Тіньова економіка у фінансовому секторі України

Специфіка сучасного етапу тіньової економіки, взаємозв’язок її розмірів з іншими галузями господарської діяльності. Тінізація фінансових потоків. Рекомендації щодо зменшення розмірів і форм прояву тіньової економіки в Україні. Податкові правопорушення.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУРСОВА РАБОТА

НА ТЕМУ:

«Тіньова економіка у фінансовому секторі України»

Студентки 3 курсу Старжевської

Комерційного факультету Ольги

Науковий керівник: Олегівни

Веліксар Т. І.

Одеса - 2013



Анотація

У даній курсовій роботі розкриваються теоретичні основи та наукові погляди щодо тіньової економіки. Здійснюється аналіз тенденцій розвитку тіньової економіки. Показується взаємозв'язок її розмірів з іншими галузями господарської діяльності. Наводяться рекомендації щодо зменшення розмірів і форм прояву тіньової економіки в Україні.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

1.1 Сутність тіньової економіки

1.2 Специфіка сучасного етапу розвитку тіньової економіки

1.3 Тіньова економка в Україні

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ТІНЬОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКАЇНИ

2.1 Тінізація фінансових потоків

2.2 Експорт капіталу та інші фінансові операції

2.3 Податкові правопорушення

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ БОРОТЬБИ З ТІНЬОВИМ СЕКТОРОМ В КРАЇНІ

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47



ВСТУП

Одною з найгостріших проблем сучасного розвитку світового ринку є проблема тінізації економіки - основа для криміналізації корупції, хабарництва в економічній, політичній, соціальній сферах. Окремі аспекти тіньової економіки вже висвітлювалися як в науковій, так і в періодичній літературі. Однак теоретичні питання соціально-економічних наслідків тіньової економіки, а також шляхів її детінізації потребують подальших наукових та практичних розробок. Дослідження шляхів детінізації економіки країни є актуальною проблемою подальшого розвитку і становлення економіки та суспільства України.

Сучасне трактування сутності тіньової економіки характеризується активним пошуком визначальних критеріїв віднесення економічної діяльності в ранг тіньової та здійсненням спроби класифікації та типологізації явищ, пов'язаних з об'єктом досліджень.

Враховуючи особливості суспільно-політичної реальності в Україні та специфіку функціонування вітчизняної економіки, такий погляд на речі, вкрай необхідний і потребує глибшого теоретичного осмислення.

Об'єкт дослідження - процеси формування тіньової економічної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти фінансових відносин, що виникають у процесі функціонування тіньової економіки.

Метою даної курсової роботи є:

визначення сутності тіньової економіки;

виявлення специфіки сучасного етапу розвитку тіньових економіки;

дослідити тіньову економіку в Україні;

проаналізувати тіньові операції в фінансовому секторі України;

визначити проблеми і перспективи боротьби з тіньовим сектором в Україні.



РОЗДІЛ 1. ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ

1.1 Сутність тіньової економіки

Досі немає єдиного загальноприйнятого визначення тіньової економіки.

Найпопулярніші тлумачення даного феномену такі:

тіньова економіка - це економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється офіційними державними органами, і (або) спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства;

тіньова економіка - це економічна діяльність, що здійснюється неофіційно, за межами правового поля України, або з порушенням законодавства і від якої держава не отримує податкових надходжень;

тіньова економіка - це економічна діяльність, що здійснюється в рамках закону, але не реєструється державними органами; діяльність, яка в основі є кримінальною і охоплює незаконні види діяльності, а також діяльність, що є легальною, але здійснюється методами, що є поза законом.

Враховуючи вищесказане, маємо таке узагальнене визначення: Тіньова економіка - це економічна діяльність, яка не відображається в обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності, а також не враховується і не контролюється державними органами і (або) спрямована на отримання неконтрольованого державою доходу, шляхом порушення чинного законодавства, від якої держава не одержує податкових надходжень.

За визначенням Ф. Шнайдера, тіньова економіка - це сукупність видів економічної діяльності, при здійсненні яких створюється додана вартість, величина якої, відповідно до існуючих правил бухгалтерського обліку, має бути, але не включена в дохідну частину національного бюджету.

