Собівартість виготовлення парфумів

Особливості калькуляції собівартості продукції на підприємствах. Розрахунок витрат на сировину і матеріали, енергію, соціальні заходи, утримання і експлуатацію обладнання. Розрахунок фонду заробітної плати робітників та повної собівартості продукту.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Зміст

Вступ

1. Теоретичні аспекти особливості калькуляції собівартості продукції на підприємствах

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок витрат на сировину і матеріали

2.2 Розрахунок витрат на енергію

2.3 Розрахунок фонду заробітної плати робітників

2.4 Розрахунок витрат на соціальні заходи

2.5 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

2.6 Розрахунок загальноцехових витрат

2.7 Розрахунок загальновиробничих витрат

2.8 Розрахунок позавиробничих витрат

2.9 Розрахунок повної собівартості

2.10 Зведена таблиця техніко-економічних показників

3. Напрямки зниження собівартості продукції на підприємстві

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Актуальність курсової роботи пояснюється економічною ситуацією, що склалася в країні. Вона вимагає радикальних змін в усіх сферах господарювання та функціях управління господарськими процесами на підприємстві. Ринкове середовище перебуває у стадії формування та розвитку. Тому при удосконаленні управління та зростанні виробничого потенціалу основним показником успішної діяльності підприємства є собівартість виробленої продукції.

Собівартість має ключове значення у формування плану виробництва. Будучи основними економічним показником, що комплексно характеризує діяльність підприємства, собівартість знаходиться в центрі уваги. Саме за цим показником підприємство планує заміщення витрачених ресурсів, що забезпечує підтримку безперервного виробництва. Собівартість залежить від змін в техніці, технології, організації праці та всього виробництва, тому цей показник є індикатором прибутковості підприємства, підвищення рентабельності та ефективності виробництва. Він відбиває всі сторони фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, дає вартісну оцінку використаних у процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, а також інших витрат на виготовлення продукції.

Проблемами калькуляції собівартості продукції та витрат на підприємстві займаються багато вчених-економістів. Багато уваги цим питанням приділялося в працях Ф.Ф. Бутинця, В.І. Єфіменка, Ю.Я. Литвина, В.В. Сопка, М.Г. Чумаренка, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, М.С. Пушкаря, М.Р. Лучка та інші. Облік витрат вивчався також зарубіжними вченими, серед яких були В.І. Ткач, Ч.Т. Хорнгрен, Д. Фостер, Вандер Віл, Фандель Гюнтер та інші.

Завданнями даної курсової роботи є:

1. Ознайомитися із загальними теоретичними аспектами калькуляції

собівартості на підприємствах.

2. Визначити особливості калькуляції собівартості для певного виду продукції.

3. На основі вихідних даних обчислити повну собівартість одиниці продукції.

4. Проаналізувати отримані результати по кожній статті витрат.

5. Розробити методи зменшення собівартості продукції виходячи зі її статусу на ринку.

6. Дати об'єктивну оцінку ціні одиниці продукції, порівнявши її з ціною підприємств-конкурентів.

Тема курсової роботи: розрахунок собівартості продукції трудомісткістю 71 тис. нормо-годин на річний випуск 132 тис. одиниць на базі умовного підприємства.

Мета курсової роботи: удосконалити навички по розрахунку собівартості продукції, визначити можливі методи зменшення собівартості продукції і збільшення ефективності виробництва. Навчитися аналізувати економічні показники та прогнозувати подальший розвиток виробництва.



1. Теоретичні аспекти особливості калькуляції собівартості продукції на підприємствах

Собівартість продукції є ж об'єктивною економічною категорією. Її функціонування обумовлене необхідністю підприємства заміщати витрачені ресурси, щоб постійно і беззбитково продовжувати виробництво. Показник визначає всю величину витрат підприємства на виготовлення певного виду продукції, в цьому і заключається економічне значення собівартості. Тут відображуються усі сторони виробництва: рівень організації виробничого процесу, його технічна оснащеність, продуктивність праці, ефективність використання необоротних та оборотних активів, рівень організації матеріально-технічного постачання. Собівартість, як економічний показник, використовується при оцінці рівня господарювання, контролю, управління та економічної ефективності виробництва.

