Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу, його предмет та роль в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Класифікація і характеристика видів. Метод економічного аналізу, його складові, основні принципи та категорії.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Содержание

• Тема 1. Предмет, мета і види економічного аналізу
• Сфера економічного аналізу
• Мета, зміст і завдання економічного аналізу
• Предмет економічного аналізу та його об'єкти
• Тема 2. Метод економічного аналізу та його основні прийоми
• Метод економічного аналізу, його складові. Методологія, методика
• Суть і характеристика основних принципів аналітичного дослідження

Тема 1. Предмет, мета і види економічного аналізу

Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу.

Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб'єкта господарювання.

Мета, зміст та завдання економічного аналізу.

Предмет економічного аналізу та його об'єкти.

Місце економічного аналізу в системі наук.

Поняття виду і напрямку економічного аналізу. Класифікація і характеристика видів економічного аналізу.

Метою вивчення цієї теми є оволодіння науковими основами економічного аналізу.

Розгляд питань доцільно розпочати із з'ясування змісту аналізу як абстрактно-логічного методу пізнання явищ, процесів як у природі, так і в суспільстві. Сфера застосування економічного аналізу обмежується застосуванням аналітичного дослідження до явищ і процесів економічного характеру.

Метою застосування економічного аналізу в управлінні діяльністю суб'єктів господарювання є підвищення його ефективності. Роль економічного аналізу в процесі управління в умовах нестабільності та непрогнозованості змін ринкового середовища суттєво зростає, адже він є дієвим засобом обґрунтування та вибору доцільних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого та ефективного функціонування суб'єкта господарювання. В управлінській діяльності аналіз займає проміжне місце між збором і обробкою інформації та прийняттям управлінських рішень. Це означає що прийняттю кожного управлінського рішення повинна передувати робота по оцінці його доцільності та ефективності. Адже непродумані, неефективні рішення можуть завдати серйозної шкоди і навіть стати причиною краху діяльності.

Практична цінність економічного аналізу як прикладної діяльності, і як науки полягає в досягненні її основної мети - забезпечити об'єктивну оцінку стану аналізованого об'єкта та сприяти обґрунтуванню управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування. Залежно від цільового спрямування окремого аналітичного дослідження, рівня його проведення, специфіки аналізованого об'єкта, визначається зміст аналізу (його сутність) та основні завдання.

Центральне місце при вивченні теми займає питання визначення предмета економічного аналізу як науки. Його характерною рисою є дослідження причинно-наслідкових зв'язків, що виникають між явищами і процесами економічного характеру. Оволодіння механізмом дії економічних законів, закономірностей, процесів і явищ дозволяє правильно їх оцінити, вказати на фактори та причини формування, спрогнозувати подальший розвиток подій, і якщо це можливо, - внести певні корективи, спрямовані на вдосконалення об'єкта аналізу.

Аналітичне дослідження економічних явищ і процесів здійснюється стосовно широкого кола об'єктів, в якості яких можуть виступати як економіка держави в цілому, її галузі, реґіони, окремі підприємства. Залежно від мети проведення аналізу, його об'єктом можуть бути також їх окремі структурні елементи, напрямки чи аспекти.

Економічний аналіз є самостійною галуззю цілісної системи економічної науки, в той же час, він тісно пов'язаний з її іншими складовими елементами, з переважною більшістю з яких цей зв'язок є взаємним.

Застосування економічного аналізу при розв'язанні широкого кола завдань, зумовлених різноманітними потребами управління, призвело до виділення окремих його напрямків, а згодом і видів. Вид економічного аналізу - теоретичне і практичне відособлення напрямку аналітичної роботи, що відрізняються за методикою, організаційними формами проведення, інформаційним забезпеченням тощо залежно від конкретних завдань, які ними вирішуються.

Конкретне аналітичне дослідження може бути ідентифіковане як вид аналізу за різними класифікаційними ознаками. Тому для встановленні виду аналізу при побудові його певної методики необхідно розглянути весь спектр класифікаційних ознак.

Рис.1.1 Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання.

Сфера економічного аналізу

Для того, щоб дослідити будь-який предмет чи явище необхідно з'ясувати його механізм функціонування, а отже фізично або абстрактно розібрати об'єкт на окремі елементи, тобто здійснити аналіз.

Термін “аналіз" буквально означає “розклад цілого на складові частини" з метою розкриття його внутрішньої будови, взаємозв'язків елементів цілого, сили їх взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них. З аналізом тісно пов'язаний синтез, або поєднання виділених елементів для отримання цілого, якому притаманні нові ознаки.

Діалектична єдність аналізу та синтезу є синонімом наукового дослідження і складає зміст аналізу як абстрактно-логічного методу пізнання явищ, предметів, процесів. При цьому під аналізом розуміють мотивоване застосування всіх інших відомих методів пізнання об'єктивної реальності.

Дослідження економічних процесів і явищ є сферою економічного аналізу.

Рис.1.2 Місце економічного аналізу в системі управління.

Рис 1.3 Роль економічного аналізу в підвищенні ефективності управління

Мета, зміст і завдання економічного аналізу

Мета економічного аналізу - оцінка стану, забезпечення життєздатності та підвищення ефективності функціонування суб'єкта господарювання.

Сутність економічного аналізу полягає в тому, що він є особливим видом діяльності, пов'язаним з:

Ш дослідженням економічних процесів, які складаються під впливом об'єктивних економічних законів і факторів суб'єктивного порядку, їх взаємозв'язку;

Ш виявом характеру дії економічних законів в конкретних умовах господарювання;

Ш розкриттям тенденцій та пропорцій господарського розвитку;

Ш науковим обґрунтуванням програм і прогнозуванням діяльності;

Ш контролем за виконанням планів та управлінських рішень, раціональним використанням ресурсів;

Ш виявленням позитивних і негативних факторів та кількісним виміром їх впливу;

Ш пошуком господарських резервів та розробкою заходів по їх залученню;

Ш виробленням і обґрунтуванням оптимальних управлінських рішень;

Ш узагальненням передового досвіду.

Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.

При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та об'єктом аналізу. У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб'єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:

1. Об'єктивна оцінка:

§ досягнутих масштабів діяльності об'єкта аналізу, пропорційності та динамічності його розвитку;

§ економічної ефективності використання ресурсів;

§ стану зовнішнього стосовно об'єкта аналізу середовища...