Зростання тіньового сектору економіки призводить до структурних деформацій та нестабільності соціально-економічного розвитку країни, перешкоджає процесу розбудови держави, демократизації суспільства та європейської інтеграції України. Зростання тіньового сектору економіки також має негативні наслідки, що призводить до скорочення державних доходів, що створює проблему дефіциту державного бюджету. На даний час дефіцит державного бюджету є однією з гострих проблем економічного розвитку України.

Будь-яка діяльність в сфері тіньової економіки є злочином. Однією з причин, що сприяють вчиненню економічних злочинів є відхилення від загальноприйнятих стандартів соціального розвитку. Потрібно також прийняти до уваги той факт, що суспільний розвиток України характеризується соціальною та економічною нестабільністю, законодавчою непослідовністю (правові та законодавчі прогалини), адміністративною плутаниною, іншими чинниками. Тому, тіньова економіка як суспільне явище має розглядатися не тільки як відхилення від узвичаєних стандартів соціального розвитку, але і як вимушена поведінка суб'єктів економічних відносин. Багато видів господарської діяльності здійснюються на законних підставах, але кінцеві фінансові результати такої діяльності перекручуються з метою ухилення від сплати податків. Загально відомо, що суб'єкти господарювання намагаються діяти раціонально, тому логічно припустити, що в умовах тіньової економіки вони діють за тим же самим принципом. Отже, сутність стратегії подолання тіньової економіки має полягати у відмові від адміністративно-командних методів, створенні сприятливих умов для ведення господарської діяльності в межах правового поля, урахуванні інтересів підприємницької спільноти.

Звичайно, тіньова економіка з різними назвами («вторинна», «паралельна», «неформальна», «криміногенна» та ін.) є загальносвітовим, глобальним явищем, певною мірою характерним для всіх країн. У загальносвітовому масштабі її частка становить 5-10% ВВП, в африканських і південноамериканських державах - 25-30%, Росії - 41,6%, Казахстані - 34,3%, Греції - 29%, Італії (27,8%), Іспанія (23,6%) та Бельгія (23,4%), Білорусії - 19,3%, потім - Ірландія, Канада, Франція та Німеччина (14,9-16,3%). На нижчі показники мають Австрія (9,1%), США (8,9%) та Швейцарія (8%). Оскільки розміри тіньової економіки є різними в різних країнах, то й визначення масштабів тіньової діяльності залежать від особливостей функціонування економічної систем (дод. 1).

1.2 Специфіка сучасного етапу розвитку тіньової економіки

У сучасних умовах господарювання важливим фактором успішної побудови стратегії розвитку економіки є точне та повне оцінювання показників економічної діяльності держави, що відображаються за системою національних рахунків. Але частина економічної діяльності залишається «невидимою» для державних статистичних служб, що призводить до викривлення макроекономічних показників, неповного відображення даних у державній статистиці та, як наслідок, неточних результатів аналізу економічної ситуації у країні. Найбільша частка економічної діяльності, що безпосередньо не спостерігається, припадає на тіньову економіку. Тому важливою проблемою державної статистики є створення фундаментальних методологічно-організаційних засад ефективного вимірювання та міжнародного зіставлення показників розвитку цього явища. Незважаючи на труднощі кількісного вимірювання тіньової економіки, наразі провідними фахівцями з цієї проблематики у різних країнах розроблено багато методик. Опрацювання та систематизація світового досвіду статистичного вивчення тіньової економіки є необхідною умовою створення гармонізованої системи кількісного вимірювання цього явища.

Існують дві групи методів вимірювання масштабів тіньової економіки, а саме:

мікрометоди (непрямі, опосередковані) базуються на використанні показників офіційної статистики, даних податкових і фінансових інституцій. Ці методи надають результат з високим ступенем ймовірності;

мікрометоди (прямі, безпосередні), базуються на опитуваннях населення, даних податкових перевірок і т. д. Проте використання цих методів надає результати досить низького ступеню ймовірності внаслідок того, що вихідна інформація є неповною і викривленою.

Серед наукових праць, у яких досліджуються проблеми тіньової економіки у цілому та окремі її сфери та аспекти, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних учених, як Д. Блейдс, Б. Даллаго, С. Джоносон, Д. Енсте, П. Зойдо-Лобатон, А. Ісаахен, М. Кабір, Д. Кауфман, Г. Квіст, М. Лако, П. Мауро, Г. Могенсен, С. Роуз-Акер...