Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Дипломна робота

на тему: "Побудова системи діагностики резервів соціально-економічного розвитку підприємства"

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні засади діагностики соціально-економічного розвитку підприємства
• 1.1 Теоретичні підходи до визначення сутності соціально-економічного розвитку підприємства
• 1.2 Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства
• 1.3 Дослідження структури соціально-економічного потенціалу підприємства
• 1.4 Аналіз системи показників, які використовуються для діагностики соціально-економічного розвитку підприємства
• Висновки до розділу 1
• Розділ 2. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "БІОЛІК"
• 2.1 Загальна характеристика ЗАТ "БІОЛІК"
• 2.2 Діагностика економічного потенціалу ЗАТ "БІОЛІК"
• 2.3 Діагностика соціального потенціалу ЗАТ "БІОЛІК"
• 2.4 Діагностика тенденцій соціально-економічного розвитку підприємства
• Висновки до розділу 2
• Розділ 3. Удосконалення системи управління соціально-економічним розвитком в умовах ЗАТ "БІОЛІК"
• 3.1 Побудова інтегрального показника управління соціально-економічним розвитком ЗАТ "БІОЛІК"
• 3.2 Діагностика вузьких місць в управлінні соціально-економічним розвитком ЗАТ "БІОЛІК"
• 3.3 Побудова "дерева рішень" для розробки стратегії покращення процесу управління соціально-економічним розвитком ЗАТ "БІОЛІК"
• Висновки до розділу 3
• Загальні висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Соціально-економічний розвиток визначають як незворотну, спрямовану і закономірну зміну систему на підставі реалізації властивих їй механізмів самоорганізації. Розвиток системи означає її здатність до трансформації при збереженні відносної стійкості і протидії змінам. Рушійною основою соціально-економічного розвитку підприємства є його потенціал, який розглядається як сукупність властивостей досліджуваного об'єкта, що являє собою динамічну систему, є результатом високоефективної, компетентної та успішної діяльності, спрямованої на отримання соціального, економічного та екологічного ефектів.

Одним із сучасних інструментів управління, якому за об'єктивних причин у період планової економіки не приділялося достатньо уваги, є соціально-економічна політика підприємства. Обов'язкова умова будь-якого виробництва - ефективність, яка може бути забезпечена за умов своєчасної адаптації інструментів управління до ринкового середовища, яке, з одного боку, характеризується розвитком економічних процесів, а з іншого - станом і динамікою соціальних процесів.

Пошук шляхів і методів стабілізації та напрямків подальшого розвитку фармацевтичних підприємств відбувається на тлі їхньої недостатньої адаптації до ринкового середовища та нових умов функціонування.

Розвиток фармацевтичних підприємств у загальному розумінні передбачає удосконалення їх можливостей щодо вирішення проблем та забезпечення спроможності подальшого оновлення шляхом підвищення ефективності управління. При цьому повинно бути передбачене активне запровадження теоретичних та технологічних нововведень, досягнень прикладних наук тощо.

На нашу думку, стійкий соціально-економічний розвиток підприємства є цілеспрямованим переміщенням із початкового стану до стану, визначеного сукупністю індикаторів, з урахуванням зовнішніх обмежень і внутрішнього потенціалу. Стійкий розвиток при цьому тлумачиться як поступальний, збалансований і пропорційний розвиток, за умов якого знижуються ризики майбутньої діяльності підприємства. Таке розуміння стійкого розвитку цілком відповідає загальній концепції, за якою стійким вважають розвиток, який забезпечує на належному рівні сучасні потреби працівників підприємства.

Концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної. Узгодження цих різних точок зору і їх переклад на мову конкретних заходів, які є засобами досягнення сталого розвитку - завдання величезної складності, оскільки всі три елементи сталого розвитку повинні розглядатися збалансовано. Важливі також і механізми взаємодії цих трьох концепцій. Економічний і соціальний елементи, взаємодіючи один з одним, породжують такі нові завдання, як реалізація довгострокового економічного зростання працівників та підвищення їхнього добробуту. Механізм взаємодії економічного та екологічного елементів породив нові ідеї щодо вартісної оцінки та врахування зовнішніх впливів на навколишнє середовище. Нарешті, зв'язок соціального та екологічного елементів викликав інтерес до таких питань як внутріпоколінна і межпоколінна рівність, включаючи дотримання прав майбутніх поколінь.

Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку економіки України, який може забезпечити соціально-економічне зростання в умовах інтенсифікації удосконалення ринкового середовища, з одного боку, та включення її в світові глобалізаційні процеси, з іншого боку, є можливим лише при формуванні якісно нового трудового потенціалу, що має оптимальні показники фізичного, психічного та соціального здоров'я й містить в своїй структурі високий інтелектуальний і освітньо-фаховий потенціал. У нових економічних процесах саме соціальний потенціал викликає особливий інтерес, оскільки його якість та рівень розвитку визначатиме креативну здатність та інноваційні можливості, детермінуватиме перехід до інформаційного суспільства, а, отже, формування сучасних пріоритетів розвитку суспільства та їх реалізацію.

Значний вклад у вирішення питань управління соціально-економічним розвитком підприємств зроблений такими вченими, як: Євдокимов В.Ф., Макогон Ю.В., Миколайчук Н.С., Орлов О.О., Подсолоноко В.А., Портер М., Новікова О.Ф., Хобта В.М., Червова Л.Г., Чумаченько М.Г., Алимов О.М., Амоша О.І., Ансофф І., Аптекар С.С., Берсуцький Я.Г., Булєєв І.П., Воронкова А.Е., Гавриленко В.А., Галушко О.С., Геєць В.М., Друкер П.Ф. й інші.

В фармації дослідження питань щодо управління соціально-економічним розвитком підприємств займалися такі вчені, як: Посилкіна О.В., Яремчук О.А., Козирєва О.В. та ін.

Метою магістерської дипломної роботи є розробка системи діагностики соціально-економічного розвитку фармацевтичного підприємства.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних задач:

1) дослідження сутності категорій "соціально-економічний потенціал" і "соціально-економічний розвиток" і методів оцінки їх рівня;

2) визначення основних чинників впливу зовнішнього середовища на фінансово-господарську діяльність фармацевтичних підприємств і існуючу систему управління;

3) визначення структуру механізму управління соціально-економічним розвитком підприємства;

4) визначення критерії оцінки ефективності існуючого соціально-економічного потенціалу фармацевтичного підприємства;

5) аналіз сукупності методів і прийомів одержання й опрацювання інформації про стан зовнішнього середовища для прийняття оптимальних управлінських рішень;

соціальний економічний розвиток потенціал

6) розробка методики діагностики соціально-економічного розвитку підприємством на основі моделювання внутрішнього механізму підприємства;

7) розробка оптимальної стратегії управління соціально-економічним розвитком підприємства, з врахуванням впливу зовнішнього середовища.

Об'єкт дослідження - процес управління соціально-економічним розвитком фармацевтичного підприємства з метою удосконалення можливостей вирішування існуючих проблем та поліпшення його конкурентоспроможності.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та прикладні аспекти діагностики і прогнозування соціально-економічного розвитку фармацевтичного підприємства.

Методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, фундаментальні положення економічної теорії, сучасна концепція теорії управління соціально-економічним розвитком суб'єктів господарювання.

Розділ 1. Теоретичні засади діагностики соціально-економічного розвитку підприємства

1.1 Теоретичні підходи до визначення сутності соціально-економічного розвитку підприємства

Соціально-економічний розвиток підприємства є характеристикою динамічного стану підприємства, обумовлений цілями його функціонування і розвитку.

Соціально-економічний розвиток підприємства визначають як незворотну, спрямовану і закономірну зміну системи на підставі реалізації властивих їй механізмів самоорганізації. Розвиток системи означає її здатність до перетворення (трансформації) при збереженні відносної стійкості і протидії змінам. Рушійною основою розвитку є його соціально-економічний потенціал, який розглядається як сукупність властивостей досліджуваного об'єкта, що являє собою динамічну систему, є результатом високоефективної, компетентної та успішної діяльності підприємства, спрямованої на отримання соціального, економічного та екологічного ефектів [25].

В етимологічному значенні "сталий розвиток" походить від англійської sustainable development,...