Інститути ринкової економіки та їх розвиток в Україні

Сутність і основні елементи інфраструктури ринку. Біржа як інститут ринкової економіки. Банківські та небанківські інституції. Інфраструктура ринку праці. Характеристика діяльності інституціональної системи в Україні. Проблеми та перспективи її розвитку.
Краткое сожержание материала:

Размещено на

Размещено на

ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

К У Р С О В А Р О Б О Т А

З ДИСЦИПЛІНИ

«ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»

на тему:

«Інститути ринкової економіки та їх розвиток в Україні»

Виконав:

курсант гр. ЕФ10-1

Олексенко О.В.

м. Дніпропетровск

2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ІНСТИТУТІВ, ЯК СЛАДОВИХ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

1.1 Сутність та основні елементи інфраструктури ринку

1.2 Біржа, як інститут ринкової економіки

1.3 Банківські та небанківські інституції

1.4 Інфраструктура ринку праці. Біржа праці

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ІНСТИТУТІВ В УКРАЇНІ

2.1 Характеристика діяльності ринкових інститутів в Україні

2.2 Проблеми та перспективи розвитку інститутів ринкової економіки

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Проголошення України незалежною державою відкрило реальні можливості переходу її до ринку. Подолання деструктивного тоталітарно-адміністративного режиму, корінна перебудова економічних процесів шляхом здійснення радикальних реформ, спрямованих на ринкову трансформацію всіх сфер господарського життя суспільства - основні засади економічної та соціальної політики української держави.

Побудова розвинутого ринкового господарства - процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах Заходу він відбувся як природний, взаємопов'язаний з економічним і соціальним прогресом суспільства.

Ринок - досягнення всього людства на всіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, "атмосферою", в рамках і за допомогою яких відтворюються і панують відносини і зв'язки товарного виробництва.

Цивілізований характер ринку в промислових розвинутих країнах визначається широким арсеналом перевірених часом і господарською практикою законодавчих і моральних норм, багатоплановою і компетентною політикою держави щодо розвитку економіки та соціальної інфраструктури, інформованістю і самостійністю керівників господарських структур на всіх рівнях, правовою свободою економічної самодіяльності людини.

Звичайно, Україна, як самостійна держава, що виникла на розколотому терені колишнього народногосподарського комплексу СРСР зі складною інфраструктурою, створеною за багато десятиріч, не може повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Вона може тільки розумно скористатися певним досвідом цих країн, а шлях переходу до ринкової системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України.

Тісно взаємодіючи з усією системою економічних відносин, ринкова інфраструктура виступає необхідною умовою розвитку всіх суб'єктів господарювання регіональних ринків. Ринкова інфраструктура значно впливає на розвиток економіки завдяки підвищенню ефективності процесів товарного і грошового обігу та надання суб'єктам господарювання комплексу ринкових послуг, що створюють сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Для перехідної економіки, у тому числі і для української, особливо актуальною є задача формування ринкових інститутів, бо нерозвиненість інституціональної структури - одне із самостійних джерел проблем і протиріч перехідної економіки. Інститути належать до найважливіших елементів ринкової інфраструктури. Тому, перш ніж аналізувати процес формування інститутів, потрібно чітко уявляти місце інститутів у ринковій інфраструктурі.

Тому, на мою думку, питання про сучасний стан та проблеми формування інфраструктури ринку та інститутів ринкової економіки в Україні на сьогодні є дуже актуальним, оскільки їх розвиток є одним з визначальних факторів, що впливають на розвиток економіки країни.

Метою роботи є дослідження формування інститутів ринкової економіки, а також аналіз їх розвитку в Україні.

Завданням курсової роботи є:

- розглянути поняття ринкових інститутів, як елементів інфраструктури ринку;

- визначити сутність інфраструктури ринку та її складові;

- охарактеризувати ринкові інститути: біржі - товарна та фондова, банківські та небанківські інституції, а також біржу праці;

- проаналізувати розвиток ринкової інфраструктури в Україні;

- визначити основні тенденції діяльності інститутів, а також проблеми і перспективи їх розвитку;

- зробити висновки.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є формування інституціональної структури ринкової економіки.

Предмет дослідження - ринкові інститути.

