Грошові кошти - багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі та накопичення вартості. Вивчення законодавчо-нормативної бази та практичних аспектів організації і методології обліку грошових коштів.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

Тема: Облік грошових коштів підприємства

Євдощук Валерії Дмитріївни

ІІІ - курсу, групи БОК - 16

Науковий керівник курсової роботи

Бразилій Н.М

Черкаси - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку грошових коштів

1.1 Економічна сутність грошей та їх функції

1.2 Законодавчо - нормативне регулювання обліку грошових коштів

1.3 Порядок організації готівкових та безготівкових розрахунків

Розділ 2. Практичні аспекти обліку грошових коштів по філії «Черкаська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор»

2.1 Організаційна характеристика підприємства та аналіз показників його діяльності

2.2 Документування господарських операцій з обліку грошових коштів на підприємстві

2.3 Аналітичний та синтетичний облік грошових коштів на підприємстві

2.4 Відображення грошових коштів у звітності підприємства

Розділ 3. Шляхи вдосконалення обліку грошових коштів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Грошові кошти - це багатофункціональна економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі та накопичення вартості.

У процесі господарської діяльності підприємства, що здійснюють облік грошових коштів, постійно підтримують фінансові взаємовідносини з підприємствами, установами та організаціями. У товарному обігу гроші відіграють роль посередника в обміні двох товарів: Т - Г - Т. Оскільки гроші представляють загальне втілення багатства, то виникає прагнення до їх нагромадження, але прагнення до одержання найбільшого прибутку змушує підприємців не зберігати гроші як мертвий скарб, а пускати їх в оборот.

Тому, на сучасному етапі, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємства вижити залежить напряму від уміння управляти грошовими потоками, але грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства і управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків.

Метою курсової роботи є: більш досконале вивчення законодавчо-нормативної бази, теоретичних, методологічних та практичних аспектів, визначення організації і методології обліку грошових коштів з іншими підприємствами.

Для досягнення цієї мети в роботі розглянуті наступні завдання:

- Економічна сутність та основні завдання обліку грошових коштів;

- Нормативно-правове регулювання обліку грошових коштів;

- Організація, практичні аспекти та методика обліку грошових коштів;

- Оцінка та аналіз фінансового стану підприємства;

- Визначення шляхів вдосконалення обліку грошових коштів.

Предметом дослідження є методологічні аспекти організації і ведення бухгалтерського обліку грошових коштів в касі та на рахунках в банку підприємства.

Об'єктом дослідження є діяльність підприємства філії «Черкаська ДЕД» ДП «Черкаський облавтодор».

Теоретичною та методологічною основою дослідження є законодавчі акти України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства фінансів, накази Міністерства статистики, інструкції та рекомендації.

При написанні курсової роботи були використані нормативно-правові документи, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, рекомендації та інструктивні вказівки, книги та періодичні видання,а також облікові та звітні дані базового підприємства.

Розділ 1. Теоретичні аспекти обліку грошових коштів

1.1 Економічна сутність грошей та їх функції

Грошові кошти та проблеми їхнього використання посідали й посідають важливе місце у життєдіяльності кожного суб'єкта господарювання і окремої людини.

Сьогодні загальновідоме визначення сутності грошей як особливого товару, що відіграє роль всезагального еквіваленту, є, певною мірою, обмеженим і вступає у протиріччя із сучасними формами грошей.

Як відомо, перші гроші були товаром у вигляді благородних металів, вартість яких визначалася їхньою рідкістю як матеріального об'єкта. Згодом на зміну металевим грошам приходять паперові - детерміновані знаки вартості. Факт появи грошей яскраво засвідчив те, що гроші - це, насамперед, інформаційний інструмент.

Визначення суті грошей і, відповідно до цього, фундаментальних засад їх розвитку становить базовий рівень монетарної теорії.

