Сутність, функції і форми капіталу

Сутність і поняття капіталу в сучасній економічній літературі. Поняття і форми міжнародного руху капіталу, його масштаби, динаміка, географія. Національний капітал України: оцінки і тенденції. Вдосконалення соціально-економічних основ людського капіталу.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

39

Размещено на

Вступ

У даній курсовій роботі нами була обрана тема «Сутність, функції і форми капіталу». Ця тема особливо актуальна в наші дні, дана робота допоможе розібратися з поняттями капіталу, зробити аналіз його складових, вивчити еволюцію його розвитку.

Метою роботи є з'ясування: багатоаспектності категорії «капіталу», що проявляється в різноманітності його форм, властивостей, категорій, а також порівняти різноманітні історичні економічні думки щодо сутності капіталу; з'ясувати, що таке вивіз капіталу, в яких формах він здійснюється; сутності іноземного капіталу, яке значення для розвитку світової економіки та економіки України мають прямі іноземні інвестиції та портфельні інвестиції.

У економічній науці значне місце займає теорія капіталу. Капітал (франц., англ. capital, від латів. capitalis - головний) в широкому сенсі це все, що здатне приносити дохід або ресурси, створені людьми для виробництва товарів і послуг. Термін «капітал», що розуміється як капітальні вкладення матеріальних і грошових засобів в економіку, у виробництво, іменують також капіталовкладеннями або інвестиціями. Елементи вчення про капітал як про накопичення багатств, особливо у формі грошей, зустрічаються ще у Аристотеля. Потім поняття «капітал» стає предметом аналізу у меркантилістів, фізіократів, класиків. Найбільш послідовно і системно воно вперше було проаналізоване До. Марксом, що розкрив суть капіталу на основі вчення про додаткову вартість. Проте і його концепція не стала вичерпною в дозволі всіх складних питань теорії капіталу. При загальнішому підході до даного поняття виявилось, що капітал далеко не завжди пов'язаний із створенням додаткової вартості, а значить, і з експлуатацією найманої робочої сили. Подальші економісти в основному здолали цю однобічність Марксового трактування капіталу, але вдалися до іншої крайності, розширено розтлумачивши капітал просто як запас благ (багатства), не враховуючи його соціально історичної природи.

1. Теоретичні основи економічного змісту капіталу

1.1 Різнобічне трактування категорії «капітал»

Капітал - економічна клітина кожної соціально-економічної ринкової системи, і врешті, її вирішальна категорія.

Навіть на перший погляд зрозуміло, що капітал - це всеохоплююча, універсальна і багатоаспектна категорія. Не випадково Карл Маркс назвав свою багатотомну працю «Капітал». Яке б явище в дійсності не розглядалось, обов'язково стикаємось із цим поняттям. Капітал взаємообумовлює всі відношення без виключення.

Будь-який дослідник, який зібрався писати про капітал, повинен поставити перед собою ціль звузити проблему. Це стосується і великої кількості трактувань капіталу: від спроб дати наукове визначення до так званого «здорового глузду». Різниця тут настільки велика, що нам залишається тільки провести первинну класифікацію цього різноманіття. Почнемо з найпростішого.

Звісно, тут немає претензій щодо повного переліку назв капіталу (деякі з них дійсно строго наукові, а деякі-метафоричні). Після назв слідують трактування, за якими різко розмежовуються різноманітні школи політичної економії. Найбільш ранні джерела підходів до категорії «капітал» можна виявити в працях Ібн Сіна (Авіценни 980-1037). Він сформував дев'ять факторів життя: земля, повітря, вогонь, нерви, соки життя, члени тіла, душа, сила, розумова діяльність. Тут цікаво переплетені і економічні, і фізичні, і психологічні, і моральні характеристики.

Прадавні вчені не давали наукових класифікацій, але багато століть потому з формуванням політекономії як науки кожна школа вважала своїм обов'язком здійснити науково - обґрунтовану систематизацію категорій і, звичайно, що капітал займав центральне місце.