Аналіз отриманих даних базується на використанні діалектичного методу пізнання економічних явищ, методу теоретичного узагальнення та статистичного аналізу.

інститут ринковий економіка

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ ІНСТИТУТІВ, ЯК СКЛАДОВИХ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

1.1 Сутність та основні елементи інфраструктури ринку

Інфраструктура в будь-якій соціально-економічній системі - це сукупність елементів, що забезпечують безперебійне функціонування взаємозв'язків об'єктів і суб'єктів цієї системи. Крім забезпечуючої функції, інфраструктура одночасно виконує регулюючу функцію, певним чином впорядковуючи взаємодію елементів самої системи.

Ринкова інфраструктура - це сукупність особливих інститутів, що виконують функції надання спеціалізованих послуг суб'єктам господарювання з метою створення для них нормальних умов для функціонування, найкращої реалізації їх інтересів та подальшої інтеграції у єдину економічну макросистему [8, с. 110].

Основною макроекономічною функцією ринкової інфраструктури є підвищення ефективності капіталу, та, відповідно, ринкової економіки в цілому Кожна з її двох функцій, виділених вище, характеризується певними рисами або властивостями.

Забезпечуюча функція по самій своїй суті є функція внутрішня, що характеризує суть і безпосереднє призначення інфраструктури. Вона носить пасивний характер. Ринкова інфраструктура, як підсистема усієї економіки, надає останній умови і можливості для виконання своїх функцій (передусім таких, як оптимальна акумуляція ресурсів і створення з них продуктів господарської діяльності), безпосередньо не беручи участь в створенні продукту. Цю функцію можна класифікувати також, як пряму, оскільки формування адекватної інфраструктури - одна з безпосередніх і обов'язкових умов існування і розвитку економічної системи.

Регулююча функція виростає із забезпечуючої, є її продовженням, але її властивості інші, прямо протилежні. Передусім, вона носить зовнішній характер. Незважаючи на те, що інфраструктура є підсистемою економічної системи, вона (підсистема) існує як би над процесом взаємодії господарюючих суб'єктів, як деяка даність: без неї вони, з одного боку, не можуть взаємодіяти, але, з іншого боку, при певних обставинах вона здатна впливати вельми істотним чином на весь процес відтворення. В цій своїй якості дана функція є активною, що особливо помітно в перехідних економічних системах. Нарешті, за своєю природою вона є функція зворотної дії, сигналізуючи економіці про ті або інші проблеми у сфері безпосереднього створення продукту.

Обидві функції нерозривно пов'язані і не можуть реалізуватися одна без іншої. Результатом їх взаємодії є цілком певний синтетичний ефект, який можна визначити як оптимізацію руху товарно-грошових потоків. У процесі забезпечення і регулювання цього руху інфраструктура сприяє досягненню відповідності між суспільними потребами в товарах і послугах і здатністю процесу виробництва задовольняти їх в необхідних масштабах. Тим самим забезпечується сполученість у реалізації обох функцій, досягається пропорційність у розподілі ресурсів, що, в свою чергу, веде до мінімізації витрат, пов'язаних із розподілом ресурсів і продуктів. Саме тому інфраструктура своїми функціями забезпечує ефективність економіки, причому в тій мірі і через ті механізми, які властиві тільки їй. Цю частину ефективності можна назвати прихованою ефективністю в тому сенсі, що традиційні методи зіставлення витрат і результату (наприклад, негативні наслідки поганих доріг для збору врожаю або недостатня розвинутість банківської системи як чинник, що гальмує швидкість розрахунків тощо) прямо і безпосередньо до неї незастосовні.

Описані вище функції розкривають те, що повинна робити ринкова інфраструктура, але не визначають її природу. З точки зору свого походження, або природи, ринкова інфраструктура є не що інше, як інституціоналізована трансакція. Такий підхід виходить з товарно-грошової природи ринкової економіки, яка являє собою потоки товарів, ресурсів і грошових коштів, що безперервно рухаються через посередництво операцій (трансакцій), що також безперервно здійснюються. В свою чергу, трансакції укладаються і виконуються через посередництво цілої системи інститутів, які вплетені в тканину економічної системи і утворюють її інфраструктуру. Розвиненій ринковій економіці властива і відповідна мережа інститутів....