Як відомо із загальної економічної теорії, виникнення грошей пов'язане з розвитком протиріччя між споживчою вартістю і вартістю товару. На ранніх етапах товарного обміну, вартість товару не потребувала спеціальної форми свого виразу. Тому панівною формою обміну був бартерний (не грошовий) обмін. Товар безпосередньо обмінювався на товар. Але з розвитком суспільного розподілу праці і виробництва, їхньої спеціалізації система товарного обміну значно ускладнилася. На цьому ґрунті набула відповідної гостроти проблема обміну та реалізації виробленого товару. Економічною формою його розв'язання стало виділення з загальної товарної маси особливого товару - товару грошей, що перебрав на себе специфічну функцію - реалізації суспільної вартості.

Вартість є тією реальною базою, що робить гроші і товар економічно тотожними структурами. Товар обмінюється на гроші, далі гроші - на інший товар завдяки тому, що ці ринкові величини мають спільну основу - вартість.

Завдяки участі грошей у метаморфозі Т - Г - Т забезпечуються не лише опосередкований обмін товару на товар і відповідні економічні стосунки індивідуальних виробників, а й реалізується специфічне єжвідношення окремо взятого товару до всієї решти товарів, індивідуального (приватного) робочого часу до його загальних витрат.

Також слід зазначити, що гроші виступають не лише як безпосереднє втілення вартості, але і як суспільний еталон виміру останньої, як міра її кількісного визначення.

Питання, що характеризують логічний зв'язок понять “вартість товару” - “гроші, як загальний вартісний еквівалент”, визначають загальноекономічну природу грошей.

Важливою складовою ознакою грошей як предмета пізнання є їхня здатність обслуговувати технічний бік обміну - рух споживчих вартостей.

Відображаючи подвійну структуру товару і відповідно - його обміну, вказані лінії реалізують себе в межах єдиної грошової суті. Гроші як вираз суспільної якості та гроші як суто технічний інструментарій обміну лише у своїй єдності можуть забезпечити реальний обмін товарів, обіг Т - Г - Т.

Якщо виходити з позиції, що сутність грошей визначається їхніми функціями, стає зрозуміло, що залежно від визначення функцій грошей ми матимемо відповідну їхню суть. Як зауважують учені - економісти, проблема функцій грошей - одна з найдискусійніших. Розбіжність у поглядах на це питання стосується не лише трактування окремих функцій, а й їхньої кількості.

Як відомо, К.Маркс визначив дію п'яти грошових функцій :

- міри вартості;

- засобу обігу;

- нагромадження;

- платежу;

- функцію світових грошей.

Західні вчені у переважній більшості сьогодні розглядають, як правило, три функції: функцію засобу обміну, одиниці розрахунку (міри вартості) та функцію засобу нагромадження вартості .

Основні функції показані на рис.1.1.

грошовий кошти економічний облік вартість

Размещено на

Рис. 1.1. Функції грошей за К . Марксом

Проблема аналізу функцій грошей нині актуальна. Кожна з грошових функцій є досить складним багаторівневим явищем та увиразнює в собі, з одного боку, суть грошей, а з іншого - виступає як одна з ланок механізму взаємодії власне грошових відносин із не грошовими елементами суспільного відтворення.

При всій значливості функції грошей як міри вартості економічні відносини, що формуються в процесі обміну товарів, не можуть спиратися лише на неї. Цінова оцінка вартості товару здійснюється на основі функції міри вартості до процесу його реалізації. Ціна встановлюється ще до обміну товарів. Однак її номінальне визначення не має нічого спільного з дійсним продажем. Ціна є необхідною передумовою реального обміну: вона реалізує себе в ньому лише в кінцевому підсумку. Тому зрозуміло, що сам процес обміну товарів, обіг Т - Г - Т породжує об'єктивну потребу не лише у функції міри вартості, а й у загальному засобі обігу, на базі якого відбуваються реальний рух споживчих вартостей товарів, їх фактичний обмін. Це стосується обміну товарів не лише на внутрішньому, а й зовнішньому ринках.

У такому разі функція засобу обігу невіддільна від функції міри вартості. Як вартість товару і споживча вартість є двома нероздільними чинниками...