Історія розвитку економічної науки засвідчує існування різних підходів до визначення сутності та структури капіталу (рис. 3), у тому числі:

1. Предметно-функціонального підходу, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призначеною для подальшого виробництва або продажу з метою одержання доходу. У межах цього підходу значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виробництва, що впливає на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власникові.

2. Соціально-економічного підходу, згідно з яким капітал трактується як економічна категорія - специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов. Особливістю соціально-економічного підходу є прагнення охарактеризувати суспільно-економічну сутність капіталу в органічному взаємозв'язку з економічними відносинами та виявити джерела розростання вартості.

3. Грошового підходу, згідно з яким капітал досліджується як фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді процента.

4. Часової концепції капіталу, заснованої на порівнянні корисності благ у різний час та виведенні доходу з певних властивостей останнього. Згідно з цим підходом цінність теперішніх благ завжди перевищує цінність таких самих благ у майбутньому. Відтак, дохід на капітал має місце за умови обміну товарів поточного і майбутнього споживання.

5. Трактування капіталу як певного вкладання, що забезпечує дохід власникові незалежно від сфери застосування чи характеру діяльності [2, 290-293].

У традиційному політекономічному визначенні капітал (від лат. capitalis - головний) має такі властивості:

1) обмеженість;

2) здатність до нагромадження;

3) ліквідність;

4) здатність до конвертації (постійної зміни форм);

5) самозростання.

Трактування сутності капіталу	Прихильники
Ототожнення капіталу з грошима (золотом, сріблом)	Меркантилісти (XV-XVIII ст.)
Ототожнення капіталу із засобами сільськогосподарського виробництва, поєднання яких з природою (землею) забезпечує приріст чистого продукту	Фізіократи (друга половина XVIII ст.)
Капітал як частина призначених для подальшого виробництва запасів, від яких очікують отримати дохід	А. Сміт (1723-1790)
Капітал - фактор виробництва (уречевлені матеріальні блага, засоби виробництва), який сприяє створенню та розподілу національного доходу	Ж.Б. Сей (1767-1832)
Капітал - попередньо нагромаджений запас продуктів минулої праці, призначених для виробництва (заощадження, які споживаються у процесі виробництва)	Дж.С. Мілль (1806-1873)
Капітал - самозростаюча вартість (вартість, що приносить додаткову вартість); виробничі відносини капіталістичного способу виробництва, засновані на експлуатації та монопольному привласненні капіталістами неоплаченої праці найманих робітників	К. Маркс (1818-1883)
Капітал - сукупність проміжних продуктів, що створюються на окремих стадіях «непрямого шляху» виробництва. Акцент на зв'язку дохідності капіталу з властивостями часу	Е. Бем-Баверк (1851-1919)
Капітал - сукупність речей, що формують передумови виробництва. Головна його властивість - здатність приносити дохід, який залежить від продуктивності факторів виробництва та відносної рідкісності, що випливає з тягаря утримання	А. Маршалл (1842-1924)
Капітал - фундаментальна основа виробництва, запас виробничих благ, які володіють фізичною продуктивністю	Дж.Б. Кларк (1847-1938)
Капітал - багатство, здатне приносити дохід. Перетворення багатства на капітал зумовлено перевищенням доходу від капіталовкладень над банківським відсотком	Дж.М. Кейнс (1883-1946)
Капітал - «фонд купівельної сили», що служить для придбання засобів виробництва, здатних забезпечити науково-технічний прогрес суспільства	Й. Шумпетер (1883-1950)
Капітал - дисконтований дохід, будь-яке благо, яке приносить дохід своєму власникові незалежно від сфери застосування та характеру діяльності	І. Фішер (1867-1947)

Рис. 3. Теоретичне осмислення сутності капіталу в історії економічної думки

Ми не заперечуємо жодного з тлумачень капіталу, накопичених науковою думкою протягом століть. Вважаємо продуктивним і...