Під собівартістю продукції розуміють поточні витрати підприємства, виражені у грошовій формі, що йдуть на виробництво та реалізацію продукції. В собівартість включають трудові ресурси (у вигляді грошової вартості оплати праці), виробничі запаси, сировину, енергію, основні засоби (у вигляді їх зносу), спожиті у процесі виробництва, та інші витрати, які являють собою грошовий вираз витрат на виробництво продукції [10, c.431]. Отже, собівартість продукції - це витрати підприємства у грошовій формі.

Показник собівартості є ключовим, коли економічні рішення потребують обґрунтування. Він застосовується при встановленні ціни на одиницю товару. Таким чином, собівартість є базою і нижньою межею для встановлення цього показника. Під час економічного аналізу господарської діяльності підприємства показник собівартості продукції застосовується, щоб контролювати використані матеріальні, нематеріальні, грошові та трудові ресурси. Якщо на підприємстві потрібно ухвалити будь-яке рішення щодо вдосконалення виробництва, показник собівартості використовується як показник доцільності впровадження організаційно-технічного заходу.

Якщо при цьому собівартість продукції знижується - такий захід вважають економічно ефективним для виробництва.

На формування собівартості продукції впливає багато факторів, що обумовлюються специфікою галузей господарства країни та конкретними умовами на виробництві. У зв'язку з цим виокремлюють індивідуальну і галузеву собівартість продукції. Індивідуальна характеризує витрати конкретного підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Цей показник, як правило, застосовується при плануванні та оцінці роботи конкретного підприємства. Галузева собівартість продукції відображає середні витрати у всій галузі, які йдуть на виробництво та реалізацію товару. Таким чином, підвищений рівень собівартості продукції підприємства порівняно із галузевою собівартістю свідчить про наявність факторів, які негативно впливають на виробництво. Це може бути застаріле технологічне обладнання, низька продуктивність праці, витрати на доставку сировини, неефективне використання робочого часу, висока матеріаломісткість тощо.

Показники собівартості класифікуються за низкою ознак з метою проведення економічного аналізу рівня витрат по всьому підприємству.

В залежності від часу формування витрат виділяють нормативну, планову, фактичну та кошторисну собівартості продукції.

Нормативна собівартість складається з тих витрат, які йдуть на виробництва і реалізацію продукції та визначають на основі діючих норм витрат ресурсів.

Показник планової собівартості визначається перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та діючих цін на ресурси у момент складання плану. Планова собівартість повинна бути не вищою за нормативну.

Фактична собівартість відображає фактичні витрати підприємства на реалізацію і виробництво продукції за даними бухгалтерського обліку. Фактична собівартість може бути більшою або меншою від планової.

Таким чином, для виявлення причин відхилення показників на підприємстві проводиться аналіз отримання нормативних витрат, завдяки чому виявляються проблеми у виробництві.

Кошторисна собівартість показує витрати підприємства на одиницю товару, які виробляються в індивідуальному або разовому порядку.

В залежності від послідовності формування витрат під час виробництва та реалізації розрізняють цехову, виробничу та повну собівартість продукції.

Цехова собівартість включає всі прямі поточні витрати, які пов'язані з виробництвом у межах цеху підприємства. Сюди відносять витрати на сировину, заробітну плату основних працівників, нарахування на заробітну плату основних працівників, обладнання цеху та амортизацію.

Рис. 1. Формування виробничої собівартості

Виробнича собівартість охоплює витрати на виробництво в межах усього підприємства, включаючи і прямі, і накладні виробничі витрати. Сюди відносять витрати на енергію, спожиту в технологічних цілях, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, амортизацію будівлі виробничого корпусу та інші.

Повна собівартість продукції являє собою сукупність всіх витрат. Вона складається з виробничої собівартості та операційних витрат підприємства.

Не всі витрати підприємства включаються до повної собівартості продукції. Через цей показник відшкодовуються тільки ті затрати, які забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва, предметів та засобів праці, природних ресурсів та робочої сили. До таких витрат відносять витрати, пов'язані з дослідженням ринку і виявленням потреби в продукції,обслуговуванням виробничого процесу...