його дій. Це дуже важливе концептуальне поняття виробництва дано марксистами. Саме тут закладений підхід до виробництва як до суспільного феномену, який пов'язаний з людською працею. У виробництві формуються відносини між людьми, які складають економічний базис суспільства і визначають характер таких суспільних відносин, як державні, правові та ін. На цьому будується, по суті, марксистська економічна теорія. Аналізуючи виробництво, Маркс дійшов висновку, що люди вступають між собою в певні виробничі відносини, які мають об'єктивний характер і не залежать від їхньої волі і бажання. Ці відносини дуже складні. Розрізняють, наприклад, організаційно - економічні відносини, які складаються в процесі організації виробництва з приводу поділу праці, спеціалізації, комбінування ; соціально - економічні відносини, які характеризують привласнення вигідних умов, засобів і результатів виробництва, а також громадський спосіб з'єднання виробника із засобами виробництва та відповідні йому відносини в самому виробництві, розподілі, обміні і споживанні результатів виробництва. Об'єктом дослідження є суспільне виробництво як соціально - економічне явище. Предмет дослідження - форми організації суспільного виробництва. Метою курсової роботи є вивчення основних форм організації суспільного виробництва. Для досягнення цієї мети в ході роботи має бути вирішено ряд завдань: - розглянути загальне поняття суспільного виробництва; - проаналізувати різні підходи до класифікації форм суспільного виробництва; - дати характеристику основних форм суспільного виробництва. Структура роботи. Робота включає в себе вступ, три розділи, висновок і список літератури. Поняття суспільного виробництва є одним з загальних визначень суспільства, однак воно не тотожне поняттю суспільного життя. Процес суспільного виробництва людьми свого життя, включає в себе насамперед матеріальне виробництво, бо без виробництва і відтворення матеріальних умов і засобів життя неможлива сама життєдіяльність людей в усьому її різноманітті. Цим і зумовлена ??певна, що конструюють весь різноманітний процес суспільного життя роль матеріального виробництва. Однак визнанням і роз'ясненням даного принципового положення соціально - філософської теорії марксизму тема « виробництво і суспільство » зовсім не вичерпується. Виробництво суспільного життя включає в себе також і духовне виробництво ( «виробництво свідомості» ), виробництво людей, як суспільних індивідів і виробництво « самої форми спілкування» (К. Маркс ), тобто певного типу соціального зв'язку людей. Суспільне виробництво є динамічна система і структура. У ній то одна то інша сторони, або фактори, виходять на перший план і стають визначальними. Праця, засоби виробництва, знання (наука і досвід ), також природні та соціальні умови в їх конкретно -історичному поєднанні характеризують внутрішню структуру продуктивних сил ( матеріальних і духовних) на всіх етапах розвитку суспільного виробництва. Однак живе рух цих сил в історії суспільного виробництва різноманітне. Змінюється співвідношення накопиченого і живої праці, які можуть перетворюватися по відношенню до один одного із засобу в мету ; перетворюється саме ставлення між працею і виробництвом взагалі. Виробництво - це одиничний акт руху продукту по фазах власне виробництва, розподілу, обміну та споживання.



Розділ 1. Поняття і класифікація форм суспільного виробництва

1.1 Сутність і структура суспільного виробництва, його основні фактори. Матеріальне і нематеріальне виробництво

Виробництво складає вихідний пункт і першу ознаку економічної діяльності людей. Виробництво - це процес взаємодії людини з природою з метою створення матеріальних благ та послуг, які потрібні для існування та розвитку суспільства. Історично воно пройшло тривалий шлях розвитку від виготовлення найпростіших продуктів до виробництва найскладніших технічних систем. У процесі виробництва не тільки змінюється спосіб та вид виготовлення благ та послуг, але відбувається і моральне вдосконалення самої людини. Будь-яке виробництво є процесом суспільним і безперервним. Люди не можуть перестати виробляти тому, що вони не можуть перестати споживати. Будь-якому виробництву, незалежно від його соціальної форми, притаманні певні загальні ознаки:

По-перше, виробництво завжди виступає як суспільне виробництво. Воно, починаючи з первіснообщинного суспільства, здійснюється як сумісний суспільно-кооперативний процес з участю великої кількості людей. Існування виробництва, в якому бере участь лише відокремлена особа так само безглуздо, як існування і розвиток мови без спілкування людей, що спільно живуть і спілкуються між собою.

В будь-якому суспільстві індивідуальні виробники тільки ззовні виступають незалежними та ізольованими один від одного. Реально ж суб'єкти господарювання об'єднані взаємними зв'язками як виробники і споживачі щодо отримання знарядь праці, сировини, матеріалів та реалізації готової продукції. Вся ця система господарських зв'язків, що базується на суспільному поділі праці, відображає єдиний економічний організм під назвою суспільне виробництво. Окремий виробник, вирваний із цієї системи взаємозв'язку, не може бути "справжнім" виробником, що відповідає його економічній природі.

По-друге, в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва.

По-третє, суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється. Суспільство не може припинити виробляти, оскільки не може перестати споживати. А будь-який процес виробництва, що розглядається в неперервному потоці його відновлення, є в той же час процесом відтворення. Відтворювальний аспект суспільного виробництва включає чотири стадії (фази) щодо створеного суспільного продукту: власне виробництво, розподіл, обмін і споживання.

По-четверте, суспільне виробництво є важливою складовою тієї чи іншої соціально-економічної системи, яка функціонує і розвивається на основі властивих їй об'єктивних економічних законів.

Виробництво за структурою складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. Воно по слідовно проходить усі ці фази і одночасно перебуває в кожній з них у даний момент. Фази виробництва тісно між собою пов'язані, і якщо зв'язок між виробництвом і споживанням десь втрачається, то трудова діяльність стає недоцільною або перетворюється у виробництво заради виробництва, а не заради споживання. Таким чином, виробництво, розподіл, обмін і споживання слід завжди розглядати як органічне ціле.

За характером економічної діяльності людей суспільне виробництво поділяють на три великі сфери, або блоки галузей:

1) основне виробництво;

2) виробнича інфраструктура;

3) соціальна інфраструктура.

Основне виробництво - це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання й...